Чи стануть гарантії безпеки альтернативою членству в НАТО?

Одним із ключових питань багатогодинних переговорів у Берліні 14-15 грудня були гарантії безпеки, які Україна має отримати в разі укладення мирної угоди з Росією. Після переговорів у німецькій столиці 15 грудня за участю європейських лідерів, українського президента Володимира Зеленського, спеціального посланця США Стіва Віткоффа та зятя американського президента Джареда Кушнера відбулася телефонна розмова учасників із президентом США Дональдом Трампом.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) та Володимир Зеленський позитивно оцінили результати переговорів. "Ми почули від американської сторони, що вони готові надати гарантії безпеки, які відповідають статті 5 Договору про НАТО", - сказав глава української держави на спільній пресконференції з очільником німецького уряду. Мерц, своєю чергою, заявив про "дуже важливий прогрес", назвавши "дійсно вартим уваги" те, що США запропонували в питанні "юридичних та матеріальних гарантій". Натомість Дональд Трамп зазначив, що думає, що "ми зараз близькі, як ніколи", до завершення війни в Україні.

Юридично закріплені гарантії безпеки для України

І справді: в оприлюдненій спільній заяві європейських лідерів ідеться, з одного боку, про готовність створити "мультинаціональні сили" з військовослужбовців "охочих країн", які б захищали українське небо, море, а також підтримували відновлення ЗСУ. Крім того, в документі неодноразово згадуються США, зокрема, як сторона моніторингу майбутнього перемир'я. І зрештою: всі гарантії безпеки повинні бути юридично зобов'язувальними для країн, себто бути закріпленими законами чи іншими процедурами в рамках національних законодавств.

Інформагентство Reuters повідомило з посиланням на власні джерела, що Зеленський під час переговорів у Берліні начебто допустив відмову від вступу України до НАТО в обмін на гарантії безпеки від Заходу.

Читайте також: Чи сприймуть українці мирний план за посередництва США?

Утім, як саме повинні виглядати ці гарантії, надалі залишається відкритим питанням. "Ці заходи можуть включати збройні сили, розвідувальну та логістичну підтримку, економічні та дипломатичні дії", - йдеться в заяві європейських лідерів. Та найголовніше: жодних офіційних коментарів США з цього приводу досі не було.

Високопоставлений член американської переговорної групи, якого цитує інформагентство AFP, обмежився обтічними коментарями, назвавши запропоновані гарантії "дійсно сильними", і вказав при цьому на "дуже сильне стримування" Росії за допомогою американської зброї. Інформагентство dpa, також із посиланням на неназваного американського посадовця, пише, що йдеться передусім про заходи моніторингу та запобігання конфлікту, "аби українське населення почувалося в безпеці". Водночас про залучення американських військових, за його словами, не йдеться.

Стаття 5 Договору про НАТО - теж не панацея

Тим не менш, сам факт спільної заяви європейців із конкретно переліченими заходами є "дуже важливим" для України, вважає Сюзан Стюарт (Susan Stewart), експертка німецького Фонду "Наука та політика" (SWP). На її думку, перелічені в заяві європейських лідерів потенційні гарантії безпеки для України дійсно схожі та ті, які дає членам НАТО стаття 5, що зобов'язує союзників підтримати країну-члена в разі нападу на неї. "У статті 5 так само не йдеться про те, що реакція на напад має бути саме військовою, а натомість що кожна країна застосовує заходи, які вважає необхідними і правильними", - зазначає експертка в розмові з DW.

При цьому Стюарт додає, що необхідно дочекатися, коли стане відомо, як конкретно виглядатимуть надані Україні гарантії. "Але я вважаю вже сам факт дуже важливим, що було зроблено цей крок - перелічено пункти і сказано: "Так, ми, європейці, до цього готові", - каже вона і зазначає, що із європейської заяви випливає те, "що вже були певні узгодження зі США".

Водночас експертка з безпекових питань Клаудіа Майор (Claudia Major) не вважає гарантії безпеки для України, про які зараз іде мова, аналогічними до гарантій, що їх мають країни-члени НАТО. "Це підтримка. Але це не юридично закріплене зобов'язання захищати Україну у випадку нового нападу", - сказала вона в ефірі німецького телеканалу ARD. На думку Майор, конкретна відповідь на російський напад із того, що наразі відомо, не випливає: "Чи прийдуть тоді війська? Чи прийде хтось, хто захистить Україну так, як це (має відбуватися. - Ред.) в НАТО?"

Головне питання: що думають у Кремлі?

Але головне питання сьогодні - це те, як на випрацювані пропозиції європейців, українців та американців відреагує Росія. Це "Дамоклів меч",  який навис над усіма досягнутими наразі домовленостями, зазначив у розмові з DW австрійський військовий історик Маркус Райснер (Markus Reisner). Він не вірить у те, що Росія піде на поступки, адже "бачить себе на переможному шляху". "І якщо говорити конкретно, то тут ідеться про питання Донбасу. Чи зможуть росіяни привласнити собі весь Донбас? На даний момент вони на цьому наполягають. Путін вестиму цю війну доти, доки цього не станеться", - вважає експерт.

Скептичний Райснер і щодо самого характеру потенційних гарантій безпеки для України. Конкретне побоювання, яке висловлюють різні експерти: нові обіцянки можуть перетворитися на черговий "Будапештський меморандум" або "Мінські угоди". Ці підписані в минулому документи, покликані захищати територіальну цілісність та суверенітет України, не завадили Росії напасти на Україну в 2014-му, а потім і у 2022 році. "Це означає, що тут треба дивитися на речі з обережністю та сподіватися, що ці гарантії безпеки, якщо США на них підуть, дійсно серйозні" та будуть втілені в життя, зазначає експерт.

Побоювання "Мінська-3"

"Мінська-3" з огляду на майбутні домовленості щодо завершення війни в Україні побоюється і Вільфрід Їльґе (Wildfied Jilge) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). Він особливо застерігає від створення на Донбасі чогось на кшталт буферної зони з доступом російських представників. Володимир Зеленський після переговорів повідомив, що американська сторона пропонує створити на Донбасі "вільну економічну зону". "Щойно росіяни з'являться на такій території - навіть якщо це будуть лише поліцейські, то треба очікувати знову порушення і маніпуляції правилами", - говорить Їльґе у розмові з DW. За його словами, це може завершитися тим, що "українці знову будуть втягнуті у провокації, які зрештою використовуватиме Росія, аби знову мати привід все ж таки окупувати цю територію". "Але передусім правда полягає в тому, що Росія взагалі не каже, що вони готові щось підписувати", - зазначає Їльґе.

Перші заяви з Москви після переговорів у Берліні навряд чи можна назвати такими, що вселяють оптимізм щодо швидких домовленостей. Зокрема у Кремлі відкинули ідею різдвяного перемир'я, озвучену напередодні Фрідріхом Мерцом. "Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир'я, аби дати передишку Україні та підготуватися до продовження війни", - сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков. Він також повідомив, що Росія поки що не бачила "якихось текстів" щодо західних гарантій безпеки для України. "Коли побачимо, тоді вже будемо аналізувати", - додав він.