1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоУкраїна

Україна втрачає людей. Як війна вплинула на демографію

Анастасія Шепелева
24 лютого 2024 р.

Повномасштабне вторгнення РФ загострило тенденції з падіння рівня народжуваності, збільшення смертності та міграції в Україні. Як змінилася демографічна ситуація за два роки, читайте у статті DW.

https://p.dw.com/p/4ckT2
Жінка з дитиною спілкується з волонтеркою на Дніпропетровщині, 30 жовтня 2023 року
Унаслідок війни Україна зіштовхнулася з депопуляцієюФото: Mykola Miakshykov/Ukrinform//abaca/picture alliance

Скорочення чисельності населення спостерігалося в Україні ще до початку вторгнення Росії. Утім, напад РФ і спричинена ним масштабна міграція загострили й без того тривожні прогнози науковців.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя, за два роки населення України в кордонах 1991 року скоротилося зі 42 мільйонів до 35 мільйонів осіб, каже у розмові з DW заступник директора Інституту Олександр Гладун. За його словами, це приблизно співставно з даними щодо близько 6,5 мільйона українських біженців за кордоном, наведеними Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) 15 лютого цього року. Водночас за оцінкою Центру економічної стратегії (ЦЕС), нині за кордоном включно з РФ та Білоруссю перебуває приблизно 4,8 мільйона українців. У своїх дослідженнях ЦЕС послуговується даними Державної прикордонної служби та прикордонних служб сусідніх з Україною держав щодо перетинів кордону.

Для прогнозування ситуації з демографією в майбутньому варто зважати, зокрема, на подальше зниження рівня народжуваності та збільшення надсмертності (різниця між природним рівнем смертності та фактичною кількістю смертей на тлі війни. - Ред.), зазначає Олександр Гладун.

Народжуваність в Україні впала майже на третину

За даними міністерства юстиції, протягом 2023 року в Україні зареєстрували майже 187,4 тисячі народжень, що на дев'ять відсотків менше, ніж за перший рік вторгнення (206 032 дитини), та на 31,5 відсотка менше, ніж у 2021 році (близько 273,8 тисячі дітей).

Читайте також: Чи вдасться зупинити падіння народжуваності в Україні?

Таке різке скорочення Гладун пояснює у тому числі меншою кількістю включених до статистики регіонів через окупацію РФ. Станом на початок лютого Україна не контролює близько 26 відсотків своєї території, повідомив президент Володимир Зеленський.

Хоча падіння рівня народжуваності в умовах війни є природним через невизначеність ситуації, зауважує Гладун, така тенденція може призвести до того, що в 2035-2037 роках частка вікової групи населення до 18 років становитиме 12-15 відсотків у порівнянні з 25 відсотками, зафіксованими у 1993 році. "А це означає, що з їх переходом у репродуктивний вік у наступному поколінні народяться ще менше дітей. Відповідно в наступному - ще менше", - зазначає демограф.

Мін'юст: За два роки в Україні помер понад мільйон людей

За словами Олександра Гладуна, смертність в Україні зростає не лише за рахунок загибелі людей внаслідок бойових дій, а й у результаті зниження рівня медичного обслуговування та збільшення рівня летальності через серцево-судинні захворювання під впливом стресу.

Протягом двох воєнних років, як випливає зі статистики мін'юсту, на підконтрольних Києву територіях України зареєстрували понад мільйон смертей, при чому за 2023 рік - на близько восьми відсотків менше (496,2 тисячі), ніж у 2022-му (541,7 тисячі). Падіння абсолютного числа померлих Гладун пов'язує зі зменшенням кількості регіонів, охоплених активними бойовими діями, а отже - з імовірним зниженням кількості постраждалих цивільних.

Станом на початок лютого Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікувала 10 378 загиблих від початку вторгнення мирних жителів по всій Україні. Водночас у місії визнають, що реальні цифри жертв є значно вищими, оскільки через окупацію досі невідома кількість загиблих у Маріуполі та інших містах, де повідомлялося про високі втрати серед мирного населення.

Чи включає загальна статистика смертності загиблих військових, невідомо - Україна засекретила ці дані на період воєнного стану. Утім, як припускає Гладун, оскільки статистика відображає кількість виданих за рік документів про смерть, вона має охоплювати й загиблих військових. "Інакше без видачі акту про смерть у близьких загиблих виникала б низка юридичних колізій, зокрема з отриманням компенсації та вступом у спадщину", - каже він.

Читайте також: Падіння народжуваності, старіння населення, обезлюднення - війна загострила демографічні проблеми України

Скільки українців живе на окупованих РФ територіях?

Громадяни України, які лишаються на окупованих територіях, гинуть на війні і в лавах армії РФ, адже у разі набуття громадянства РФ вони підлягають призову, зауважує Гладун. Точна кількість українців, які опинилися в окупації, де громадянство РФ оформлюють в "автоматичному" режимі та під примусом, невідома.

На запит DW щодо цього в міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на момент виходу матеріалу не відповіли. Водночас у російському міністерстві внутрішніх справ у вересні 2023 року стверджували, що з моменту спрощення процедури набуття громадянства РФ у 2019 році паспорти отримали понад три мільйони жителів непідконтрольних Києву частин України. При чому нібито більш ніж 2,2 мільйона документів було видано з моменту незаконної анексії РФ Запоріжжя, Луганщини, Донеччини та Херсонщини у жовтні 2022. Перевірити ці дані в умовах війни неможливо.

Читайте також: Рік після анексії: що розповідають жителі окупованих РФ територій України

Із майже 6,5 мільйона українських біженців за кордоном, за даними УВКБ ООН, близько 1,2 мільйона перебуває на території РФ. "Це дуже велике число, і вплив цього значний. Так само, як і 19,5 тисячі депортованих наших дітей і перевиховання їх у російському дусі. Що робить окупант? Вичавлює цивільне населення з регіонів, вбиває, частину депортує на свою територію, а тих, хто лишається, активно асимілює", - каже демограф.

Чим довше триває війна - тим менше біженців повернуться

Не додають оптимізму і прогнози щодо ймовірності повернення українських біженців з-за кордону. Частка тих, хто планує повернення, з часом зменшується, говорить старша економістка ЦЕС Дарія Михайлишина, порівнюючи дані опитувань, проведених навесні 2023 року та у грудні 2023-го - січні 2024 року у країнах перебування біженців з України (крім РФ та Білорусі). Якщо минулого року 63 відсотки респондентів підтверджували свої плани повернутися, то нині лише 26 відсотків опитаних мають точні наміри щодо цього, продовжує Михайлишина. Ще стільки ж заявили, що "скоріше повернуться", додає вона. Загалом, за попередніми підрахунками, з-за кордону можуть не повернутись від 1,4 мільйона до 2,3 мільйона українців - без урахування РФ та Білорусі, зазначає експертка.

Про зниження частки тих, хто планує повернення, 21 лютого цього року звітувало також УВКБ ООН, спираючись на дані останнього дослідження, згідно з яким 65 відсотків опитаних українських біженців "все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому".

Читайте також: Чи повернуться українські біженці додому після війни?

Міграція після завершення війни

Головним стимулом до повернення, як і раніше, залишається безпека, констатує Михайлишина. Серед інших факторів опитані українці назвали, зокрема, вищий рівень життя в Україні, достойно оплачувану роботу, закінчення дії тимчасового захисту та відновлення інфраструктури в рідному регіоні.

На думку Олександра Гладуна, не менш важливою буде післявоєнна політика держав, які приймають біженців з України. "У сучасній Європі демографічна ситуація також не дуже добра, тож вони зацікавлені в українцях. І скоріше за все в більшості країн буде політика, спрямована на те, щоб їх залишити, зважаючи на нинішні активні дії з їхньої адаптації", - вважає Гладун. До того ж після війни демограф прогнозує зустрічні міграційні потоки - себто частина чоловіків виїде до своїх родин за кордон. Він переконаний, аби не програти боротьбу за своє населення та зберегтися як нація, Україна вже зараз має здійснювати активну політику соціального, гуманітарного та економічного розвитку. 

Читайте також: Чи зацікавлений Євросоюз у поверненні біженців в Україну

"Душа болить, що так мало пологів": як народжують у Херсоні