Як в Україні відреагували на зустріч у ″нормандському форматі″ в Парижі | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.01.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Як в Україні відреагували на зустріч у "нормандському форматі" в Парижі

Попри брак конкретних результатів зустрічі представників Франції, Німеччини, України та Росії в Парижі політики та експерти в Києві вітають сам факт відновлення переговорів у "нормандському форматі".

Український військовий на лінії розмежування на Донбасі

Під час переговорів у Парижі сторони заявили про прихильність дотримуватись режиму припинення вогню на Донбасі. На фото: український військовий на лінії розмежування на Донбасі

Це була перша очна зустріч "нормандської четвірки", починаючи від 2019 року - цього разу на рівні політичних радників керівників Франції, Німеччини, України та Росії. Понад вісім годин сторони говорили про врегулювання на Донбасі та виконання Мінських угод. Щоправда, якогось конкретного результату в середу, 26 січня, в Парижі досягнуто так і не було. Більше того, як повідомляється, в питанні трактування Мінських угод і надалі зберігаються розбіжності. Однак у спільній заяві сторони принаймні підтвердили свою прихильність дотримуватись режиму припинення вогню. Крім того, учасники переговорів мають намір знову зустрітись за два тижні - тепер уже в Берліні.

В Офісі президента в Києві позитивно оцінили вже сам факт відновлення перемовин у "нормандському форматі", назвавши їх "змістовними й такими, що дають змогу окреслити можливість досягнення рішень, необхідних для миру". "Для нашої держави перший пріоритет на сьогодні - це досягнення стабільної та безумовної тиші на Донбасі. Режим припинення вогню має бути гарантований, надійний, і саме на цій основі можуть бути зроблені наступні кроки", - заявив президент України Володимир Зеленський, слова якого цитує його офіційний сайт.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вбачає "хорошу новину" в тому, що радники домовилися зустрітися в Берліні через два тижні. "А це означає, що як мінімум найближчі два тижні Росія, найімовірніше, залишиться на дипломатичному шляху", - сказав Кулеба в Києві.

Читайте також: Конфлікт навколо України: Німеччина як ідеальний посередник?

Перспективи подальших кроків

Неоднозначну оцінку переговорів у Парижі можна було почути у Верховній Раді. Депутат з фракції "Слуга народу" Єгор Чернєв теж вважає головним досягненням зустрічі домовленість про припинення вогню як першого пункту мінських угод. Він наголосив, що Україна має зберігати непохитність позиції з подальшої черговості виконання мінських угод.

"Ми наголошуємо на тому, що спочатку безпека, а потім уже політичні заходи", - сказав Чернєв у розмові з DW. Депутат сподівається, що тепер відкриються перспективи виконати щонайменше такі пункти мінських угод, як розмінування, відведення військ, обмін полоненими і відновлення інфраструктури.

На відміну від Чернєва, депутат від партії "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв сказав DW, що не побачив у паризькій зустрічі жодних проривів. "Домовилися домовлятися, як завжди. Будемо стежити за руками учасників, що вони запропонують Україні: чи знову повернуть до московського порядку денного, чи будуть тримати себе в рамках пристойності", - сказав депутат. Він закликав не втрачати пильності і "попередити небезпеку протягти за ці два тижні до наступної зустрічі якусь невигідну для України формулу". Ар'єв зазначив, що наразі важко говорити про будь-які перспективи відновлених переговорів, оскільки "всі задіяні в них чотири сторони говорять різне".

Читайте також: Ексрадник Меркель: Єдність Заходу щодо України вразила Росію

Погані переговори кращі за війну

Київський політолог Віктор Небоженко вважає єдиним позитивом паризької зустрічі радників сам факт того, що країни "нормандського формату" відновили переговори, а не продовжили обмінюватися письмовими заявами. Відсутність конкретних результатів він пояснив не тільки низьким рівнем представництва на переговорах у Парижі, а й невизначеними позиціями уряду Росії.

"Проблема навіть не в слабкості переговорних позицій Києва, а й у суперечливих діях Москви. Важко повірити в миролюбність Росії, коли Козак (заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак. - Ред.) і Лавров (міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. - Ред.) вимагають початку переговорів з ватажками так званих "ДНР/ЛНР", а Держдума заявляє про ініціативу постачати їм зброю", - сказав Небоженко.

Ці суперечності у заявах можуть бути запасним варіантом збройної атаки на Україну, вважає керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов. Він не виключає, що замість повномасштабної війни може бути реалізований сценарій захоплення бойовиками "ДНР/ЛНР" всієї території Донецької і Луганської областей. Тому в цій ситуації є сенс вести переговори з Росією заради самих переговорів у намаганні стримати ескалацію воєнних дій, сказав експерт.

Димов скептично ставиться до сподівань на виконання всіх Мінських угод. "Росія ніколи не погодиться на визнання себе стороною конфлікту чи виведення війська з Донбасу. Інакше їй би довелося визнати себе стороною конфлікту і той факт, що ці війська були туди введені Кремлем", - переконаний Димов. Він вважає вимоги російської сторони до України розглянути вимоги бойовиків з Донбасу спробою легітимізувати їх, як сторону міжнародних угод і суб'єктів міжнародного права. А отже й уникнути відповідальності за агресію проти України 2014 року.