1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Будівля DW у Бонні
Будівля DW у БонніФото: DW
СуспільствоНімеччина

60 років DW російською: Від "глушилок" до "іноагента"

1 серпня 2022 р.

Російська редакція Deutsche Welle відзначає 60-річчя свого існування. Цього року Москва заблокувала діяльність редакції в РФ - таке було у часи "холодної війни", але нова спроба цензури не працює.

https://www.dw.com/uk/60-rokiv-movlennia-dw-rosiiskoiu-vid-hlushylok-do-statusu-inoahenta/a-62629053

Закриття корпункту в Росії, позбавлення співробітників акредитації, блокування сайту та статус "іноземного агента". 2022 рік, ювілейний для російської редакції Deutsche Welle, розпочався з відкату до часів холодної війни. "Без студії у Москві нам стало складніше працювати, тут нема чого приховувати, - каже Крістіан Тріппе (Christian Trippe), керівник відділу Східної Європи та головний редактор російської редакції DW. - Але ми знайшли засоби та шляхи, як і надалі пропонувати автентичну інформацію нашим читачам, глядачам і слухачам у Росії - з їхньої країни та про їхню країну".

Серед таких шляхів - відкриття корпункту в Ризі та розширення мовлення російською мовою, у тому числі два нових подкасти: "DW Новини Шоу" і "Геофактор". Крім популярних платформ, обидва проєкти виходять і на середніх хвилях. Так, повернення Росії до практик "холодної війни" збіглося для редакції з поверненням до витоків, до відновлення припиненого в 2011 році радіомовлення російською мовою.

Від Карибської кризи до війни в Україні

DW не звикати працювати в умовах "холодної війни". "Німецька хвиля", як десятки років називали компанію, є дитиною найпохмурішого періоду конфронтації. Вододіл у відносинах Росії та Заходу, викликаний вторгненням РФ в Україну, дехто порівнює за масштабами з Карибською кризою. Так співпало, що саме 60 років тому, незадовго до піку протистояння між США та СРСР навколо Куби, західнонімецька медіакомпанія DW почала з Кельна радіомовлення російською мовою. Це сталося 1 серпня 1962 року.

Крістіан Тріппе
Крістіан ТріппеФото: DW

Читайте також: Доступ до сайтів на окупованих РФ територіях обмежується. Як обійти блокування

Понад чверть століття мовлення велося на коротких, пізніше - на середніх хвилях. У Радянському Союзі сигнал передавачів DW глушили так само, як інші західні "голоси". З глушилками намагалися боротися, часто змінюючи частоти. На радіостанції працювали радянські емігранти, їхнім головним завданням було інформувати слухачів про життя у ФРН, німецький погляд на події у світі та розповідати про те, що замовчували через радянську цензуру. DW стала першою із західних радіостанцій, в ефірі якої читали одну за одною глави забороненої в СРСР книги Олександра Солженіцина "Архіпелаг ГУЛАГ".

"Не емігранти, а мостобудівники"

Коли в СРСР почалася перебудова, західні радіостанції припинили глушити, але DW виявилася однією з останніх. Блокування сигналу було припинено лише у листопаді 1988 року. Після розпаду Радянського Союзу DW пережила друге народження: прийшли нові співробітники, розширився формат мовлення, передачі стали більш компактними та динамічними. У РФ та інших пострадянських республіках з'явилося багато партнерів - регіональних радіостанцій, які ретранслювали DW у діапазоні FM. DW була однією з перших медіакомпаній у Німеччині, яка почала працювати в інтернеті, створивши свій сайт та окрему російську редакцію, яка пізніше об'єдналася з колегами по радіо.

Так було колись: головний вхід на
Так було колись: головний вхід на "Німецьку хвилю" у КельніФото: picture-alliance/dpa

Читайте також: "Заходи проти DW необґрунтовані". Як канцлер ФРН відреагував на заборону РФ

"Я з дуже теплими ностальгічними почуттями згадую роботу на "Хвилі" в 90-ті роки, - каже економічний оглядач і один з "ветеранів" Андрій Гурков. - Стрімко змінювалася редакція: друкарські машинки замінялися комп'ютерами, зачитування текстів перед мікрофоном поступалося місцем живим репортажам і прямим ефірам, а з уже нової Росії приїхала група молодих журналістів, і ми зовсім не відчували себе емігрантами, ми ними й не були... Ми бачили себе мостобудівниками, які, докладно розповідаючи про епохальні політичні зміни, що відбуваються, сприяли зближенню Росії та всього пострадянського простору з Європою, із Заходом".

Цензура не завадила роботі DW

З початком війни Росії проти України "мости", які намагалися будувати співробітники DW, "остаточно впали", - каже Гурков. Як працюється за таких умов тим, хто не пам'ятає "холодної війни"? Таким, як Анастасія Арінушкіна, яка прийшла до редакції у 2017 році. "У Німеччині ми перебуваємо в безпеці: до мене не прийдуть з обшуками о 6-й ранку, мене не відправлять до колонії за те, що назвала війну війною, а не "спеціальною військовою операцією", як у Росії", - каже вона. Але це і змушує журналістку відчувати особливу відповідальність: "Якщо ми перебуваємо в такому "привілейованому" становищі, що можемо працювати згідно з журналістськими стандартами, то потрібно робити ще більше, краще, ретельніше".

Студія DW у Москві до закриття у 2022 році
Студія DW у Москві до закриття у 2022 роціФото: DW

Читайте також: Туреччина заблокувала сайт DW

"Блокування сайту в Росії не призвело до втрати нашого охоплення аудиторії, - зазначає керівник російської редакції Крістіан Тріппе. - Навпаки. Ми збільшили кількість користувачів на всіх російськомовних платформах!" За його словами, спроба змусити DW замовкнути за допомогою технічної цензури не вдалася.

За підсумками піврічного досвіду роботи в умовах нового протистояння Росії та Заходу головний редактор оптимістично налаштований. Особливо після нападу Росії на Україну "вся редакція - онлайн, відео та соціальні мережі - показала, що спроможна швидко та компетентно реагувати на масштабні події та спонтанно розширювати програму", - зазначає Тріппе. Його головне послання до 60-річчя редакції: "Навіть якщо буде нова, цього разу не залізна, а медійна завіса, яка відокремить Росію від континенту, - ми знаємо, як ця розділова лінія може бути подолана за допомогою вільної інформації".

Останній день роботи корпункту DW у Москві

Гендиректор DW про заборону Deutsche Welle в Росії

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Техніка російських окупантів на Донеччині

Військові РФ здаються у полон і залишають позиції - генштаб

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку