Польща та Україна: криза у відносинах з надією на ренесанс
5 грудня 2023 р.
"Роль Польщі дедалі частіше сприймається в Україні негативно", - каже польський експерт з питань України Кшиштоф Нечипор. Дослідник з варшавського Центру східних досліджень (OSW) нещодавно повернувся з Києва, де, серед іншого, збирав інформацію про настрої щодо Польщі.
"В українських ЗМІ наша країна стоїть в одному ряду з Угорщиною та Словаччиною - країнами, які скептично ставляться до інтеграції України до ЄС та наданні їй військової підтримки", - пояснює він в інтерв'ю DW.
Нечипор переконаний, що нинішній негативний імідж його країни в Україні пов'язаний з ембарго на українське зерно, запровадженим польським урядом, сформованим національно-консервативною партією "Право і справедливість" (ПіС), та вже місячною блокадою прикордонних пунктів пропуску польськими водіями вантажівок. "Особливо негативно сприймається ситуація на кордоні між двома країнами. Адже протести польських перевізників блокують перевезення всіх товарів, включаючи паливо, яке має велике значення для функціонування держави", - пояснює експерт.
Зустріч Зеленського і Дуди у Віслі перед війною
Нинішні проблеми є справжнім землетрусом у відносинах між двома країнами. Торік українці все ще бачили в Польщі взірцевого союзника. Польський журналіст Збігнєв Парафянович, який вже два десятиліття пише про Україну, описує цей етап у своїй останній книзі "Польща у війні". Вона викликала ажіотаж у Польщі, оскільки автор описує у ній частково невідомі обставини тісних відносин між двома країнами після початку війни РФ проти України в лютому 2022 року.
За даними Парафяновича, тісні відносини почалися з дводенної зустрічі президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди в польському президентському палаці у Віслі на півдні Польщі. Зустріч відбулася за місяць до початку повномасштабної війни Росії проти України. За даними журналіста, тоді обидва президенти та їхні радники зблизилися під час застільних дискусій напідпитку.
Згодом Дуда разом з президентом Литви Гітанасом Науседою прибув до Києва менш ніж за 24 години до початку російського вторгнення. Там він дізнався від Зеленського, що незабаром почнеться війна і що вони, ймовірно, бачаться "востаннє". У перші тижні війни Зеленський часто телефонував Дуді, не стільки з конкретними проблемами, скільки просто як другу і особі, якій він довіряє, пише Парафянович.
Польська солідарність з Україною
Тісні політичні відносини та хвиля солідарності польського суспільства з українськими біженцями призвели до надання подальшої допомоги. "На ранніх етапах війни Польща брала участь у переозброєнні українських сухопутних військ, що мало вирішальне значення для оборони України", - наголосив Парафянович в інтерв'ю DW.
Читайте також: Жінки покарали "ПіС" на виборах у Польщі?
Автор розповів, зокрема, як Варшава передала Україні винищувачі МіГ. Щоб обійти складні бюрократичні дозвільні процедури, польська сторона, за його даними, просто залишала літаки біля українського кордону і неофіційно повідомляла про це Київ, після чого українці розбирали їх і згодом збирали на території своєї країни.
Пропаганда замість політики
Німеччина, навпаки, довго вагалася, чи надавати військову підтримку Україні, й на початку війни постачання зброї німцями здавалося немислимим. Тому Польща, зазначає Парафянович, розраховувала на особливу роль і сподівалась, що завдяки очевидній підтримці неї України до неї нарешті належним чином ставитимуться в світі. Однак "поляки недооцінили роль Німеччини в таких форматах, як G7 і в трансатлантичних відносинах", підсумовує журналіст. "Американці не дивляться на Польщу так, як вони дивляться на Німеччину. Різниця в політичному потенціалі двох країн занадто велика", - каже Парафянович.
Лише у другій половині 2022 року Берлін запропонував Україні допомогу у протиповітряній обороні. У Польщі у той час вже поступово починалася передвиборча кампанія, і у ній правляча партія "Право і справедливість" визначила німців своїм головним ворогом. Таким чином, спільна німецько-польська стратегія щодо України стала віддаленою перспективою, а Польща знову почала сприйматися як другорядний гравець. Зовнішня політика країни таким чином стала фактичною заручницею внутрішньої політики.
"У відносинах з Німеччиною ПіС переплутала політику з пропагандою, - каже Парафянович. - Неприязнь і ворожість було піднято на такий рівень, що потім з нього неможливо було повернутися".
Новий старт у відносинах?
Книгу Парафяновича можна розглядати як опис періоду, який тепер став минулим, оскільки правоконсервативна партія "Право і справедливість", яка керувала Польщею протягом останніх восьми років, програла парламентські вибори в жовтні.
Очікується, що новий ліберальний і проєвропейський уряд у Варшаві складе присягу 13 грудня. І деякі політики в новій коаліції вже заявили про наміри вирішити кризу на польсько-українському кордоні. Однак експерти сумніваються, що відносини між Варшавою і Києвом повернуться до того ж рівня ентузіазму, який був у перший рік війни.
Читайте також: Блокада на кордоні з Україною: Туск звинуватив Варшаву у бездіяльності
Водночас, і Збігнєв Парафянович, і Кшиштоф Нечипор вважають, що Польща і надалі підтримуватиме Україну. "Я переконаний, що Польща і надалі підтримуватиме Україну в її зусиллях, спрямованих на перемогу у війні з Росією та просування процесу вступу до Європейського Союзу", - підкреслює Нечипор.
Не лише Україна
Польща занепокоєна не лише ситуацією на власному кордоні з Україною. Варшава розглядає питання безпеки в ширшому контексті. "Росія буде в змозі переозброїтися протягом шести років, - вважає Збігнєв Парафянович. - І тоді вона може напасти на одну з країн Балтії. Вона вже зараз випробовує Фінляндію".
На російсько-фінському кордоні зросла напруженість після того, як Росія дозволила мігрантам безперешкодно в'їжджати до Фінляндії. Тому Гельсінкі закрив пункти пропуску на кордоні з РФ. "Отже, війна стосується не лише України, - підсумовує автор. - Вона стосується всього виміру безпеки східного флангу НАТО, Балтійського і Чорноморського регіонів".