1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Статуя Юстиції перед Солом'янським районим судом Києва
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Закон і правоУкраїна

Чому українські адвокати захищають полонених росіян

Ігор Бурдига
9 грудня 2022 р.

Українські правоохоронці підозрюють сотні російських військовослужбовців у воєнних злочинах. Усім їм за законом потрібен адвокат. Однак юристи дискутують між собою, чи варто захищати окупантів.

https://p.dw.com/p/4Kco6

25 лютого, вже евакуювавши родину подалі від Києва, адвокат Віктор Овсянніков записався до лав столичної територіальної оборони. Як колишній міліціонер він умів поводитися зі зброєю, і в перші тижні повномасштабної війни Росії проти України виконував завдання на блокпостах та патрулював київські вулиці. Адвокатську практику при цьому вирішив не припиняти - треба було завершувати вже відкриті справи, продовжували надходити й нові. Овсянніков уже кілька років співпрацював з Центром безоплатної правової допомоги (БПД) - частиною механізму, за допомогою якого українська правоохоронна система гарантує кожному безкоштовного адвоката, - і навіть кілька днів захищав у суді експрезидента України Віктора Януковича.

Захисник Києва і захисник загарбника

"Адвокатів у БПД тоді реально не вистачало - чимало колег поїхали з Києва, - пригадує Овсянніков у розмові з DW. - А поліція затримувала підозрюваних у диверсіях, мародерстві, корегування вогню, порушників комендантської години - на кожне оформлення потрібен захисник. Потім пішли перші полонені, їм спочатку теж закидали кримінальні статті: незаконний перетин держкордону, посягання на територіальну цілісність".

Читайте також: Британські юристи починають кампанію із засудження ПВК "Вагнер"

Керівник Департаменту Офісу генпрокурора, який займається злочинами, вчиненими в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов підтверджує: українських правоохоронців не одразу вдалося переконати в тому, що не всі військовополонені - злочинці. "Військовополонені мають статус комбатантів, що надає їм імунітет. Якщо ми цього не дотримуватимемося, то самі вчинимо воєнний злочин, бо це порушення права на справедливий суд… Тож за всіма військовополоненими, хто не скоїв воєнних злочинів, провадження закрили, а запобіжні заходи скасували", - розповідав він у нещодавньому інтерв'ю виданню "Ґрати".

Утім, після контрнаступу на Київщині перед правоохоронцями відкрилась масштабна картина злочинів, скоєних окупантами проти мирного населення. Кримінальні справи за доволі рідкісною доти статтею "Порушення законів та звичаїв війни" з того часу щодня порушуються десятками.

"Якось у квітні мені зателефонували з Центру БПД, запропонували взяти справу за статтею 438, частина 2 (порушення законів війни, поєднане з умисним вбивством. - Ред.) Я вже звик, що це переважно заочне розслідування, без підозрюваного. Прийшов до СБУ, саме поруч був, а там - полонений росіянин", - пригадує Овсянніков знайомство зі своїм чи не найвідомішим клієнтом - військовополоненим Вадимом Шишимаріним.

Читайте також: Суд над військовим РФ в Україні: експерти застерігають від поспіху

28 лютого, тікаючи ще з чотирма російськими військовими на викраденій автівці через селище Чупахівка на Сумщині, Шишимарін застрелив 62-річного місцевого жителя Олександра Шеліпова. Наступного дня він здався в полон. Суд над Шишимаріним у травні був першим процесом над російським військовим з початку повномасштабного вторгнення.

Вадим Шишимарін та вдова вбитого ним Олександра Шеліпова Катерина
Вадим Шишимарін та вдова вбитого ним Олександра Шеліпова Катерина Фото: Jamie Wiseman/Solo Syndication/Daily Mail/picture alliance

Обвинувачений визнав провину і каявся за вбивство, однак Віктор Овсянніков продовжував наполягати: його підзахисний виконував наказ офіцера, якого на момент суду встигли звільнити з полону в рамках обміну. Адвокат домагався перекваліфікації справи, та Солом'янський райсуд Києва засудив Шишимаріна до довічного ув'язнення. Тоді Овсянніков подав апеляцію і домігся пом'якшення покарання до 15 років позбавлення волі.

"Багато після цього було прокльонів і погроз у соцмережах. Навіть деякі колеги висловлювали негатив, але, думаю, це окремі неадекватні випадки, може, заздрість, через те що процес гучний", - розповідає він нині, через два місяці після того, як покинув адвокатську практику і вирішив сконцентруватись на службі в армії.

Читайте також: Двох російських військових засудили до 11,5 року тюрми за обстріл Харківщини

Від "політичного протистояння" до "війни проти народу"

Серед тих, хто після вторгнення РФ у лютому публічно відмовився від захисту росіян, - адвокатка Оксана Соколовська. Сім років тому вона долучилась до іншого гучного процесу над полоненими - спецназівцями ГРУ Олександром Александровим і Євгеном Єрофеєвим. Обох затримали в бою на Луганщині у травні 2015 року й обвинуватили у веденні агресивної війни, сприянні діяльності терористичній організації, переміщенні зброї через неконтрольовану ділянку кордону, його незаконному перетині, а також терористичному акті, який призвів до загибелі українського військового.

Соколовська та її колега Юрій Грабовський відкидали кримінальні обвинувачення, вимагаючи поводження з росіянами як з військовополоненими, а також дотримувалися позиції, що вони нібито були добровольцями "народної міліції ЛНР", а не кадровими військовослужбовцями РФ. "Ми розуміли, що невинуватість не доведемо. Але все одно робили свою роботу - надавали юридичний захист. Тоді я сприймала те, що відбувається на сході, радше як політичне протистояння", - пригадує Соколовська.

Після того, як у 2016 році почали публічно обговорювати ймовірний обмін Александрова та Єрофеєва на українську льотчицю Надію Савченко, військова прокуратура, на думку адвокатки, прагнула щонайшвидше закінчити процес проти полонених і розгорнула проти їхніх адвокатів кампанію з дискредитації. Соколовська пригадує, як головний військовий прокурор Анатолій Матіос публічно закидав їй співпрацю з ФСБ.

Адвокат Юрій Грабовський спілкується з спецназівцями ГРУ РФ Олександром Александровим і Євгеном Єрофеєвим, 17 листопада 2015 року
Адвокат Юрій Грабовський зник посеред процесу над російськими ГРУшниками. Його вбивць засудили лише 2022 рокуФото: Imago/ZUMA Press

Юрія Грабовського у березні 2016 року спочатку викрали, а потім знайшли мертвим. І хоча влітку 2022 суд в Києві визнав, що вбивці адвоката скоїли злочин з метою пограбування, Соколовська і досі вірить у те, що її колегу позбавили життя саме через захист російського солдата. "Можливо, до цього були причетні російські спецслужби, а може, й українські", - припускає вона.

У перші дні після нападу РФ на Київщину Соколовська покинула країну, не чекаючи, поки російська армія зайде в її селище під Ірпенем. Працюючи з-за кордону та повернувшись пізніше в Україну, адвокатка неодноразово відмовлялась від участі в процесах проти окупантів. "Ситуація після повномасштабного вторгнення змінилась, тепер це війна проти українського народу. Російська армія порушила абсолютно всі норми Женевської конвенції, і її солдати не заслуговують на мій захист", - говорить вона DW.

Читайте також: Першу справу проти російського солдата-ґвалтівника скеровано до суду

Від захисту злочинців до заперечення злочинів

У професійних дискусіях Оксана Соколовська нерідко засуджує колег із протилежною позицією, втім, зазначає: юридичний захист військових РФ - питання радше етичного вибору кожного адвоката, аніж загальнопрофесійне табу. Та українська адвокатська спільнота цієї осені виключила зі своїх лав іншого відомого захисника військовополонених РФ - Валентина Рибіна.

Із 2014 року той захищав полонених сепаратистів та росіян, а після зникнення Грабовського замінив його у процесі проти Александрова та Єрофеєва. Через свою роботу адвокат теж неодноразово ставав мішенню для нападів - у 2018 році невідомі спалили його автомобіль. Зрештою, Рибін вступив до лав проросійської "Партії Шарія", хоча до того кілька років просив не ототожнювати його політичні погляди з поглядами його клієнтів.

У березні 2022 року Рибін покинув Київ і згодом опинився в Росії. Звідти він неодноразово критикував ЗСУ за оборону України, а також заперечував злочини армії РФ на захоплених територіях, називаючи, зокрема, розслідування вбивств у Бучі "інсценуванням".

Оксана Соколовська (ліворуч) та Валентин Рибін (у центрі) під час суду над спецназівцями ГРУ РФ у Києві, квітень 2016 року
Оксана Соколовська (ліворуч) та Валентин Рибін (у центрі) під час суду над спецназівцями ГРУ РФ у Києві, квітень 2016 рокуФото: DW/A. Magazowa

"Своїми дописами посягнув на визнання України суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Цим він порушив обов'язок адвоката дотримуватися принципів верховенства права, законності, бути вірним присязі, а також обов'язок дотримуватись Конституції України", - ідеться у рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про позбавлення Рибіна права на адвокатську діяльність. Сам Рибін не захотів обговорювати з DW це рішення та свою роботу із захисту російських військовополонених. Віктор Овсянніков та Оксана Соколовська, які раніше товаришували з ним, зараз сходяться на думці, що їхнього колегу "поплавило".

На захисті репутації

Прокуратури різних рівнів оголосили близько 200 підозр у скоєнні воєнних злочинів російським військовослужбовцям, однак лише 16 із них фізично перебувають в полоні, розповідає Юрій Бєлоусов. Більшість кримінальних справ розслідується заочно, але обвинуваченим у них українське правосуддя так само гарантує адвоката.

"Адвокат у заочних справах - лише статист, він допомагає Україні провести процес із дотриманням формальних вимог законності. Гірше, коли колеги починають працювати з усією завзятістю", - розмірковує Соколовська.

Іншої думки дотримуються чернігівські адвокати Олег Костюк та Михайло Кашуба, які захищають бійців 90-ї танкової дивізії збройних сил РФ Руслана Кулієва та Андрія Чудіна. У листопаді росіян заочно засудили за порушення законів та звичаїв війни через катування та сексуальні домагання до жителів окупованого села на Чернігівщині. Надані державою захисники вимагали виправдати російських військових, з якими ніколи в житті не спілкувались, через неналежно зібрані докази.

"Хтось вважає, що ми захищали їх надто активно? Але якщо захищаєш когось пасивно, то краще одразу здати свідоцтво (адвоката. - Ред.), це визнання твоєї непрофесійності", - запевняє Кошуба у розмові з DW.

Юрист одразу ж наводить інший важливий аргумент: процесуально необґрунтований вирок ставить під загрозу саму процедуру заочного судочинства над російськими військовими. "Рано чи пізно кожний такий вердикт буде оскаржено у Європейському суді (з прав людини. - Ред.) І як там на нас будуть дивитись, це ж які репутаційні втрати, якщо виявиться, що ми навіть за відсутності цих росіян не змогли їх законно засудити", - пояснює правник, що збирається оскаржити вирок Кулієву та Чудіну, яких засуджено до 12 та 10 років позбавлення волі.

Жертви тортур армії РФ на Херсонщині

 

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Війська РФ завдали ракетного удару по Краматорську (ілюстративне фото)

Удар РФ по Краматорську: двоє загиблих, ще вісім - поранені

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку