1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Турецький безпілотник Bayraktar
Турецький безпілотник Bayraktar (фото з архіву)Фото: picture-alliance/AA/M. E. Yildirim
ПолітикаУкраїна

Розбір польоту безпілотника на Донбасі

29 жовтня 2021 р.

Перше бойове застосування Україною безпілотника "Байрактар" на Донбасі викликало хвилю реакцій, у тому числі й з Берліна. Наскільки вони виправдані? DW поговорила із експертами.

https://p.dw.com/p/42KI3

Україна вперше завдала на Донбасі удару з турецького безпілотника "Байрактар". Інформаційний ефект від нього вже виявився сильнішим, ніж сама операція. На обговорення хвилинного відео, поширеного Генштабом Збройних сил України (ЗСУ) у середу, 27 жовтня, російські ЗМІ витратили години ефірного часу, представники Кремля та МЗС РФ засудили дії української армії. Німеччина висловила стурбованість спалахом бойових дій і "застосуванням безпілотників усіма сторонами". Представниця німецького МЗС вказала, що у зоні конфлікту можуть літати лише безпілотники Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Посол України у ФРН Андрій Мельник у коментарі кільком ЗМІ сказав, що "Україна має законне право на самооборону". Що сталося та чим це може обернутися?

Турецькі безпілотники з українськими двигунами

За даними Києва, перше бойове застосування безпілотника відбулося у другій половині дня 26 жовтня у районі населеного пункту Гранітне на південь від Донецька. Київ повідомив, що з території сепаратистів українські позиції обстрілювала батарея гаубиць Д-30, внаслідок чого загинув один український військовий і один був поранений. За даними Генштабу ЗСУ, безпілотник, не перетинаючи лінію зіткнення, знищив одну з гармат, після чого обстріл припинився. На відео видно вибух і люди, що біжать від гармати.

Українські військові на Сході країни, квітень 2021
Українські військові на Сході країни, квітень 2021Фото: Oleksandr Klymenko/REUTERS

Україна з 2018 року закуповує у турецької фірми Bayraktar Makina безпілотники Bayraktar TB2, які можуть виконувати як розвідувальні, так і бойові функції. Київ використовує їх для сухопутних та морських сил, планується побудувати завод з їхнього виробництва та сервісний центр. У свою чергу, українська держкомпанія постачає двигуни для потужніших ударних турецьких безпілотників цієї ж фірми.

Що порушила Україна, застосувавши безпілотник?

Чи було застосування безпілотника Україною порушенням Мінських угод? Формально - ні, зазначив у розмові з DW Ґустав Ґресель (Gustav Gressel), експерт брюссельського аналітичного центру European Council on Foreign Relations (ECFR). "Мінські домовленості (діючий Мінськ-2 від лютого 2015 року - Ред.) порушують російські гаубиці Д-30, які там стоять, а безпілотники - ні", - каже експерт. Мінськ-2 передбачає відведення важких озброєнь калібром понад 100 мм, а калібр Д-30 - 122 мм.

Безпілотник ОБСЄ на Донбасі, 2018 рік
Безпілотник ОБСЄ на Донбасі, 2018 рікФото: Getty Images/AFP/A. Filippov

Безпілотники не згадуються в Мінських угодах, що, на думку Ґреселя, дало можливість сепаратистам Донецька і Луганська використовувати їх для скидання мін і гранат. Про таке застосування неодноразово повідомляли українські військові. У свою чергу, ОБСЄ повідомляла про перешкоди роботі своїх безпілотників, покликаних контролювати припинення вогню.

Проте заборона використання безпілотників сторонами конфлікту на Донбасі існує - з липня 2020 року. У рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ) тоді було досягнуто домовленості "щодо посилення режиму припинення вогню". Перший пункт передбачає "заборону використання будь-яких видів літальних апаратів". Щоправда, там же прописано заборону на будь-яке "застосування вогню, включаючи снайперський", але перестрілки продовжуються. З початку року українська сторона втратила за офіційними даними десятки військових, переважно від куль снайперів.

Чи зміниться розклад сил на Донбасі

На цьому тлі Матьє Булеґ, французький військовий експерт з британського аналітичного центру Chatham House, вважає, що можливе порушення Україною угод "не має значення, оскільки це роблять обидві сторони". Булег вважає, що застосування Україною безпілотника не змінює кардинально розклад сил на землі, а лише посилює ЗСУ під час проведення "окремих операцій, спрямованих на стримування противника". Він зазначає, що сили та ресурси застосування українських безпілотників сильно обмежені, а йдеться швидше "про риторику та перемогу у пропагандистській війні проти Росії".

Російські військові в Криму, квітень 2021
Російські військові в Криму, квітень 2021Фото: Russian Defense Ministry/AP/picture alliance

Говорити про те, що Україна може в майбутньому спробувати піти шляхом Азербайджану під час недавньої війни в Нагіному Карабаху та за допомогою турецьких безпілотників перейти в наступ на Донбасі, не доводиться, впевнений Булеґ. "Це так не працює", - каже експерт. На його думку, Київ не має бажання ризикувати спровокувати більш потужну відповідь Росії і втратити ще більше територій. Про такий сценарій неодноразово говорив президент Росії Володимир Путін.

Схоже, аргументує і Ґустав Ґресель. Він вважає, що на території сепаратистів на Донбасі "достатньо засобів радіоелектронної боротьби та систем ППО, які можуть протистояти безпілотникам". Ґресель каже, що, незважаючи на "Байрактари", "уразливість України у разі контрнаступу Росії залишається дуже високою".

Читайте також: Штучний інтелект: як зупинити дрони-камікадзе та роботів-убивць на полі бою?

Аргумент проти постачання зброї?

Дещо інакше оцінює ситуацію Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter), відставний офіцер бундесверу та експерт берлінського фонду "Наука та політика" (SWP). Ріхтер називає застосування Україною безпілотника на Донбасі "порушенням домовленостей". На його думку, це підтвердило побоювання ескалації конфлікту з обох боків. "Можна побоюватися, що протилежний бік відповість", - говорить Ріхтер. Експерт вважає це аргументом проти постачання озброєнь у зону конфлікту, оскільки це не стримує обидві сторони, "а скоріше підштовхує до застосування".

Матьє Булеґ зазначає, що підхід Києва до стримування може бути "невдалим, оскільки цього замало для стримування Кремля". Проте французький експерт вважає, що йдеться про таке стримування, яке може дозволити собі Україна з її обмеженими фінансовими та іншими ресурсами.

Росія штучно ізолює жителів ОРДЛО під час пандемії?

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Києво-Печерська лавра

У ПЦУ заявили про перереєстрацію Києво-Печерської лаври

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку