Будапештський меморандум: що насправді обіцяли Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.10.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Будапештський меморандум: що насправді обіцяли Україні

Атомна зброя в обмін на гарантії безпеки - таку угоду Київ уклав з РФ та країнами Заходу. Тепер про ставлення українців до документа 1994 року запитають на всенародному опитуванні. Та що саме обіцяли Україні?

Зелений чоловічок на тлі української бази у Перевальному. Березень 2014-го

"Зелений чоловічок" на тлі української бази у Перевальному. Березень 2014-го

З легкої руки команди президента України Володимира Зеленського Будапештський меморандум, документ 1994 року, раптом повернувся у всеукраїнський дискурс. Це міжнародно-правове питання замикатиме п'ятірку запитань від українського президента на всенародному опитуванні 25 жовтня, і сформульовано наступним чином: "Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?".
В Офісі президента України заявляють, що "актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму".

Запевняння чи гарантії?

Те, що Україна в недалекому минулому була ядерною державою і віддала атомну зброю в обмін на гарантії безпеки, на Заході донедавна знали лише експерти та деякі політики. Однак після анексії Росією Криму Київ постійно нагадує про так званий Будапештський меморандум, підписаний у столиці Угорщини 5 грудня 1994-го року на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Церемонія підписання угоди у Будапешті за участю президентів Білорусі, Казахстану, РФ, США і України

Церемонія підписання угоди у Будапешті за участю президентів Білорусі, Казахстану, РФ, США і України

У його тексті США, Великобританія і Росія схвалили приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зобов'язуючись при цьому поважати її незалежність та "існуючі кордони". Такі ж меморандуми того ж дня підписали Білорусь і Казахстан. В англійському варіанті тексту використано слово "assurances", яке можна перекласти українською як "запевнення", "обіцянки".

Колишній посол США в Україні (1998-2000), експерт вашингтонського аналітичного центру Brookings Institution з питань ядерного роззброєння  Стівен Пайфер у своїй статті  2014-го року так пояснював ці важливі семантичні нюанси. "Запевнення щодо безпеки подібні тим, які містяться у Будапештському меморандумі, не мають такої ж ваги, як безпекові гарантії НАТО, або гарантії обопільних безпекових угод, які США мають із Японією та Південною Кореєю... Проблема в тому, що дії Росії проти України дискредитували запевнення щодо безпеки", - писав тоді Пайфер.

Читайте також: Екс-генсек НАТО: Відмова України від ядерної зброї була помилкою

Валізка з кнопкою залишилася в Москві

Підписання Будапештського меморандуму завершило багаторічний процес переговорів між державами, що утворилися внаслідок розпаду Радянського Союзу, і провідними західними ядерними державами. Україна посідала в цьому процесі особливе місце. За даними київських джерел, в 1991 році вона успадкувала від СРСР 176 міжконтинентальних балістичних і понад 2500 тактичних ракет. Таким чином Україна стала третьою в світі ядерною державою, поступаючись лише США та Росії.

Кравчук: Україна не мала коштів на сервісне обслуговування

Кравчук: Україна не мала коштів на сервісне обслуговування

Насправді ця ядерна міць була формальною, розповідав в інтерв'ю DW 2011 року експрезидент України Леонід Кравчук. "Всі системи управління ракетами, штаби були в Росії, чорна валізка з пусковою кнопкою була у президента Бориса Єльцина", - пояснив Кравчук. Україна могла зберегти ядерну зброю, але це коштувало б величезних грошей, визнав екс-президент. Хоча ракети-носії вироблялися на заводі "Південмаш" у Дніпропетровську (після декомунізації - Дніпрі - Ред.), ядерні боєголовки виготовлялися в Росії.

За іронією долі, підписував документ у Будапешті другий президент України Леонід Кучма - колишній гендиректор "Південмашу". Сам Кучма, виступаючи під час президентської конфереції у Єрусалимі у 2009 році, визнав, що його попереджали про порожність гарантій меморандуму відразу після його підписання. "Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: "Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть", - розповів Кучма.

За словами ж Леоніда Кравчука, в України просто не було грошей на те, щоб налагодити власне виробництво боєголовок і їхнє сервісне обслуговування: "Ми порахували, що це обійшлося б у 65 мільярдів доларів, а скарбниця була порожня". Україна на початку 1990-их переживала гіперінфляцію. Вечеря на двох у київському ресторані могла обійтися в кілька мільйонів купоно-карбованців.

Кучма: Міттеран попереджав мене про порожність документу

Кучма: Міттеран попереджав мене про порожність документу

Тиск Заходу і формальні гарантії

Крім того, Захід чинив на Україну тиск, погрожуючи ізоляцією, розповів Кравчук. За його словами, це було пов'язано з тим, що розміщені на українській території ракети були націлені на США. Тому відмова від ядерної зброї була "єдиним можливим рішенням", запевнив екс-президент. Українські ракети були вивезені в Росію чи знищені. Київ у вигляді компенсації отримав фінансову допомогу зі США, пільгові поставки енергоресурсів з Росії, в тому числі паливо для АЕС, а також закріплені у Будапештському меморандумі гарантії безпеки. Втім, ці гарантії, як зазначив Леонід Кравчук, були формальними: "Механізм (санкцій у разі порушення. - Ред.) не прописали".

Читайте також: Макрон: ЄС не може бути лише глядачем у новій гонці озброєнь

На це ж вказують і такі німецькі експерти, як Ґергард Сімон (Gerhard Simon) з Кельнського університету. "Там ніде не написано, що у разі порушення цього меморандуму однією державою решта застосують військову силу", - сказав у розмові з DW Сімон. Схоже оцінює ситуацію і німецький публіцист, експерт з питань України Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters): "Угода не варта паперу, на якому вона написана".

Західні підписанти меморандуму поки що не прокоментували ініціативу Офісу президента. Однак на неї вже відгукнулися в Кремлі. Речник президента Росії Дмитро Пєсков у п'ятницю, 16 жовтня, заявив, що Москва готова вести переговори з Україною виключно в рамках Мінських угод.

 

Аудіо й відео до теми