1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Стратегічні бомбардувальники РФ на аеродромі "Енгельса" (фото з архіву)
Стратегічні бомбардувальники РФ на аеродромі "Енгельса" (фото з архіву)Фото: Russian Defense Ministry/AP/picture alliance
КонфліктиРосійська Федерація

Радянські дрони? Що відомо про вибухи на аеродромах РФ

Лілія Ржеутська | Євген Тейзе
6 грудня 2022 р.

В РФ пролунали вибухи на військових аеродромах, розташованих у глибині країни. Москва звинувачує у них Україну. Але Київ заявляє, що поки не має зброї, здатної вражати цілі за сотні кілометрів від українського кордону.

https://p.dw.com/p/4KZ0Z

Стратегічна авіація - частина "ядерної тріади" Росії. Аеродром стратегічної авіації Росії "Дягілєво" в Рязанській області знаходиться приблизно за 500 кілометрів від українського кордону, база стратегічної авіації РФ "Енгельс", що в Саратовській області РФ, - за понад 600 кілометрів. Саме на цих аеродромах у понеділок, 5 грудня, пролунали вибухи.

РФ звинувачує Україну, у Києві кажуть про "паління"

Російські ЗМІ повідомили, що на російському аеродромі під Рязанню на стоянці авіаційної техніки спалахнув бензовоз і стався вибух. У результаті, за цими даними, загинули троє людей, шестеро постраждали. Міноборони РФ зазначило, що "у результаті падіння і вибуху на російських аеродромах уламків реактивних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) було незначно пошкоджено обшивку корпусу двох літаків", загинуло троє й поранено четверо російських військовослужбовців. У вибухах міноборони Росії звинуватило Україну, зауваживши, що це була спроба української сторони "зірвати бойову роботу російської дальньої авіації". Саме на цих аеродромах базуються стратегічні ракетоносії - Ту-95МС, Ту-160, Ту-22М3, - із яких РФ обстрілює Україну. Російське оборонне відомство заявило, що аеродроми атакували "українськими реактивними безпілотними літальними апаратами радянського виробництва".

Читайте також: В Україні створили безпілотник Шарк для розвідки і коригування вогню

Українська сторона не підтверджує, але й не спростовує свою причетність до вибухів на російських аеродромах. "У мене є вже стала відповідь на це (вибухи на аеродромах РФ. - Ред.) Дуже часто росіяни палять в місцях, які заборонені для паління та є небезпечними. Так було в аеропорту в Джанкої, так було в них і в портах, де зберігаються кораблі. Теж саме сталося й там", - іронічно прокоментував міністр оборони України Олексій Резніков ефірі українського телемарафону. Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк своєю чергою написав у Twitter загадкове повідомлення, у якому нагадав, що "земля кругла", та порадив представникам Кремля вивчати астрономію замість того, аби віддавати перевагу "придворним астрологам". "Якщо дуже часто запускати щось у повітряний простір інших країн, рано чи пізно невідомі літальні об'єкти повернуться до місця вильоту", - зазначив Подоляк.

Атака по тилових аеродромах - "найбільший провал" Росії?

Імовірно, що саме українські сили завдали ударів по стратегічних російських авіабазах, завдавши їм незначної шкоди, однак продемонструвавши при цьому змогу України вражати тилові райони Росії - такого висновку доходять аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму щоденному огляді. За даними експертів ISW, гнів, спричинений атакою на аеродроми, значно переважав над схвальними повідомленнями російських військових оглядачів про міноборони РФ. "Кілька відомих російських військових блогерів стверджували, що українські диверсійно-розвідувальні групи, ймовірно, завдали удару по авіабазі "Енгельс-2" з території Росії, стверджуючи, що українські диверсійно-розвідувальні групи діють або всередині Росії, або - якщо БПЛА було запущено з території України - що Москва перебуває під загрозою з території України", - говориться у звіті ISW.

Читайте також: Щоб не впасти в перший виліт, або На фронт після "Дронаріума"

У британській військовій розвідці також не виключають, що вибухи на російських аеродромах можуть свідчити про серйозні стратегічні прорахунки військового керівництва РФ. "Якщо Росія визнає інциденти 5 грудня на двох російських аеродромах як цілеспрямовані удари, тоді це буде, ймовірно, одним із її найбільших стратегічних провалів з часу її повномасштабного вторгнення в Україну. Адже ці об'єкти розташовано набагато глибше в Росії, ніж ті, де траплялися попередні подібні інциденти",- говориться у щоденному аналітичному огляді британських розвідників, оприлюдненому у Twitter-акаунті міноборони Великобританії.

Американська газета The New York Times (NYT) теж припускає, що аеродроми РФ атакували безпілотники, запущені з української території. За даними газети, принаймні один із ударів завдали за допомогою українського спецназу, який перебував неподалік від бази і допомагав направити безпілотники до цілі, зазначив співрозмовник NYT. Удари свідчать про готовність Києва атакувати бази у глибині території РФ, а також уперше за дев'ять місяців війни продемонстрували здатність України завдавати ударів на таких великих відстанях, пише видання. Ці аеродроми розташовано на відстані приблизно 483-724 кілометрів від кордону з Україною і знаходяться за межами дальності польоту ракет з українського арсеналу, зазначила NYT.

Чим саме Україна могла вразити далекі російські аеродроми?

Однак якщо російські аеродроми дійсно атакували Збройні сили України, як пишуть міжнародні оглядачі та ЗМІ, то чим саме? Адже допоки в Україні не було далекобійної зброї чи БПЛА, переданих від міжнародних партнерів, які можуть літати на такі дальні відстані. "У Повітряних сил України немає засобів ураження таких далеких цілей", - прокоментував DW речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Читайте також: "Армія дронів": як Україна збирається озброїти військо безпілотниками

Разом з тим у середині жовтня державний концерн "Укроборонпром" анонсував випуск безпілотного авіаційного комплексу з дальністю польоту у 1000 кілометрів та вагою бойової частини 75 кілограмів. На той момент ще не було узгоджено остаточну комплектацію нового українського БПЛА, зокрема, не визначено тип двигуна, яким оснащуватиметься апарат.

Натомість на початку грудня концерн заявив про успішне завершення низки випробувань та початок тестування безпілотника під дією радіоелектронної боротьби (РЕБ). "Після того, як ми успішно випробуємо безпілотник під дією РЕБ, сподіваємось, що зможемо перевірити його у бойовому застосуванні. Обіцяли до кінця цього року, намагаємось цю обіцянку виконати", - сказала тоді речниця "Укроборонпрому" Наталія Сад.

Однак головний редактор профільного оборонного видання Defense Express Олег Катков вважає, що на російських військових аеродромах використали не нову українську розробку. "Специфічна конструкція й оснащення нового українського зразка БПЛА вказує та те, що він конструюється як розвідник, а не БПЛА-камікадзе, який може лише один раз вразити ціль. До того ж - як по стратегічній цілі можна випускати сиру розробку, якщо для неї місяць тому ще навіть вид двигуна не обрали?" - запитує Катков.

Старе радянське перетворюється на нове українське?

Експерт припускає, що Україна дійсно - як і стверджують у міноборони РФ - випустила по стратегічних аеродромах РФ літальний апарат радянського зразка. У листопаді американське видання Breaking Defense повідомило з посиланням на власне джерело, що атака по авіабазах в окупованому Криму здійснювалася застарілою системою озброєння, яку було модернізовано для цієї ролі, що відрізнялась від тієї, для якої її було спочатку розроблено, нагадує експерт. Під це визначення підходять радянські Ту-141 "Стриж" або наступна його модифікація Ту-143 "Рейс", додає Олег Катков.

"Росіяни точно знають, що саме по них прилетіло, тому і кажуть про радянське. Скоріш за все це БПЛА 1970-х років, який задумувався як розвідний з камерами ще на фотоплівці. Цей архаїчний БПЛА може летіти на низькій висоті - 10 метрів від землі на невеликій надзвуковій швидкості 1100 кілометрів на годину та долати більше тисячі кілометрів. Після конверсії камери замінили на бойову частину", - припускає Олег Катков. За його словами, підтвердженням може слугувати відео з камери спостереження на одному з будинків міста Енгельса, неподалік якого знаходиться однойменна російська авіабаза. "По характерному звуку прольоту БПЛА можна ідентифікувати реактивний двигун. А українська нова розробка скоріш за все буде оснащена гвинтовим двигуном"", - вказує Катков.

Франк Зауер
Франк ЗауерФото: Waldemar Salesski/Universität der Bundeswehr

З цим погоджується й експерт Університету Бундесверу в Мюнхені Франк Зауер (Frank Sauer). За його словами, вочевидь, українці модернізують старі ТУ-141 ще 1970-х років для завдавання ударів по далеких військових цілях, розташованих у глибині Росії. "Я би не сказав, що значення цього удару безпілотниками є суто символічним - пошкодження на російських аеродромах хоч і не катастрофічні, але суттєві. Досягненням є те, щоб на довгу дистанцію точно скерувати літальний апарат у ціль", - зазначив Зауер у розмові з DW. Він вважає, що українська сторона з цим успішно впоралася, і не виключає, що у цьому питанні Україна отримала допомогу. "Те, що російська протиповітряна оборона не зреагувала - дуже дивно. Схоже, росіяни й донині не очікували подібного нападу вглиб своєї території", - зауважив німецький експерт.

Олег Катков вважає, що тепер Росія або перемістить на аеродроми сучасні системи ППО, перекинувши їх з фронту в Україні, або передислокує свої стратегічні ракетоносії на інші стратегічні аеродроми на далекому Сході та на півночі РФ, що своєю чергою збільшить час підльоту російських літаків для пуску ракет по України. "Для виконання такого ж завдання ті ж літаки витрачатимуть більше часу в повітрі та матимуть більше витрат моторесурсу. А зменшення моторесурсу цих старих літаків зменшує активність авіації. Тому навіть один удар по такому аеродрому має значення", - переконаний Катков. 

Як волонтери дрони для армії ремонтують

DW I Kommentarbild  Eugen Theise
Євген Тейзе Автор і оглядач Української редакції DW
Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Учасники саміту Україна-ЄС, який відбувся в Києві 3 лютого 2023 року

Саміт Україна-ЄС у Києві: як пройшов, про що домовились

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку