1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Німецькі експерти про заяву РФ щодо суден у Чорному морі

Олександра Іванова | Вікторія Терентьєва
21 липня 2023 р.

Чи допускає міжнародне право атаки на торгові судна і чи послабить Україну фактична блокада Росією її чорноморських портів - оцінка німецьких експертів у DW.

https://p.dw.com/p/4UDSX
Судно, що зайшло до порту Одеси за "зерновою угодою", лютий 2023 року
Судно, що зайшло до порту Одеси за "зерновою угодою", лютий 2023 рокуФото: Yulii Zozulia/Ukrinform/abaca/picture alliance

Після виходу Росії з "зернової угоди" міноборони РФ 19 липня оголосило, що з 20 липня всі судна, які прямують Чорним морем до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення, а країни прапора таких суден - "вважатися залученими до українського конфлікту" на боці Києва.

Чи допустимі атаки на торгові судна з точки зору міжнародного права і які наслідки фактична блокада українських портів може мати для подальшого ходу війни? На ці питання DW відповіли експерт з морської стратегії та безпеки Інституту безпекової політики при Університеті Кіля Йоганнес Петерс (Johannes Peters) та експерт з міжнародного права, професор Європейського університету Віадріна Вольфф Гайнчель фон Гайнеґґ (Wolff Heintschel von Heinegg).

Читайте також: Російський флот провів у Чорному морі навчання зі стрільбами

Чи допустимі атаки на цивільні судна у Чорному морі?

Жодна зі сторін, що воює, не може в односторонньому порядку оголосити певних осіб або організації законними військовими цілями, вказує Йоганнес Петерс: "Це неможливо. Навіть якби Росія заявила, що збирається вважати те чи інше судно законною військовою ціллю, воно такою не було б. Напад Росії на торгове судно, що здійснює міжнародний рейс, не було б виправдано з точки зору міжнародного та військового права".

Йоганнес Петерс
Йоганнес Петерс Фото: privat

Наявність підозри, що цивільне торгове судно може займатися перевезенням військових вантажів, не є законною підставою для завдання військових ударів, підкреслює він.

Зі свого боку, професор Гайнчель фон Гайнеґґ уточнює, що згідно із законом про ведення війни на морі, воююча сторона має право відвідувати з обшуком усі судна, що прямують на територію противника. Якщо під час такого обшуку буде виявлено так звану контрабанду, про це необхідно повідомити світ. При цьому список тих вантажів, які вважаються забороненими до перевезення, повинен бути опублікований заздалегідь.

"Якщо під час обшуку на торговому судні третьої країни, а не противника, з'ясується, що воно перевозить заборонені предмети, то воюючій стороні дозволяється захопити це судно, але не атакувати його, - вказує експерт. - Напад на судно припустимий тільки в тому випадку, якщо воно використовується для ефективної підтримки військових дій противника. Наприклад, передає розвідувальну інформацію, що має військову цінність, або закладає міни тощо. Але сам факт перебування у Чорному морі не означає, що судно є законною ціллю.

Після публікації 20 липня заяви міноборони України про те, що всі судна, які прямують до російських портів у Чорному морі, а також у порти на анексованих територіях, з 21 липня будуть розглядатися Києвом як такі, що перевозять військові вантажі, "з усіма відповідними ризиками", Гайнчель фон Гайнеґґ уточнив: "Якщо якесь судно за фактом перевозить військове обладнання для противника, воно може стати об'єктом для атаки. Однак це (наявність на борту військового обладнання для протилежної сторони, що воює. - Ред.) має ґрунтуватися на фактах, а не припущеннях".

Якщо Росія не опублікує список контрабанди, то "заборонених до перевезення предметів просто не буде, і судна, які прямують до України, не можна буде затримувати", пояснює експерт. Однак судно можна буде зупиняти та обшукувати: "Команда піднімається на борт, дивиться, що перевозить судно, і, якщо воно не залучене до діяльності, спрямованої на підтримку бойових дій на боці України, його потрібно буде відпустити".

При цьому професор не береться робити прогнози щодо того, що станеться насправді, якщо Росія матиме справу з судном, яке прямує до України. Для цього заява міноборони РФ була надто розпливчастою, каже він.

Читайте також: Блокування Росією Чорного моря: як покарати агресорку?

Які цілі Росії?

За оцінкою Йоганнеса Петерса, головна мета, яку Росія переслідує в даній ситуації, - не так ослабити Україну, як, порушивши безпеку міжнародної торгівлі та використовуючи голод як зброю, домогтися від Заходу послаблення санкцій.

Вольфф Гайнчель фон Гайнеґґ
Вольфф Гайнчель фон Гайнеґґ Фото: privat

"За розрахунками Москви, погрози застосування таких заходів (надання міжнародним судам статусу можливих перевізників військових вантажів. - Ред.) буде достатньо, щоб судноплавні компанії, а також страховики не захотіли наражати себе на ризик, продовжуючи експорт зерна з України", - розмірковує експерт, вказуючи на те, що своїми діями Кремль де-факто прагне "поставити Захід у становище цугцвангу".

Москва має чіткі вимоги, нагадує Петерс: "Вона хоче, щоб один з її банків ("Россельхозбанк". - Ред.) був знову інтегрований в систему SWIFT. Крім того, вона домагається можливості легше здійснювати експорт своїх добрив".

Закінчення терміну дії "зернової угоди" в таких умовах стало для Росії чудовим приводом, щоб чинити на західний світ тиск не військовим шляхом, вважає співрозмовник DW. Російські удари по Одеській області Петерс вважає частиною тієї ж стратегії на випадок, якщо Україна вирішить продовжити експорт зерна альтернативними маршрутами.

Читайте також: В США попередили, РФ може атакувати цивільні судна в Чорному морі

Можлива реакція Заходу на ситуацію у Чорному морі

Розмірковуючи про те, які заходи Захід міг би вжити у відповідь на дії Росії, Петерс згадує дискусію про можливість супроводу торговельних суден у Чорному морі військовими кораблями. Однак йому ця ідея видається важкоздійсненною. "По-перше, Туреччина має дати згоду на присутність у Чорному морі низки військових кораблів. Крім того, потрібно буде прокласти спеціальні маршрути тощо".

Водночас він вказує на ризик того, що військові кораблі західних країн - навіть випадково - можуть бути втягнутими у пряме військове протистояння з російським ВМФ. "А такої ескалації намагалися уникнути від початку війни як Росія, так і Захід", - говорить Йоганнес Петерс.

Бербок: Путін використовує найуразливіші країни