Розділена столиця: 60 років спорудженню Берлінського муру | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.08.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Розділена столиця: 60 років спорудженню Берлінського муру

Після завершення Другої світової війни Берлін уже був розділеним містом, однак вільний рух людей тривав до 13 серпня 1961 року. Докладніше про історію спорудження Берлінського муру - у матеріалі DW.

Початок робіт зі зведення Берлінського муру

Початок робіт зі зведення Берлінського муру, серпень 1961

"Бранденбурзькі ворота зачинені" - під таким заголовком у ранкові години 13 серпня 1961 року вийшло коротке повідомлення інформагенції Associated Press (AP), присвячене події світового історичного значення: спорудженню Берлінського муру. Цього дня символ міста, розташований безпосередньо між сходом та заходом, закриють надовго, а солдати Національної народної армії (NVA) та будівельні бригади з комуністичної НДР (Німецька Демократична Республіка - Ред.) обнесуть колючим дротом всі інші шляхи, що ведуть до Західного Берліна.

"Операцією з укріплення кордону" керував ніхто інший, як Еріх Гонекер (Erich Honecker), який згодом очолив НДР. Уже незабаром навколо Західного Берліна почнуть укріплювати бетонно-кам'яний мур заввишки 3,6 метра. Це закриє останню лазівку, через яку значна частина із приблизно 2,6 мільйона біженців НДР, могла ще потрапити на Захід, тікаючи від комуністичного режиму, що встановився на сході Німеччини з 1949 року. У Західній Німеччині (ФРН) вони сподіваються збудувати краще життя.

Читайте також: Нове життя Берлінського муру

"Холодна війна" між Сходом і Заходом

Масова міграція громадян на Захід дедалі більше загрожує економічній стабільності НДР. Насамперед, виникає дефіцит медиків та кваліфікованих кадрів у інших галузях. Комуністичне керівництво Східної Німеччини бачить лише один вихід зі ситуації - спорудження муру. Однак офіційна пропаганда подає зовсім інше пояснення, мовляв, задля підтримання миру необхідно поставити "заслон на шляху західнонімецьких реваншистів".

Ця агресивна риторика типова для доби, коли між комуністичною наддержавою Радянським Союзом та його капіталістичним суперником США велася ідеологічна дуель за право називатися кращою суспільною моделлю. НДР перебуває у той час у прямій сфері впливу СРСР, а ФРН, натомість, орієнтується на Вільний світ. Небезпека третьої світової війни зі застосуванням ядерної зброї цілком реальна. Обидва табори беруть участь у гонці озброєнь, у лексиконі міцно затверджується поняття "балансу сил". Ця епоха, що завершилася падінням Берлінського муру у 1989 році, увійшла в історію як епоха "холодної війни".

Читайте також: Коментар: Берлінського муру немає - справді?

Західний Берлін: "Острів свободи в комуністичному морі"

Розділений надвоє Берлін протягом багатьох десятиліть залишався у самому центрі протистояння двох систем. Після завершення Другої світової війни він спочатку був поділений союзниками на чотири сектори: у східній частині міста заправляють "совєти", у західній - американці, англійці та французи. Спроби комуністів взяти весь Берлін під свій вплив зазнають невдачі через опір західних союзників.

Тодішній президент США Джон Кеннеді назвав демократичний Західний Берлін "островом свободи в комуністичному морі". Але і він мав змиритися з фактом спорудження муру так само, як і понад три мільйони мешканців по обидва боки "антиімперіалістичного захисного муру", як офіційно іменує режим НДР 155-кілометрову конструкцію.

Читайте також: Куди подівся Берлінський мур?

Місце страждань, місце пам'яті: Бернауерштрассе

За 28 років існування під Берлінським муром загинуло щонайменше 140 людей. Про їхні долі розповідає нині меморіальний центр на вулиці Бернауерштрассе, де досі залишився стояти 200-метровий відрізок муру. З усього світу сюди приїжджають, щоби краще зрозуміти, що таке жити у розділеному місті. Свідки подій діляться своїми спогадами. До них належать часом цілком пригодницькі історії. Одна з них від Йоахіма Рудольфа (Joachim Rudolph), який після власної втечі на Захід прокопав тунель завдовжки 140 метрів, щоби полегшити втечу з комуністичної НДР іншим громадянам. Нині Рудольфа часто запрошують на пам'ятні заходи поділитися своїми спогадами: про мур, колючий дріт, прикордонників із автоматами Калашникова та життєву небезпеку, на яку наражали себе ті, хто наважився втекти на Захід.

Леннарт Зібельс

Леннарт Зібельс

Бернауерштрассе нині слугує відправною точкою для усіх, хто цікавиться історією спорудження Берлінського муру. 26-річний Леннарт Зібельс (Lennart Siebels) Берлінський мур не застав. Але юнак, який нині проживає у саксонському Хемніці (раніше Карл-Маркс-Штадт - Ред.), виріс у Берліні, поруч із територією, де раніше пролягав мур. Отож, за його словами, цією темою він цікавився ще з раннього дитинства.

Лена Квінкі

Лена Квінкі

Зовсім іншу історію розповідає 22-річна Лена Квінке (Lena Quincke). Дівчина з німецьким корінням по батьковій лінії народилася у Камеруні, зростала в Ефіопії, а 2017-го переїхала до східнонімецького Галле. В Африці вона вчилася у німецькій школі, за німецькою навчальною програмою. Звісно, про Берлінський мур говорилося багато, але їй бракувало ширшого контексту. Лише після переїзду до Німеччини і побачених на власні очі залишків стіни, у неї з'явилося краще розуміння цього історичного періоду. Але водночас виникло й чимало запитань.

Однак і Леннарт, і Лена, як і багато інших їхніх однолітків, нині при слові "мур" думають не стільки про Берлінський, який простояв з 1961 по 1989 рік, а про інші мури у світі, як, наприклад, про мур на кордоні США з Мексикою, спорудити який заповзявся президент США Дональд Трамп. "Берлінський мур я за свого життя не бачив", - пояснює юнак.

Лена вбачає певні паралелі між Берлінською та існуючими нині у світі мурами, адже там, де стоїть мур, люди завжди шукатимуть лазівки, знову і знову наражаючись на небезпеку. "Для багатьох це й справді може мати трагічне завершення", - каже вона і далі розмірковує вже про захисну стіну, зведену на початку 2000-их між Ізраїлем та Палестинською автономією. "Про який би мур у світі не почула, завжди погано на це реагую", - резюмує дівчина.