"Знаковий" з’їзд суддів: чому це важливо для України?

На позачерговий з’їзду суддів, який проводився у Києві з 11 по 13 січня, з’їхалися майже триста суддів з усієї України. Вони не збиралися таким складом майже два роки. Це перший суддівський з’їзд від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Втім, його, здається, більше чекали не самі судді, а громадськість. Адже від результатів цього з’їзду залежала не лише судова реформа, а й перспектива членства України в ЄС.

Головною задачею з’їзду суддів було обрати своїх представників до Вищої ради правосуддя (ВРП) за квотою від суддівської спільноти і таким чином розблокувати судову реформу, позаяк від лютого 2022 року ВРП не працює, бо не має 15 голосів для кворуму, щоб приймати рішення. Тоді за два дні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну десятеро з 21 члена ВРП подали заяви про звільнення, побоюючись наслідків судової реформи і таким чином заблокували цю реформу.

Чому ВРП такий важливий орган?

Вища рада правосуддя - це головний орган в системі судової влади країни. ВРП складається з 21 члена, з яких десятьох - обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає президент України, двох - обирає Верховна Рада України, ще по двоє обираються за квотою з'їзду адвокатів та всеукраїнської конференції прокурорів, окрім цього двох - обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду України входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

В руках Вищої ради правосуддя зосереджено фактично повний контроль за призначенням і звільненням суддів та притягненням їх до відповідальності за порушення. ВРП призначає також членів ще одного важливого суддівського органу - Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Ця комісія проводить конкурсні відбори суддів до суддівського корпусу, займається переведенням суддів з одного суду в інший, перевіряє їхній кваліфікаційний рівень та доброчесність.

Читайте також: Очищення Вищої ради правосуддя: старт реформи чи черговий фальстарт?

Отже, від того, хто саме входить до складу ВРП, залежить наскільки професійні та доброчесні судді працюватимуть в українських судах та наскільки успішною буде судова реформа. 

Саме тому реформування та переформатування ВРП було однією з умов відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та отримання макрофінансової допомоги від ЄС та врешті решт перспектива членства України в Євросоюзі. "Якнайшвидший початок роботи ВРП є важливим кроком у судовій реформі України на її шляху до європейської інтеграції", - йшлося у заяві послів країн групи G7 у Києві, яку розповсюдили напередодні з’їзду суддів. Посли G7 нагадали, що формування ВРП - одна з реформ, від яких залежить подальший рух України до членства у ЄС. 

Очевидно, що у міжнародних партнерів та українських громадських діячів були побоювання, що з’їзд суддів саботуватиме відновлення роботи ВРП та очищення судової системи від недоброчесних суддів. Однак побоювання, що з’їзд суддів проігнорує запит суспільства на розблокування судової реформи не справдилися. 

Головні завдання для оновленої ВРП на найближчий час

Делегати з'їзду обрали всіх вісім членів Вищої ради правосуддя, що дозволить відновити роботу органу суддівського самоврядування, розблокувати цілий ряд процесів у судовій владі, що пов'язані з роботою судів та кадровими питаннями, адже до цих пір не врегульоване питання роботи суддів на звільнених та окупованих територіях, відставку суддів, які досягли пенсійного віку та звільнення суддів-зрадників.

"Зараз пріоритетом для ВРП має стати притягнення до відповідальності суддів, які підозрюються в колабораційній діяльності та співпраці з окупантами. Без згоди ВРП таких суддів не можливо затримати, утримувати під вартою чи навіть відсторонити від роботи. У правоохоронців накопичилося чимало таких справ, де потрібно рішення ВРП", - сказала DW експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Окрім цього, Вища рада правосуддя має подбати про заповнення близько двох тисяч судових вакансій, оскільки в деяких судах просто немає кому працювати, а також одним з головних завдань  буде розгляд скарг за дисциплінарні порушення. "Ми очікуємо, що ВРП візьме на себе лідерство з повернення правосуддя на деокуповані території, з евакуації суддів, які опинилися в окупації, відновлення роботи ВККС та вирішення разом з цією комісією питання скандального Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). Адже цей суд ліквідували, але його судді на чолі з Павлом Вовком зберігають статус суддів. ВРП має вирішити їхню долю та створити новий суд", - пояснює Чижик. 

"Ложка дьогтю" у "знаковому" з’їзді

Обрані члени ВРП уже склали присягу й можуть відразу почати працювати. Попри те, що їхніх кандидатів на ці посади обирала й рекомендувала з’їзду суддів Етична рада, що складається з трьох українських суддів та трьох міжнародних представників, у громадських представників є запитання до обраних суддівським з’їздом нових членів ВРП. 

"Це звісно знаковий з’їзд суддів. Але з поміж 16 запропонованих Етичною радою кандидатур з’їзд обрав саме тих, до кого у громадськості є чимало запитань щодо доброчесності й політичної нейтральності. Більшість цих людей із "системи", - зауважив у коментарі DW правник, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Степан Берко.

За даними Центру протидії корупції, суддя Касаційного цивільного суду Сергій Бурлаков та суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова, які теж - серед нових членів ВРП, відвідували окупований Крим. Антикорупційні активісти звертають увагу  й на те, що Бурлаков був тісно пов'язаний із родиною бізнесмена Олександра Фельдмана, депутата від забороненої ОПЗЖ, а суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко могла ухвалювати рішення не на робочому місці, приховувати факти порушення ПДР, могла мати зв'язки з Росією та проблеми з декларуванням. Критика з боку антикорупціонерів лунає й на адресу судді Північного апеляційного господарського суду Ольги Попікової, які закидають те, що вона упродовж кількох років не декларувала наявну у неї нерухомість.

"Усі вони пройшли співбесіду з Етичною радою, але через те, що ці співбесіди були закриті через воєнний стан, то не зрозуміли, як пояснювали там ці зв’язки і недоброчесність", - каже Степан Берко. Громадські активісти припускають, що міжнародні експерти, які входять до Етичної ради, не повністю володіють українським історичним та політичним контекстом, тому судді, які мають нерухомість в окупованому Криму чи зв’язки з Росією, не стали для них "червоним маркером". "Ми не можемо бути впевненими, що Росія не шантажуватиме цих суддів майном чи родичами в окупованому Криму та Росії, вимагаючи від цих членів ВРП певних рішень. Судді на з’їзді обрали найгірших з запропонованих кандидатів. Натомість кандидати, які демонстрували свою незалежність, мають позитивну репутацію в суспільстві, не отримали більшості голосів делегатів з’їзду", - з жалем констатує Галина Чижик.

Водночас громадські активісти вказують на те, що розблокована Вища рада правосуддя з такими членами - це краще, аніж нічого і повністю заблокована реформа. Вони сподіваються, що ВРП ще може поповнитися чотирма доброчесними й незалежними членами за квотою з’їзду прокурорів, президента та наукової спільноти. Кандидатів на ці посади вже закінчує відбирати зараз Етична рада й найближчим часом вони можуть поповнити розблоковану Вищу раду правосуддя та сприяти запуску судової реформи.