Проєкт бюджету-2021: що не так з кошторисом України на наступний рік? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Проєкт бюджету-2021: що не так з кошторисом України на наступний рік?

Уряд представив у Верховній Раді проєкт держбюджету України на 2021 рік. Урядовці називають його"бюджетом можливостей для розвитку", але до документу є багато питань.

Дефіцит бюджету-2021 у проєкті КМУ - шість відсотків ВВП

Дефіцит бюджету-2021 у проєкті КМУ - шість відсотків ВВП

Кабінет міністрів України у п'ятницю, 18 вересня, представив у Верховній Раді України проєкт державного бюджету на 2021 рік, поданий до парламенту раніше цього тижня. Міністр фінансів України Сергій Марченко, представляючи документ, назвав його бюджетом "можливостей для розвитку економіки" та підтримки країни в умовах "перезапуску" економіки після пандемії коронавірусу.

Основні показники бюджету-2021

У 2021 році український уряд очікує, що ВВП країни зросте на 4,6 відсотка. При цьому уряд прогнозує, що курс долара в Україні протягом року складатиме у середньому 29,1 гривні. За розрахунками мінфіну, надходження до держбюджету наступного року мають скласти 1,071 трильйона гривень, а видатки - 1,33 трильйона гривень. Це означає, що дефіцит бюджету становитиме понад 270 мільярдів гривень. Це - дещо менше, аніж нинішнього року: бюджет цього року був розрахований з дефіцитом у 298 мільярдів гривень.

Також у Кабміні прогнозують, що наступного року інфляція в Україні складе 7,3 відсотків. Уряд планує здійснити індексацію пенсій пенсіонерам після 75 років і на 30 відсотків підвищити мінімальну заробітну плату - до 6 000 гривень з січня, і до 6500 гривень - з липня наступного року. В уряді розраховують, що більші зарплати і пенсії мають простимулювати споживання, а відтак - і всю економіку. "Країна потребує рестарту", -  заявив Сергій Марченко.

Роздуті видатки

В урядовому проєкті бюджету передбачено, що видатки бюджету на п'ять відсотків будуть більшими за цьогорічні. Зокрема, передбачається, що у 2021 році видатки на всі силові структури значно зростуть. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 мільярдів гривень, що на п'ять відсотків більше, аніж у 2020 році, на СБУ - майже 15 мільярдів гривень (зростання на 23 відсотки), на Державне бюро розслідувань - 2,48 мільярда гривень (на 75 відсотків більше у порівнянні з поточним роком). 

Читайте також: Зеленський заявив про найбільший оборонний бюджет України в історії

Також уряд пропонує збільшити фінансування центральних органів виконавчої та законодавчої влади: фінансування Верховної Ради має збільшитися на 184 мільйони гривень - до 2,23 мільярда гривень, Офісу президента - на 357 мільйонів до 1,27 мільярда гривень, Кабміну - на 180 мільйонів гривень до 2,45 мільярда. 

Крім того, у 2021 році на сферу охорони здоров'я пропонується виділити рекордні 155,2 мільярда гривень. Видатки на освітню сферу наступного року мають скласти 52,1 мільярда гривень.

У проєкті бюджету заплановано й фінансування низки нових напрямків. "Тут дуже роздуті видатки. У цьому проєкті бюджету хотіли задовольнити всіх і щоб за це нікому нічого не було. Це - популізм, враховуючи нинішній виборчий рік", - каже керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки Дарина Марчак.

Натомість міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що коштів у проєкті держбюджету-2021 достатньо для фінансування усіх пріоритетних потреб держави, а тиску на чесний бізнес і сумлінних платників податків не буде. "Щодо доходів. При підготовці проєкту бюджету для нас принциповим було досягти балансу, виходячи з наявних можливостей. Бюджетні доходи відображають те, які реально надходження може забезпечити наступного року економіка без підвищення податків. Ми повністю дотримувались принципу реалістичності", - сказав Марченко.

Хибні цифри?

Експерти дещо скептичні щодо "можливостей для розвитку" у проєкті бюджету-2021, зокрема через закладений великий дефіцит бюджету та рівень інфляції. Аналітикиня "Центру економічної стратегії" Марія Репко вказує на те, що прогнозований дефіцит бюджету складе шість відсотків ВВП, що не дозволить країні розвиватися - або розвиток за таких умов дуже дорого обійдеться українцям, адже гроші, яких не вистачає, потрібно буде десь брати.

"У 2018-2019 роках дефіцит бюджету був на рівні двох відсотків ВВП. Це - рівень, за якого, за рахунок свого економічно зростання, держава може гасити свої старі борги і робити свою фіскальну політику більш стійкою. А зараз запропонований дефіцит бюджету на це не розрахований", - сказала DW Марія Репко. За її словами, 270 мільярдів гривень дефіциту є показником кризового бюджету.

Читайте також: Шмигаль запевнив, що курс гривні найближчим часом буде стабільним

Водночас, якщо уряд закладає зростання економіки у 4,6 відсотка ВВП, то котрась з прогнозованих цифр є нелогічною та хибною, вважає експертка. В уряді фінансувати "діру"  планують переважно за допомогою випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також випуску євробондів. Але словами Марії Репко, скуповуючи ОВДП,  банки знову не будуть кредитувати реальний сектор економіки і про зростання економіки можна буде забути.

Емісії гривні не уникнути?

"Це - бюджет неадакватного оптимізму. Якщо планують бюджет на рівні сім'ї, то ніхто не планує витрачати того, чого немає і що не гарантовано. Діє принцип: якщо будуть гроші, тоді ними і розпоряджатимемося. А зараз уряд розпоряджається тим, чого ще немає", - дивується виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

Він  відзначає, що 270 мільярдів гривень, які не вистачатиме на покриття всіх витрат у бюджеті на наступний рік, потрібно буде десь взяти. Однак де? Експерт припускає, що для покриття такого дефіциту бюджету уряд розраховує проводити у наступному році емісію гривні. На це вказує і високий рівень інфляції, які уряд заклав у свій проєкт бюджету.

Боярчук вказує на те, що, за даними Нацбанку України, у серпні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі складала 2,5 відсотка. Але чому тоді наступного року інфляція має підскочити до 7,3 відсотків? "Що має статися, аби так у наступному році різко піднялася інфляція? Має бути або валютний шок, який підніме ціни, або буде проведена масштабна емісія гривні", - вважає Боярчук.

При цьому він не виключає, що за таких нереалістичних планових показників бюджету МВФ не дасть Україні нові кредити. Якщо нові запозичення будуть недоступні, то уряд може спробувати покрити бюджетний дефіцит більшими податками. Адже різке збільшення мінімальної зарплатні, як зазначають експерти, призведе до збільшення відрахувань в бюджет, зокрема стане додатковим навантаженням для бізнесу.

Критика від Ради

Розкритикували основні показники фінплану на наступний рік і депутати. Їх непокоять можливі збільшення податків, дефіцит бюджету та прорахунки з митними надходженнями.  "Ви підвищуєте податки для бізнесу. Ми обіцяли людям цього не робити, і ми не будемо цього робити. (…) Де гроші від детінізації? Чому такий дефіцит?", - запитував з парламентської трибуни голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев.  Депутати хочуть, аби всі їхні зауваження та побажання у держбюджеті були почуті, особливо щодо видатків. Натомість експерти відзначають, що видатки на 2021 й так надто збільшені.

Як повідомив DW Гетманцев, розгляд бюджету України на наступний рік у першому читанні у Верховній Раді запланований на 20 жовтня. Разом із проєктом бюджету уряд затвердив зміни до Податкового кодексу "для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Цей законопроєкт обіцяють згодом направити до Верховної Ради.

Дивитись відео 16:49

Дмитро Разумков про "турборежим" Верховної Ради, відносини із Зеленським і президентські амбіції (12.08.2020)