Чи вдасться Угорщині скасувати заборону на імпорт ЄС газу

Коли наприкінці січня Євросоюз ухвалив рішення про припинення імпорту газу з Росії до кінця 2027 року, Угорщина та Словаччина проголосували проти цього, що, однак, не завадило схваленню цього заходу.

Будапешт переважну більшість імпортованого ним газу, а Братислава - значну його частину, як і раніше, закуповують у Росії. Уряди обох країн ЄС заявили, що оскаржать заборону в Європейському Суді в Люксембурзі. 2 лютого угорська влада подала до Суду відповідний позов, стверджуючи, що ЄС порушив свої ж основоположні договори під час ухвалення зазначеного рішення.

На чому ґрунтується позов Угорщини до Євросоюзу?

За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, позов ґрунтується на трьох аргументах. По-перше, газове ембарго фактично є санкціями, запровадження яких у ЄС можливе лише в разі наявності консенсусу. По-друге, вибір джерел енергоносіїв та їхніх постачальників - прерогатива країн-членів ЄС, а не Брюсселя. По-третє, запровадивши заборону, Євросоюз ставить під загрозу енергетичну безпеку Угорщини.

Будапешт не вперше судиться з різними структурами Євросоюзу. На цей час у Європейському Суді перебувають на стадії розгляду близько десятка позовів від Угорщини. Хоча Суд раніше часто ухвалював рішення не на користь Угорщини, низка юристів вважають, що в цьому випадку результат може бути іншим. "Мені здається, Угорщина має шанс виграти цю справу", - поділився з DW Віктор Шеп, правник-дослідник з Університету Гронінгена, який спеціалізується на європейському праві.

Заборона на імпорт газу з Росії в ЄС: торговельний захід чи санкція?

Здавалося б, суто технічне питання може стати в цьому випадку вирішальним: чи справді запроваджена ЄС заборона на закупівлю російського газу є торговельним заходом? Або ж це зовнішньополітична санкція, замаскована під захід у галузі торгівлі?

Ця відмінність дуже важлива, оскільки запровадження Євросоюзом санкцій потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Представивши заборону на імпорт газу з РФ як питання торговельної політики, Єврокомісія змогла домогтися її ухвалення кваліфікованою більшістю голосів (15 із 27 країн, що представляють не менше 65 відсотків населення ЄС), відкинувши заперечення Будапешта та Братислави.

Шеп стверджує, що, оформивши рішення щодо газу як торговельний захід, Євросоюз порушив свою інституційну практику одностайного ухвалення санкцій - чи то проти Росії, Венесуели або Ірану. "Важко навести аргументи на користь Єврокомісії, тому що всі (аналогічні колишні. - Ред.) рішення були ухвалені одностайно", - зазначив юрист. То чому ж до цього заходу поставилися інакше?

Постійні чи тимчасові заходи?

Ключова відмінність, вважають деякі фахівці, полягає в запланованій тривалості обмежувальних заходів. "Санкції - це тимчасові заходи, які мають припинити свою дію після зникнення провокуючого фактора", - пояснила в розмові з DW Агата Лоскот-Страхота, аналітикиня з енергетичної політики з варшавського Центру східноєвропейських досліджень.

Заборона на імпорт російського газу, навпаки, має назавжди змінити енергопостачання ЄС, як ясно дав зрозуміти в грудні в інтерв'ю Euronews єврокомісар з енергетики та житлового будівництва Дан Йоргенсен. "Навіть коли настане мир (в Україні. - Ред.), ми більше не будемо купувати газ у Росії", - сказав він тоді.

Принцип правової узгодженості - ідея про те, що всі політичні дії ЄС мають бути скоординовані - може зміцнити позицію Єврокомісії, зазначив у бесіді з DW Лукас Шаупп (Lukas Schaupp), аспірант Європейського університетського інституту у Флоренції. "Запроваджену заборону можна розглядати як логічне продовження санкційного режиму ЄС у тісно пов'язаній з ним сфері зовнішньоторговельної політики", - уточнив аспірант.

Єврокомісар Йоргенсен захистив рішення щодо газу як "на 100 відсотків юридично обґрунтоване" і необхідне для припинення російського "енергетичного шантажу" країн ЄС, наголосивши, що всі 27 його країн-членів повинні його виконати незалежно від того, голосували вони за нього чи ні.

Чи намагався ЄС уникнути угорського вето?

Однак деякі оглядачі вважають, що Брюссель також навмисно уникав ситуації, в якій одна з держав, що входять до Євросоюзу, могла б накласти вето на заборону імпорту газу з РФ.

"Політична мета полягала в тому, щоб не чекати згоди всіх, оскільки було ясно, що досягти консенсусу дуже складно, - визнала Лоскот-Страхота. - ЄС мав діяти швидше та ефективніше у досягненні своїх цілей. Вони визначаються переважною більшістю, частиною якої, на жаль, Угорщина не є".

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан і надалі підтримує зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним навіть після повномасштабного вторгнення РФ в Україну і не раз блокував або відсував ухвалення Євросоюзом заходів, спрямованих на здійснення тиску на Москву. Саме цього Брюссель і хотів уникнути цього разу, впевнена Лоскот-Страхота: "Гадаю, що застосована форма запровадження заборони - це спосіб, до якого вдався ЄС, щоб обмежити можливості Росії застосовувати стратегію "розділяй і володарюй".

Яким буде рішення Європейського Суду?

Європейському Суду часто потрібні роки, щоб ухвалити остаточне рішення за тим чи іншим позовом. І навіть якщо суд, зрештою, стане на бік Угорщини, це не означатиме, що рішення щодо імпорту російського газу буде автоматично скасовано.

"У минулому Європейський Суд - особливо щодо стабільності в інвестиційній сфері - часто заявляв, що той чи інший захід може бути скасований, але його наслідки залишаються в силі, щоб уникнути серйозних економічних потрясінь", - нагадав Шаупп в інтерв'ю DW.

До ухвалення судом рішення держави-члени ЄС і компанії, ймовірно, зможуть вжити необхідних заходів щодо подолання залежності від російського газу - від будівництва інфраструктури до укладання контрактів з альтернативними постачальниками. На цей час рішення залишається в силі, а це означає, що не пізніше кінця 2027 року всі країни Євросоюзу, включно з Угорщиною та Словаччиною, повинні будуть припинити закупівлі газу в Росії.

Читайте також: Запаси газу різко скоротилися. Німеччині час бити на сполох?