Битва за Конституційний суд: чи будуть переможці? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.11.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Битва за Конституційний суд: чи будуть переможці?

На фінішну пряму вийшов конкурс з відбору суддів для Конституційного суду України за президентською квотою. Критики говорять про "сумнівну законність" цього конкурсу й застерігають від поглиблення суперечки навколо КСУ.

Конституційний суд України

Конституційний суд України

Суперечка навколо Конституційного суду України (КСУ) спалахнула в жовтні минулого року, коли КСУ визнав неконституційним закон про електронне декларування посадовцями їхніх статків. Таке рішення фактично заблокувало функціонування антикорупційної системи України. Але й обрані шляхи виходу з цієї кризи були піддані критиці з боку антикорупційних активістів та багатьох правників.

На хвилі вуличних протестів і політичного скандалу президент України Володимир Зеленський своїми указами призупинив повноваження голови КСУ Олександра Тупицького. А згодом скасував укази колишнього президента Віктора Януковича про призначення Тупицього та Олександра Касмініна на суддівські посади. Однак у липні Верховний Суд визнав цей указ Зеленського незаконним і, в свою чергу, скасував його. 

Протести під стінами КСУ після скандального рішення щодо неконституційності закону про електронне декларування посадовцями їхніх статків, 30 жовтня 2020 року

Протести під стінами КСУ після скандального рішення щодо неконституційності закону про електронне декларування посадовцями їхніх статків, 30 жовтня 2020 року

Реакція Офісу президента (ОП) була вкрай критичною. "Це рішення суду ухвалено за позовом Тупицького Олександра Миколайовича, не є остаточним та буде оскаржене в законному порядку у Великій палаті Верховного Суду. Немає жодних сумнівів у тому, що Верховний Суд практично очолив спротив частини суддівського корпусу фундаментальній судовій реформі", - йшлося тоді в повідомленні ОП.

Президент Зеленський і надалі сподівається розв'язати конституційну кризу в тому числі й за допомогою призначення двох нових суддів за своєю квотою. У серпні він затвердив склад конкурсної комісії для відбору кандидатів. А вже наприкінці жовтня, як повідомили українські ЗМІ, конкурсна комісія відбір завершила, запропонувавши президенту сімох кандидатів. 

Читайте також: Суперечка навколо КСУ: загроза правового хаосу після указу президента?

"Знову матимемо тих самих тупицьких"

До критиків обраного Зеленським шляху розв'язання конституційної кризи належить і депутат Верховної Ради з фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. В інтерв'ю DW він назвав "правовим нігілізмом" укази президента про зміщення Тупицького і Касмініна. Звільнити їх може або тільки сам КСУ, або вони втратять свої посади внаслідок обвинувального вироку суду чи після завершення терміну їхніх повноважень в травні і вересні наступного року, пояснив депутат.

До речі, Юрчишин ще торік подав до Держбюро розслідувань заяву про зловживання владою Тупицьким і втручання у конституційне провадження третіх осіб. Депутат вважає, що в правоохоронних та судових органів є можливість оперативно розслідувати і винести вирок обом суддям, але "активного руху по цій справі останнім часом не спостерігається".

Олександр Тупицький (фото з архіву)

Олександр Тупицький (фото з архіву)

Політик нагадав, що у Верховній Раді на розгляді є законопроєкт про зміну порядку призначення конституційних суддів. Юрчишин розповів, що вніс правку до цього документу із тим, аби кандидатури суддів КСУ відбирала незалежна комісія. "Профільний комітет відхилив цю поправку, хоча на ній наполягають громадські експерти та міжнародна спільнота. Якщо це не вдасться відстояти, ми знову матимемо тих самих тупицьких, але повністю залежних від Зеленського", - сказав депутат.

Залежний КСУ як загроза "крихкій антикорупційній архітектурі"   

Низка антикорупційних організацій та активістів теж розкритикували нинішній конкурс з відбору суддів КСУ за президентською квотою. Як наголошується у спільній заяві громадської організації "Фундація DEJURE", Центру протидії корупції, Автомайдану й Центру політико-правових реформ, цей конкурс має "сумнівну законність" та ініційований винятково "для легалізації політичних призначень". Антикорупціонери назвали неконституційними укази Зеленського про звільнення Тупицького та Касмініна й також нагадали, що звільнити суддю КСУ може тільки сам цей суд.

Дивитись відео 14:05

"КСУ вчинив конституційний переворот" - голова НАЗК Новіков (04.11.2020)

Громадські активісти закликали конкурсну комісію не ухвалювати остаточного рішення, а Зеленського - публічно запевнити, що він призначить суддів КСУ лише після появи вакансій у встановлений конституцією спосіб. "Конкурсна комісія рекомендувала до призначення недоброчесних кандидатів. Це є ще одним аргументом на користь неконституційності конкурсу", - сказала DW експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Позицію українських громадських активістів поділяють і європейські партнери України. Керівник Антикорупційної ініціативи ЄС Аллан Паг Крістенсен під час одного з форумів у Києві наголосив на важливості професійного незалежного керівництва для КСУ, оскільки цей суд спроможний одним рішенням завдати удару "крихкій антикорупційній архітектурі" України. Своєю чергою, посол ЄС Матті Маасікас, заявив, що "прозора, заснована на заслугах процедура відбору нових суддів КСУ є ключовою для забезпечення його поступового оновлення" і є однією з найважливіших рекомендацій Венеційської комісії.

Читайте також: Коментар: Рішення Зеленського щодо КСУ - небезпечний сигнал

Персони і процедура конституційних проваджень

Натомість депутатка парламенту від фракції "Слуга народу" Ольга Совгиря головною проблемою діяльності КСУ вважає непрозору процедуру конституційних проваджень. "Без процедури по кожному етапу конституційного провадження навести порядок в Конституційному Суді абсолютно неможливо. Це стосується всього, починаючи від подачі конституційних звернень і скарг на подання", - зазначила депутатка. За її словами, зараз судді КСУ самі визначають форму проваджень, суддю доповідача та інші процедурні моменти. Щоби запобігти цій суддівській сваволі, у Верховній Раді розглядається закон, який має врегулювати ці проблеми, сказала Совгиря.

Однак експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко сумнівається, що врегулювання процедури конституційного провадження вирішить проблему політичної незалежності суддів. На її думку, кризові явища в діяльності КСУ спровокували не недоліки конституційних проваджень, а власне його суддівський склад. Відповідаючи на запитання DW, Кириченко нагадала, що конкурсний відбір суддів КСУ був прописаний в основному законі ще 2016 року. "Але потім парламент на рівні закону фактично вбив цей конкурсний відбір, і тому на суддівських посадах і досі є недоброчесні й непрофесійні люди", - стверджує Кириченко.

Вона теж наголошує, що вакантних посад від президента в КСУ нині немає й тому оголошений конкурс з відбору суддів є нелегітимним. Натомість парламент вже більше року не може подати кандидатуру на посаду конституційного судді. Ще одна вакансія не заповнена від з'їзду суддів України, бо жоден з кандидатів не отримав підтримки більшості делегатів. Загалом, вся проблема КСУ, на думку Кириченко, виникла через низьку політичну культуру органів влади, які призначають суддів, виходячи зі своїх вузькополітичних інтересів.

DW.COM