1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)
Спеціалізована антикорупційна прокуратура працює без очільника уже 13 місяцівФото: picture-alliance/AP Photo/E. Lukatsky
ПолітикаУкраїна

САП більше року без керівника: чому зривається конкурс

Дар'я Нинько
25 жовтня 2021 р.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вже понад рік без керівництва. Міжнародні партнери критикують, однак "знайти крайнього" у зриві конкурсу не так то й просто. DW розбиралася.

https://www.dw.com/uk/sap-bilshe-roku-bez-kerivnyka-chomu-zryvaietsia-konkurs/a-59484040

Спеціалізована антикорупційна прокуратура України (САП), один з ключових органів в системі боротьби з корупційними злочинами, скоєними на найвищому рівні, вже 13 місяців працює без керівництва. Незважаючи на обіцянки влади обрати нового главу САП швидко і прозоро, діяльність конкурсної комісії, покликаної виконати це завдання, зупинилась за пів кроку до завершення процесу.

Непрозорий відбір

Уже рік нового керівника САП в Україні обирає конкурсна комісія з 11 членів. До її складу входять міжнародні експерти за квотою ради прокурорів та представники від Верховної Ради України. Делегувати останніх парламент зміг лише з третьої спроби. Проте ці кандидатури викликали шквал критики міжнародних партнерів України, котрі сумнівались у досвіді й доброчесності обраних членів комісії та вимагали, щоб конкурс на заміщення посади керівника САП був прозорим.

Ця позиція є принциповою, адже саме незалежність і неупередженість роботи САП має стати підґрунтям для ефективної роботи всієї антикорупційної вертикалі в Україні. На цей орган покладена функція здійснювати процесуальне керівництво над справами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і направляти його розслідування до суду. Причому, виконувати свої функції САП має на умовах незалежності від генеральної прокуратури.

Проте, прозорою процедура відбору так і не стала: наприкінці серпня 2021 року представники ради прокурорів у комісії заявили про проблеми із конкурсом та спроби вплинути зсередини на його результати.

Кандидатів на посаду очільника САПу залишилось двоє: старший детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генерального прокурора Андрій Синюк. На початку жовтня вони мали виконати практичне завдання, після якого на них би чекав останній етап відбору - співбесіда. Проте робота комісії виявилась заблокованою через відсутність кворуму. На засідання тоді не з'явилися три представники, делеговані Верховною Радою. Не відбулось і наступне засідання, яке планувалось провести за кілька днів. Тепер усі сподівання на третю спробу - чергове засідання комісії призначене на 28 жовтня.

Читайте також: ЄС і США: Від прозорості обрання глави САП залежатиме подальша підтримка України

Швидке та прозоре обрання глави САП "відповідно до найкращих міжнародних практик" - одна з публічних обіцянок української влади, зокрема зафіксована в спільній заяві щодо стратегічного партнерства України та США. Реакція на зрив чергового засідання конкурсної комісії з боку міжнародних партнерів України була різкою та негативною. ЄС і США заявили, що "дуже розчаровані незрозумілими та невиправданими затримками і закликали комісію відновити роботу.

На кому відповідальність?

Опитані DW представники низки громадських антикорупційних організацій покладають відповідальність на ОПУ: мовляв, Банковій не вигідне призначення на посаду керівника САП справді незалежного кандидата.

Після звільнення першого керівника САП Назара Холодницького, його обов'язки тимчасово виконує прокурор Максим Грищук. Проте фактично роботою САП керує генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, підкреслює виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. На його думку, це ставить під сумнів незалежність Спеціалізованої прокуратури. "Відсутність постійного керівника САП означає, що генеральна прокурорка має доступ і можливість ухвалювати всі ключові рішення щодо САП, тобто її незалежність під питанням. Я думаю, що такий стан справ вигідний владі", - вважає він.

З тим, що на членів комісії, делегованих Верховною Радою, може прямо впливати Офіс президента, погоджується і голова правління ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін. "ОП розуміє, що не зможе контролювати НАБУ і САП, якщо прокуратуру очолить незалежний професіонал. На Банковій розуміють, що у такому разі корупційні схеми будуть розслідуватися, а вони не зможуть це контролювати", - вважає Шабунін.

Тим часом і сам президент України Володимир Зеленський піддав критиці затягування з обранням нового керівника САП. "Немає й не може бути жодного адекватного пояснення того, що конкурс для обрання нового керівника САП затримується. Всі члени конкурсної комісії повинні виконати свою роботу й обрати нового керівника САП, як це і має бути відповідно до найкращих міжнародних практик", - зазначив Зеленський, слова якого наводять на сайті президента України.

За словами Зеленського, для роботи конкурсної комісії були створені всі умови. "Залишилися фактично фінальні етапи конкурсу. Ніхто не має права ставити під загрозу стабільність роботи антикорупційної інфраструктури та виконання міжнародних зобов'язань України", - зазначав він.

Читайте також: Корупція в Україні: чому досі немає "посадок"? (відео) 

На думку першого заступника голови комітету ВР з питань антикорупційної політики народного депутата, обраного від партії "Голос", Ярослава Юрчишина, головна мета затримки - визнати конкурс таким, що не відбувся, і перезапустити його. Таким чином з'явиться можливість призначити залежного від влади керівника, вважає народний депутат.

Зупинити конкурс, зокрема, може суд. За інформацією Боровика, на розгляді в судах зараз шість проваджень щодо конкурсу, чотири з яких - в Окружному адміністративному суді міста Києва (ОАСК). Частина з цих справ стосується рішень конкурсної комісії про недопуск кандидатів чи про їхню невідповідність критеріям.

Читайте також: Підтримка боротьби з корупцією в Україні з боку ЄС малоефективна - аудит

"Негативний сигнал"

Водночас у пропрезидентській силі "Слуга народу" відповідальність за ситуацію покладають на саму комісію. "Вона надто радикально підходила до цього процесу, відсіюючи кандидатів "направо і наліво", - пояснює народна депутатка від фракції політсили, заступниця голови комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко, -  Якщо ця комісія не зможе нікого вибрати - то це буде відповідальність кожного її члена. Це дуже негативний сигнал, який може в очах суспільства дискредитувати такий інструмент як конкурсні комісії, котрі складаються з українців та іноземців".

Як зазначає Янченко, САП за нинішніх умов - під контролем тимчасового виконувача обов'язків керівника та генеральної прокурорки - функціонує. Проте, це не скасовує необхідності обрати керівництво, яке б послідовно розвивало інституцію і формувало б довгострокову перспективу її роботи.

Поки ж, кажуть опитані DW оглядачі, поточний стан справ є і внутрішньою, і зовнішньою проблемою для України. З одного боку, це обмежує ефективність роботи антикорупційної вертикалі. З іншого - іде на шкоду репутації держави та виконанню взятих нею на себе зобов'язань.

 

Українським антикорупційним органам немає аналогів? Фактчек DW (26.08.2021)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 23 вересня

Війна в Україні коштуватиме економіці світу 2,8 трлн доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку