Коментар: Україна Зеленського не сильно відрізняється від України Порошенка | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.10.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Коментар: Україна Зеленського не сильно відрізняється від України Порошенка

Виступ Володимира Зеленського з посланням до Верховної Ради вчергове довів: він - прекрасний актор, але, на жаль, досить посередній президент, вважає Сергій Руденко.

Через півтора року свого президентства Володимир Зеленський все ще відчуває себе опозиціонером. Не тільки щодо своїх попередників на посаді президента України, але й до тієї влади, на чолі якої він зараз стоїть. 20 жовтня, звертаючись з посланням до Верховної Ради, глава держави зробив жорсткі випади на адресу своїх опонентів, які йому заважають творити, і силовиків - за відсутність посадок топчиновників.

І це було схожим на промову лідера опозиції, а не президента, в силах якого змінити багато чого. При цьому Зеленський уникнув неприємних тем - про корупцію в його найближчому оточенні, про повний провал боротьби влади з коронавірусом і про проблеми в українській економіці.

Що сказав Зеленський депутатам

Виступ Володимира Зеленського в Раді вчергове довів: він - прекрасний актор, але, на жаль, досить посередній президент. Сам текст, його зміст і виклад, напевно, сподобалися більшості українців. Треба визнати: команда глави держави добре підготувалася до виступу в парламенті, роблячи акценти на своїх очевидних успіхах і звинувачуючи в провалах попередників. Мовляв, за півтора року зробили все, що могли, ви ж бачили, в якому стані ми отримали країну в 2019-ому. При цьому реальні результати діяльності Зеленського залишають багато запитань.

Президент явно бравував, розповідаючи про боротьбу проти коронавірусу, успіхи в економіці й про переговори, які стосуються майбутнього Донбасу й Криму. Але ось цифри й факти, які він використав, м'яко кажучи, не зовсім відповідають дійсності. За півтора року Зеленський змінив вже два склади уряду. Кожен з них обіцяв зростання економіки, створення робочих місць, підвищення зарплат для лікарів, які борються з COVID-19, і перемогу над цією хворобою. Що в підсумку отримали українці?

З кінця 2019 року українська економіка падає. А президент Зеленський і прем'єр-міністр Шмигаль, котрі ще в травні називали себе майстрами спорту в боротьбі з пандемією, витратили частину зібраного антиковідного фонду на будівництво доріг. Як підсумок - в другу хвилю COVID-19 Україна входить практично в тому ж стані, в якому перебувала в березні 2020 року - з дефіцитом апаратів ШВЛ, чергами на тестування й комп'ютерну томографію, дефіцитом лікарняних ліжок і медичних кадрів.

Правда, лікарям і медсестрам в 2021 році Зеленський все ж пообіцяв суттєво підвищити зарплату. Очевидно, тим, хто залишиться в професії після другої хвилі COVID-19.

Читайте також: Коментар: Імітація народовладдя від президента Зеленського

Про що промовчав президент України

Сам президент упевнений: в Україні все не так погано, як про це говорять його опоненти. А для того, щоб останні не розслаблялися, Володимир Олександрович пообіцяв з трибуни Ради розібратися з тими, хто без бою здав Крим (натякаючи, очевидно, на тодішнього в.о. президента Олександра Турчинова - нинішнього соратника Петра Порошенка). Сам же Зеленський обіцяє українцям повернути Крим і Донбас.

Але от якою ціною - не уточнює, натякаючи лише, що намагається залучити до цього світове співтовариство, наприклад, як у випадку зі створенням "Кримської платформи". Ну й за допомогою 120 депутатів від партії "Слуга народу", які за чотири дні до місцевих виборів поїдуть на лінію розмежування на Донбасі для спілкування з військовими та місцевими жителями. Зеленський переконаний, що Схід країни врятують вільні економічні зони, на створенні яких наполягає його команда, і амністія для тих, у кого, як висловився гарант конституції, "на руках немає крові".

На жаль, у своєму виступі президент Зеленський не торкнувся публічних звинувачень у хабарництві його найближчого оточення, корупційних схем, що діють в економіці, та можливої здачі національних інтересів (справа "вагнерівців"), заявивши лише, що на кожній зустрічі з силовиками вимагає від них посадок корупціонерів. У зв'язку з цим показовою була реакція на слова глави держави про те, що його команда чесно, без традиційних "відкатів", веде будівництво доріг - у залі Ради пролунав сміх.

Читайте також: Коментар: Чи потрібно розстрілювати корупціонерів?

Промова Зеленського - тріумф популізму

Нинішнє послання президента Зеленського Раді стало тріумфом популізму. Зрозуміло, що глава держави хоче й надалі подобатися своєму виборцю. Очевидно, саме на нього, а не на парламент, і був розрахований спіч Зеленського. В останні дні перед місцевими виборами його партія "Слуга народу" намагається максимально мобілізувати свій електорат. Президент відкрито агітує за свою партію, що заборонено в Україні.

Він ініціює проведення псевдоопитування, яке не передбачене жодним законом. І при цьому в своєму посланні маніпулює фактами, коли проводить паралель із всеукраїнським референдумом 1991 року, на якому 90,30 відсотка учасників сказали "так" незалежності країни. Спроба Зеленського легітимізувати своє опитування зрозуміла. Як і його бажання подати це опитування як прояв справжнього народовладдя.

Прагнучи сподобатися виборцю, Зеленський і його команда, очевидно, зовсім забули, чого ж від них очікували українці, котрі віддали їм практично всю владу в країні. Українці хотіли справедливості. Справжню, а не уявну боротьбу з корупцією. Повного перезавантаження влади й деоліргахізації економіки країни, завершення війни на Донбасі, підвищення рівня життя etc. На все це немає й натяку.

Зеленський і його команда відтворили систему влади, яка існувала раніше. Замість друзів Порошенка у владу прийшли друзі Зеленського. Чинний президент публічно ігнорує конституцію, гарантом якої є. Олігархи Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Віктор Пінчук, як і раніше, контролюють політику й економіку держави.

Тому слід визнати, що Україна Зеленського не сильно відрізняється від України Порошенка. І як би Володимир Олександрович у своєму посланні до Ради не намагався переконати всіх у зворотному, покусуючи Петра Олексійовича, насправді він просто повторює помилки попередника. Який, до речі, був не менш артистичний, ніж Зеленський.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. 

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Реклама