НАБУ 2.0: зручне і залежне? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.02.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

НАБУ 2.0: зручне і залежне?

У парламенті зареєстрований урядовий законопроєкт, що змінює процедуру призначення директора НАБУ та статус бюро. Антикорупційні активісти вважають, що це чергова спроба влади зробити НАБУ "ручним".

На Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) чекають кардинальні зміни. Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який змінює статус цього правоохоронного органу і процедуру призначення його директора. Якщо парламент проголосує за документ, легітимність будь-яких рішень нинішнього керівництва НАБУ опиниться під великим сумнівом. Антикорупційні громадські активісти переконані, що влада йде на цей крок, щоб позбавитись нинішнього директора НАБУ Артема Ситника.

Спроба номер два

У представників влади натомість свої пояснення. Законопроєкт покликаний привести законодавство про НАБУ у відповідність з вимогами Конституції. Адже Конституційний суд (КС) своїми рішеннями від серпня та вересня 2020 року визнав неконституційним указ президента про призначення Ситника в 2015 році директором НАБУ і положення закону про НАБУ в частині участі президента в підборі та призначенні директора бюро.

Читайте також:  "Рішення КСУ щодо Ситника - "вибух" давно закладеної бомби"

"Перед урядом стояло завдання прогалину у законі закрити та врегулювати питання статусу НАБУ і його директора (…) Це одна з умов співробітництва з МВФ", - прокоментував міністр юстиції України Денис Малюська. Він пояснив, що це вже другий законопроєкт, який розробив уряд для врегулювання ситуації з НАБУ. Спершу Кабмін пропонував на рівні закону надати Артему Ситнику повноваження директора НАБУ до обрання нового директора за новою процедурою. Втім, народні депутати не підтримали цей варіант. Тож нині зареєстрований документ, за яким НАБУ має отримати статус органу виконавчої влади і нову процедуру обрання його керівника. Пропонується, щоб протягом проходження відбору нового директора НАБУ його повноваження виконував перший заступник керівника НАБУ. Ним зараз є Гізо Углава.

Чи звільнять Артема Ситника?

"Дійсно треба виконувати рішення КС. Врегулювати це є позитивним бажанням Кабміну. Однак не можна законопроєктом просто звільняти чинного директора НАБУ, оскільки для такого звільнення є чіткі підстави. А спроби змінити ці підстави останнім часом посилюються", - пояснює DW юристка Transparency International Україна Катерина Риженко.

Читайте також: Як 2020 рік минув для боротьби з корупцією в Україні

Юристи Центру протидії корупції вказують ще й на те, що рішення КС про визнання неконституційним указу президента про призначення директора НАБУ не призводить до втрати ним своїх повноважень чи звільнення з займаної посади. Підстави для звільнення Ситника з посади директора, які встановлені законом, також відсутні. Тож зважаючи на це, Ситник залишається директором НАБУ, однак водночас до обрання нового директора повноваження керівника НАБУ матиме і його перший заступник Гізо Углава.

Артем Ситник

Артем Ситник

"Тобто в НАБУ залишиться в.о. з повноваженнями директора і директор з повноваженнями. У підсумку підривається легітимність будь-яких рішень обох. Більше того, з призначенням нового директора ця проблема не зникне та існуватиме принаймні до квітня 2022 року, коли спливе семирічний строк призначення Ситника", - йдеться у заяві Центру протидії корупції. Там наголошують, що у чинному нині законодавстві визначені чіткі вичерпні підстави для звільнення чи припинення повноважень директора НАБУ, що є однією з гарантій незалежності як самого бюро, так і його директора.

Невизначене формулювання щодо подальшої долі призначеного на сім років директора НАБУ підриває основні принципи незалежності цього органу і створює небезпечний прецедент на майбутнє. "Очевидно, що причиною появи цього законопроєкту є бажання призначити "ручного" директора НАБУ, який за одним дзвінком з Банкової блокуватиме справи щодо "татарових" або навпаки порушуватиме щодо ворогів Зеленського", - припускає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Конкурсний відбір по-новому

Окрім цього, законопроєктом передбачена кардинальна зміна процедури призначення нового директора НАБУ. Його тепер призначатиме не президент, а уряд за результатами конкурсного відбору. Конкурсна комісія складатиметься з дев'яти осіб. Трьох з них делегуватиме Рада національної безпеки і оборони (РНБО), ще шістьох - Кабінет міністрів. Троє з них повинні бути міжнародними експертами, делегованими в конкурсну комісію за пропозицією партнерів України в сфері боротьби з корупцією.

Читайте також: Корупція в Україні: чи загрожує НАБУ тотальне знищення як інституції

Рішення ухвалюватимуться простою більшістю голосів, тобто п'ятьма членами комісії. Раніше до комісії з відбору директора НАБУ входили представники Верховної Ради, уряду та президента. Конституційний суд, утім, вказав, що у цьому процесі не може брати участь президент, оскільки він не має таких повноважень. Саме тому тепер в комісію делегують представників РНБО. "РНБО - це рука президента в призначені директора НАБУ. Президент не може призначати членів комісії та кандидатуру директора, але він хоче мати вплив на цей процес. Це політика. Однак чи має РНБО повноваження за законом призначати членів комісії? Не має. І це знову можна буде оскаржувати у Конституційному суді", -  вважає Катерина Риженко.

Час ще є

Це підтверджує і заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики, депутата фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. Він вказує на те, що запропонована урядом процедура обрання директора НАБУ комісією, де є представники РНБО, може знову бути оскаржена у КС, тому не є вирішенням проблеми. Окрім цього, на переконання Юрчишина, міжнародні партнери не погодяться на те, щоб конкурсний відбір директора антикорупційного відомства був політично підконтрольний. "Цей законопроєкт не буде сприйнятий нашими партнерами, бо порушує обіцянки, дані суспільству та іноземним партнерам щодо незалежності НАБУ", - переконаний Ярослав Юрчишин.

Він наголошує, що з приведенням законодавства про НАБУ у відповідність з вимогами Конституції та проведенням нового конкурсу на посаду очільника бюро не варто поспішати, адже чинний директор призначений до 2022 року. На думку Юрчишина, до цього часу можна розробити і ухвалити якісні зміни до закону про НАБУ, які збережуть незалежність бюро.  Це автоматично вирішить проблему з існуючим директором бюро та дасть можливість усунути всі недоліки у процедурі відбору нового.

Дивитись відео 02:22

Антикорупційний суд і його місце в системі боротьби з корупцією в Україні (07.06.2018)

Також за темою