1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Холодна війна за скарби під вічним льодом

29 грудня 2008 р.

Глобальне потепління полегшує доступ до Арктики, яка може перетворитися на унікальне джерело корисних копалин. Жорстке змагання між країнами за право володіти ними вже почалося.

https://p.dw.com/p/GOuh
Фото: AP

Арктичне полярне море – під його дном сховані величезні поклади вугілля, залізної руди та промислових мінералів. Крім того, за даними геологічного відомства Сполучених Штатів Америки, в Арктиці може розташовуватись до чверті світових запасів нафти та газу. І до мирної угоди щодо розподілу цих багатств далеко: п’ять держав запекло дискутують про розділ морського дна довкола архіпелагу Свальбард, що у Полярному морі. Крім того, саами, ескімоси та інші туземні народи також заявили про свої претензії на частку природних скарбів.


Наукові дослідження з політичним присмаком


Зміни відчутні вже зараз, каже океанограф, керівниця норвезької консалтингової фірми «Aquaplan niva», що розробляє концепцію екологічного використання морів Джолін Керрол: «Глобальне потепління вже сьогодні відкриває нам регіони, про доступ в які вчора ще не можна було й помислити. Це можливість простішого переміщення людей, товарів та сировини. Крім того, транспортування стає дешевшим та безпечнішим, адже крига більше не загрожує суднам».


За конвенцією ООН, прибережні держави мають право розширювати свою економічну зону набагато більше, аніж звичайні 200 морських миль, якщо вони зможуть довести природне подовження континентального шельфу. Тому тут наукові дослідження мають виразний політико-економічний присмак.


Аварія може перетворитися на катастрофу


Однак не все так просто, кажуть експерти екологічної організації WWF «Світовий фонд дикої природи». WWF хоче добитися мораторію на розвідування нафти та газу в Арктиці, доки людство не матиме плану та гідної техніки з подолання можливої аварії, пов’язаної з нафтою. Нейл Гемілтон, науковий працівник «Світового фонду дикої природи» застерігає: «Ми не маємо жодних можливостей для боротьби з наслідками нафтової аварії в Арктиці. Більшу частину року там панує темрява, на холоді машини відмовляються надійно працювати, хімічні речовини для збирання нафтового килиму теж не діють, ефективним заходам заважають також метеорологічні умови».


За таких умов це була б не просто аварія, а справжня катастрофа, пояснюють екологи. Водночас екологічним інтересам протистоїть світовий енергетичний голод, через який нові корабельні маршрути у крижаному царстві є занадто привабливою перспективою. (мя)