Українські зв′язки німецьких неонацистів: що відомо уряду Німеччини | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.02.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Українські зв'язки німецьких неонацистів: що відомо уряду Німеччини

Звіт про зв'язки німецьких неонацистів з ультраправими в Україні уряд ФРН надав на запит фракції Лівої партії у Бундестазі. Відповідь депутатів розчарувала.

Українські праворадикали й німецькі неонацисти

Чим українські праворадикали приваблюють німецьких неонацистів?

Інформацію про міжнародні зв'язки неонацистів Німеччини з праворадикальними угрупованнями в Україні уряд ФРН надав у відповідь на парламентський запит фракції Лівої партії в Бундестазі. У преамбулі до відповіді наголошується, що праворадикальний полк "Азов" давно приваблює правих екстремістів з Європи й США - як і афілійовані з ним підрозділи типу Misanthropic Division або політичний рух "Традиція і порядок".

Однак відповіддю уряду ініціатори парламентського запиту не задоволені. Як сказала в інтерв'ю DW депутатка з фракції Лівої партії Мартіна Реннер (Martina Renner), яка ініціювала запит, з тексту відповіді може скластися враження, що депутати й журналісти знають мало не більше, ніж уряд.

Німецькі неонацисти шукають способи роздобути вогнепальну зброю

Мартіна Реннер

Мартіна Реннер

Як каже Реннер, міжнародні зв'язки німецьких неонацистів базуються не тільки та не стільки на ідеологічній близькості з украй правими в інших країнах (в тому числі й в Україні), скільки на цілком практичних інтересах - прагненні роздобути бойову вогнепальну зброю для подальшого використання в Німеччині.

Мартіна Реннер вже багато років досліджує проблему німецьких неонацистів, які як найманці беруть участь у збройних конфліктах за кордоном. За її словами, особливо багато зброї опинилося в Німеччині після громадянської війни в колишній Югославії, коли неонацисти з Німеччини воювали на боці Хорватських оборонних сил (ХОС) - воєнізованої організації з ультраправою ідеологією. Ввезена тоді в Німеччину зброя згодом використовувалась для вчинення злочинів з неонацистським контекстом.

Читайте також: Bellingcat: Українські праворадикали отримують кошти від держави

Як каже депутатка, німецьких ультраправих приваблює можливість робити за кордоном те, що заборонено в Німеччині, - від вишколу з поводження з бойовою зброєю до участі в бойових діях. "Сьогодні їх приваблює Україна, через три роки це може бути якась інша країна", - вважає Мартіна Реннер.

На думку депутатки Реннер, німецькі спецслужби відстають від неонацистів у справі глобалізації та міжнародної кооперації - силові структури в Німеччині й досі мислять категоріями 1990-х, тоді як неонацисти давно налагодили міжнародний обмін, в тому числі й за допомогою цифрової комунікації та соціальних мереж.

Німецькі ультраправі

Німецькі ультраправі: у пошуках бойового досвіду за кордоном

У звіті уряду про зв'язки німецьких ультраправих в Україні йдеться, що громадяни Німеччини справді проходили навчання бойовим технікам на території України. Подібні курси наводяться як приклад майданчика для налагодження міжнародних зв'язків між неонацистами - спільно зі змаганнями з рукопашного бою і музичним фестивалем "Асгардсрей", напрямок якого описується як "націонал-соціалістичний блек-метал".

Міцні зв'язки між німецькими праворадикалами й "Національним корпусом"

Уряд ФРН визнає, що між правими радикалами в Німеччині та українською націоналістичною політичною партією "Національний корпус" налагоджені міцні зв'язки. Ця партія була заснована 2016 року як політичне крило організації "Цивільний корпус "Азов"; її очолює колишній командир полку "Азов" Андрій Білецький. Як конкретний приклад цієї співпраці у звіті згадується проєкт Kraftquell в саксонському місті Пірна за пів години їзди на південний схід від Дрездена.

Читайте також: Колишній український неонацист: Головне - ненавидіти, а кого - підкажуть

Заявлена мета проєкту, створеного 2017 року, полягає в пошуку житла в Німеччині та Норвегії для бійців полку "Азов" на час їхньої відпустки в Європі. Офіс проєкту зареєстрований в будівлі, що належить відомому правому екстремістові з Норвегії; за тією ж адресою розташоване і місцеве відділення ультраправої Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПГ). Координаторкою міжнародних проєктів полку "Азов" у відповіді уряду Німеччини названа громадянка України Олена Семеняка.

За даними уряду, в грудні 2019 року поліція ФРН припинила спробу членів праворадикальної партії "Третій шлях" виїхати в Україну; на момент затримання у них були виявлені одяг і предмети, що "однозначно вказують на їхню приналежність до правоекстремістських кіл".

Німецькі ультраправі в Києві

Німецькі ультраправі на "Марші захисників України" в Києві в 2018 році

У відповіді уряду зазначено, що український праворадикальний рух "Традиція і порядок" має в Німеччині німецький підрозділ із "ідентичною назвою". Заявлена мета - створення "суверенної німецької держави". Активність угруповання зводиться до публікацій фото- і відеопостів в соціальних мережах, а також закликів до участі в демонстраціях.

Чисельність німецьких прихильників праворадикального українського угруповання Misanthropic Division, тісно пов'язаної з полком "Азов", влада Німеччини оцінює в кілька десятків людей. Як сказано у відповіді уряду, їхня активність обмежується продажем одягу і предметів з символікою полку "Азов".

Маргінальні партнери українських ультраправих

Водночас уряд відмовився відповідати по суті на кілька конкретних запитань депутатів, що стосуються міжнародних зв'язків німецьких ультраправих. Зокрема, депутатів цікавило, чи зустрічалися неонацисти з Німеччини та України на стрільбах на території Чехії. Відмову дати відповідь представники уряду пояснили стандартним формулюванням: домовленостями зі спецслужбами іноземних держав і прагненням не піддавати ризику агентів з лав радикалів.

Однак самі німецькі ультраправі перебувають у двоякій ситуації, зазначають у Києві: їхні загравання з українськими націоналістами безпосередньо суперечать спільній установці на схвалення позицій Кремля щодо України.

Після того як кілька членів Молодіжного крила НДПН "Молоді націоналісти" (Junge Nationalisten) в жовтні 2018 року відвідали Київ для участі в правій демонстрації "Марш захисників України", керівництво організації у спеціальній заяві відхрестилося від участі в акції, написавши, що поїздка була самовільною і "різко суперечить основним лініям нашої організації".

Бійці полку Азов

Бійці полку "Азов"

Така позиція соратників з Німеччини змушує українських ультраправих шукати союзників в організаціях, які є маргінальними навіть серед їхніх однодумців: наприклад, у партії "Третій шлях" (III. Weg), яка, за даними Федерального відомства з охорони конституції, 2019 року налічувала лише 580 членів.

Читайте також: Німецький спецпідрозділ KSK розформують? В еліту Бундесверу потрапили неонацисти

На відміну від "Молодих націоналістів", "Третій шлях" на "Марші захисників України" був представлений більш численною "офіційною" делегацією, а на сайті партії можна знайти звіти й про інші поїздки в Україну. Водночас це не заважає "Третьому шляху" підтримувати контакти з ідеологічними супротивниками українських ультраправих. За повідомленнями ЗМІ, члени цієї партії разом з представниками "Молодих націоналістів" навчалися військової справи в таборі, організованому ультраправим "Російським імперським рухом" неподалік від Санкт-Петербурга.

"Спецслужби не сприймають проблему серйозно"

Як каже німецька депутатка Мартіна Реннер, фундаментальна проблема уряду Німеччини полягає в тому, що "спецслужби не сприймають серйозно закордонні вишколи неонацистів з вогнепальною зброєю".

Наприкінці своєї відповіді на парламентський запит уряд вказує, що не бачить "конкретної небезпеки" у зв'язках німецьких та українських неонацистів. "Це дуже смілива заява - стверджувати, що ті, хто їздить за кордон заради стрільби з бойової зброї, не становлять конкретної загрози", - стверджує депутатка Реннер.

Як німці скупили все пиво, щоб нашкодити неонацистам (26.06.2019)

DW.COM