Німецькі ЗМІ про боротьбу із загрозами з боку Росії

Головні теми виступів глави Федеральної розвідувальної служби (BND) Бруно Каля (Bruno Kahl), керівників Федерального відомства з охорони конституції Томаса Гальденванґа (Thomas Haldenwang) і Служби військової контррозвідки ФРН (MAD) Мартіна Розенберґа (Martina Rosenberg) перед комітетом Бундестагу з контролю за діяльністю спецслужб опинилися в центрі уваги німецьких ЗМІ. Автори публікацій обговорюють не тільки потенційну військову загрозу з боку Росії, на яку вказує керівник BND, а й можливість спецслужб протистояти гібридній війні Кремля.

Mediengruppe Bayern: "Тіньова війна Путіна"

Автор редакційного коментаря, опублікованого у виданнях Mediengruppe Bayern, вважає, що напад на Україну - лише проксі-функція. "Насправді Путін веде війну проти Заходу, який він зневажає. Як засіб Путін обрав так звану гібридну війну: шпигунство, диверсії, кібератаки. Мета тіньової війни - створити хаос і посіяти страх", - наголошує коментатор. На його думку, така тактика має успіх: достатньо поглянути на листи читачів основних німецьких видань. "Зростає бажання скоротити постачання зброї в Україну і вступити в переговори з Москвою", - зазначає оглядач. "Табір податливих прихильників Кремля зростає", - підбивається підсумок у публікації.

FAZ: Німеччині "бракує волі та інструментів"

Автор коментаря в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) наголошує, що президент Росії Володимир Путін "уже давно у гібридній манері веде війну проти Німеччини". "Замовне вбивство в німецькій столиці, сплановані акти саботажу та кібератаки на державні установи - це лише найпомітніші ознаки того, що в Москви відсутні хоч якісь стримувальні запобіжники", - пише коментатор і вказує, що в Кремлі "Німеччину, як важливу союзницю України, сприймають як ворога - і з нею поводяться відповідно".

"А це вимагає реакції, - читаємо далі на сторінках FAZ. - Той, хто атакує Німеччину - ще й просто за те, що вона допомагає країні, котра зазнала нападу, - має отримати відповідь. Але на це поки що не вистачає волі та інструментів. Одних слів про те, що збройні сили й спецслужби Німеччини є важливою частиною обороноздатної демократії, недостатньо. Незважаючи на масштабні та численні загрози, повноваження цих служб останнім часом були обмежені", - констатується в коментарі FAZ. Однак видання не бачить причин для паніки: "Уряд та парламент просто повинні виконати свої домашні завдання".

SZ: Відповідати ударом на удар

Автор коментаря в газеті Süddeutsche Zeitung (SZ) вказує, що російський президент Путін і його шпигуни в Німеччині роблять те, що їм дозволено. І щоб їм протистояти, необхідно домогтися перелому в роботі спецслужб. "Якщо російські шпигуни - а китайські та іранські шпигуни ні в чому їм не поступаються - діють активно, то й німецькі шпигуни повинні діяти активно. Зрозуміло, в тих межах, які встановлює правова держава", - наголошується в коментарі.

Rhein-Zeitung: "Підвищити стандарти захисту"

Газета Rhein-Zeitung характеризує Москву як противника, котрий готовий піти на крайні заходи, і вимагає від німецьких політичних лідерів "усвідомити цю нову реальність та підвищити стандарти захисту на всіх рівнях". На думку автора коментаря, "в системі захисту від російських атак все ще забагато прогалин, які необхідно закрити якомога швидше, хоча занадто часто на шляху стоять ідеологічні та бюрократичні перепони ". Суспільство має швидко усвідомити, що Росія Володимира Путіна не обіцяє Німеччині нічого хорошого. "Небезпека російських атак реальна, зростає і тепер становить пряму загрозу для людей у Німеччині", - пише видання Rhein-Zeitung.

"Органи безпеки задихаються від повсякденної бюрократії"

Колишній керівник BND Ґергард Шиндлер (Gerhard Schindler) в інтерв'ю виданням RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND) погодився з нинішнім очільником розвідки Бруно Калем, який під час слухань у Бундестазі закликав до розширення повноважень та зниження контролю за діяльністю спецслужб. "Наші органи безпеки задихаються від повсякденної бюрократії", - заявив Шиндлер, додавши, що підвищені "вимоги щодо видачі дозволів, узгоджень, заявок, документації, звітності, високі юридичні та фактичні бар'єри для проведення оперативних заходів і надмірний захист даних паралізують роботу служб". Шиндлер закликав до повороту в розвитку спецслужб, яким потрібно "більше грошей, більше персоналу, більше юридичних повноважень і більше довіри".