1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Клімат на копенгагенському саміті суворішає

10 грудня 2009 р.

Даремно було й сподіватися, що копенгагенський саміт з питань клімату відбуватиметься в повній гармонії. Гаряча суперечка спалахнула навколо данського проекту угоди. З протестами виступили країни, що розвиваються.

https://p.dw.com/p/Kyq4
КопенгагенФото: picture-alliance / akg

Обурення пролунало з боку так званої «групи 77», яка відстоює інтереси 130 країн, що розвиваються, й держав з перехідною економікою. Представник цієї групи суданець Лумумба Станіслаус Ді-Апінг розкритикував проект нової угоди зі збереження клімату. Документ розробила Данія. В цьому проекті робиться спроба «в односторонньому порядку захистити інтереси багатих країн», вважає Ді-Апінга.

«Колоніальні цілі в кліматичній політиці»

Країнам, що розвиваються, не подобається те, що данці роблять ставку передусім на абсолютно нову угоду з питань захисту клімату замість того, щоб вдосконалити Кіотський протокол. Це означає, що й бідніших країн теж можуть спонукати взяти на себе зобов'язання стосовно обмеження викидів в атмосферу парникових газів. У Кіотському протоколі для держав, що розвиваються, в цьому питанні було зроблено виняток.

Отже, Ді-Апінг заявив: «Навряд чи можна говорити про нейтралітет господаря, котрий запросив усіх на переговори. Згідно з цим текстом, країни, що розвиваються, знову піддаються експлуатації і позбавляються своїх прав». Він закинув індустріальним країнам переслідування колоніальних цілей у межах кліматичної політики.

Лише «робочий папір»

Данія тепер намагається вгамувати пристрасті: мовляв, зараз по руках ходить чимало різних проектів, мета яких полягає лише в тому, щоб визначити рамки для переговорів. Таке пояснення пролунало, зокрема, від Конні Гедеґаард, яка головує на саміті. Прем'єр-міністр Ларс Льокке Расмуссен теж зауважив, що йдеться тільки про робочий папір і не більше. Данія закликала не надавати суперечливому документу занадто великого значення.

Автори пропозиції, навколо якої розгорілася суперечка, виступають за обмеження потепління клімату двома градусами й вимагають до 2050-го року скоротити обсяги викидів в атмосферу СО2 вдвічі в порівнянні з 1990-м роком. При цьому індустріальні країни мали б загалом зменшити обсяги викидів СО2 на 80 відсотків. Водночас у тексті пропонується визначити граничну межу викидів й для країн, що розвиваються. Особливо такі велетні, як Китай, Індія, Бразилія та ПАР противляться цьому.

На кліматичному саміті в Копенгагені зараз ведуться переговори навколо документу, що має замінити Кіотський протокол, дія якого витікає 2012-го року. На заключний раунд переговорів, який має відбутися наступного тижня, до данської столиці планують приїхати понад сто державних і урядових лідерів, серед яких – канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент США Барак Обама.

Володимир Медяний/Роман Гончаренко/dpa/afp/ap