Складний спадок СРСР став темою виставки в Берліні
16 вересня 2021 р.Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), заснований в 1922 році, не зміг відсвяткувати своє 70-річчя. Занадто сильним було прагнення до свободи й незалежності - насамперед в країнах Балтії, на Кавказі, та в Середній Азії. У період з березня 1990 року по грудень 1991 було створено або знову відроджено 15 нових держав. Ще раніше, 9 листопада 1989 року, відбулося падіння Берлінського муру. А менш ніж через рік Німеччина, розділена на Східну і Західну частини після закінчення Другої світової війни, відсвяткувала своє возз'єднання завдяки мирній революції в НДР.
Михайло Горбачов - акушер і могильник
Рух за свободу в Центральній і Південно-східній Європі призвів до того, що радянська сфера впливу і сама ця імперія зникли з політичної карти. Цей поворотний момент був спричинений комуністом-реформатором Михайлом Горбачовим, який 1985 року очолив Кремль і обрав новий курс на гласність і перебудову. Курс, наприкінці якого Радянський Союз відійшов в історію. Але навіть 30 років по тому сліди розпаду того, що було колись другою наддержавою після США, ще відчуваються.
Нерівномірно розподілений спадок СРСР все ще живить надії та мрії, а також спричинює конфлікти й війни, як, приміром, в Україні. Фотовиставка "Пострадянські життєві світи", яку з середини вересня можна побачити просто неба в Берліні, присвячена ретельному розгляду саме цих контрастів. Цей захід був задуманий Федеральним фондом дослідження диктатури Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) та інтернет-порталом dekoder.org, що спеціалізуються на Росії й Білорусі. Організатори переслідують також мету пожвавити міжнародну та транскордонну освітню й культурну співпрацю, надаючи декількома мовами інформацію про цей захід: крім німецької та російської, дізнатися про все це можна також англійською, французькою та іспанською.
Погляд за межі Росії й Москви
120 мотивів, доповнених короткими текстами й QR-кодами для відеороликів на YouTube, ілюструють увесь спектр повсякденного життя й суспільства: панельні будівлі й попкультура, релігія і культ особистості, війна і злочинність, бідність і розкіш. Автор виставки та супровідного до неї німецько-англійського довідника, - історик Ян Берендс (Jan Behrends) з розташованого в Потсдамі Центру досліджень сучасної історії імені Лейбніца (ZZF), який спеціалізується на вивченні історії Східної Європи. Про своє кредо він розповів в інтерв'ю DW: "Коли відводиш погляд від Росії й Москви, яка завжди перебуває в центрі уваги німецьких ЗМІ, відчуваєш безліч сюрпризів".
Попри загальний посткомуністичний досвід, посткомунізм у Грузії разюче відрізняється від посткомунізму в Латвії, Туркменістані, Росії або Україні. Як приклад Берендс вказує на розвиток подій на Південному Кавказі, "де суспільства почали скочуватися до війни або громадянської війни вже в 1991 році". Іншими словами, в той момент, коли розпався Радянський Союз.
Образи, що закарбувалися в свідомості: тут панельні будинки, там - розкіш
Історія країн Балтії, де зараз пишеться історія успіху, зовсім інша. Їм вдалося вступити до Європейського Союзу (ЄС) і Північноатлантичного альянсу (НАТО). В Естонії, Латвії та Литві формується стабільна демократія. Коли сьогодні хтось приїздить у Ригу, то різниця зі скандинавськими країнами по інший бік Балтійського моря вже не настільки велика, "щоб це відразу впадало в очі", говорить Берендс.
Читайте також: Берлінський мур у головах: чому Схід і Захід Німеччини досі не разом
Берендс вважає назву своєї виставки досить сміливою - адже не можна точно сказати, що саме є типово пострадянським. Перед очима постають різні образи - панельні будівлі з одного боку і розкішний лейбл "Versace" - з іншого. Але якщо придивитися уважніше, то можна виявити безліч відмінностей. "І це має пробудити інтерес до пильнішого вивчення кожної з цих 15 країн", - переконаний історик. Особливо цікаво порівнювати їх зі Східною Німеччиною, Польщею або Чехією. Іншими словами, з країнами або регіонами ЄС з комуністичним і соціалістичним минулим.
Через 30 років після розпаду Радянського Союзу Берендс спостерігає підвищену зацікавленість до цієї теми, перш за все, через "драматичну політичну ситуацію". Експерт з питань Східної Європи вказує на систему Путіна, війну в Україні й протести за свободу в Білорусі. "Все це - актуальні теми, але врешті-решт їх можна зрозуміти, тільки якщо ми пояснимо їх історично", - переконаний дослідник. Мультимедійна виставка "Пострадянські життєві світи" покликана сприяти цьому.