Промова до 80-річчя нападу на СРСР: за що критикують президента ФРН | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.06.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Промова до 80-річчя нападу на СРСР: за що критикують президента ФРН

Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр виступив з промовою з нагоди 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на СРСР. Не всі німецькі ЗМІ поставилися до виступу прихильно. Чому?

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Франк-Вальтер Штайнмаєр, промова до 80-річчя нападу нацистської Німеччини на СРСР

22 червня виповнюється 80 років з моменту нападу нацистської Німеччини на СРСР. Вшановують пам'ять жертв цієї війни і у ФРН. У день річниці федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) поклав квіти до радянського військового меморіалу в берлінському районі Панков. При цьому центральною подією пам'ятних заходів став його виступ в суботу, 19 червня, в Німецько-російському музеї "Берлін-Карлсгорст".

У своїй промові Штайнмаєр назвав війну проти Радянського Союзу "варварством вбивць" і "божевіллям тотального знищення", а головною її темою зробив страждання радянських військовополонених. Однак церемонію затьмарив скандал: представники кількох колишніх республік СРСР відмовилися у ній брати участь. Посол України в Німеччині Андрій Мельник обурився тим фактом, що захід проводиться в музеї, який називається німецько-російським, і заявив, що українців "не помічають як нації, яка зазнала одну з найбільших жертв".

На цю ситуацію звернули увагу німецькі ЗМІ. Якщо одні журналісти поставилися до виступу Штайнмаєра прихильно, то інші вказали на помилки президента.

Читайте також: "Операція Барбаросса": війна на знищення

"Помилка Штайнмаєра"

Так, з обережною критикою на адресу Штайнмаєра виступив журналіст газети Frankfurter Runschau Андреас Шварцкопф (Andreas Schwarzkopf). "Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр правильно доклав зусиль, вшанувавши пам'ять жертв нападу німецького вермахту на Радянський Союз. Він зрозумілими словами нагадав про злочинну війну на знищення і про мільйони загиблих в Радянському Союзі", - зауважує журналіст.

Дивитись відео 02:24

80 років нападу Німеччини на СРСР: "історія не повинна стати зброєю" (22.06.2021)

І все ж промова Штайнмаєра була затьмарена бойкотом пам'ятного заходу з боку деяких послів країн колишнього Радянського Союзу. У їхньому числі - Україна, Литва, Латвія і Естонія. "Їхні аргументи можуть бути не в усьому переконливими. Але особливо у випадку з Києвом, через конфлікт між Україною і Росією, офіс федерального президента, можливо, мав заздалегідь прояснити, чи є заперечення і за яких умов церемонія пам'яті з представниками Москви стала б можливою. В такому випадку Штайнмаєр зміг би прибрати зі шляху камінь спотикання і не видався б нетактовним", - вважає автор коментаря.

Читайте також: Коментар: Промова президента ФРН до 22 червня - крок на шляху до жесту примирення

"Жахливі незнання" про війну

Місце проведення церемонії різко розкритикувала в своєму коментарі для радіокомпанії Deutschlandfunk журналістка Cабіне Адлер (Sabine Adler), яка нагадала і про витоки уявлення про росіян як про основний народ, що постраждав у війні, і про сучасність, в якій Україна і Росія не є соратниками, а противниками.

"Німеччина більше не відчуває труднощів у тому, щоб визнати свою історичну відповідальність. Однак поряд з визнанням провини у нас все ще панує жахливе незнання про ту велику війну і про те, що вона значила для інших країн. Наприклад, про те, що якщо виходити зі співвідношення загиблих до загальної кількості населення, то Білорусь заплатила в ту війну найвищу ціну. За нею йде Україна", - нагадує Адлер.

В СРСР війна проти нацистської Німеччини "незмінно вважалася героїчною, а те, що вона була пов'язана з невимірними втратами, завжди мало відходити на другий план", - продовжує журналістка. При цьому історична пам'ять фокусувалася саме на російському народі. "Тон тут задав вже Сталін своєю переможною промовою в день капітуляції Німеччини. До великого невдоволення багатьох інших народів, які боролися, страждали і здобули перемогу разом з росіянами. У тому числі і тому назва "німецько-російський музей" в Карлсгорсті зі самого початку була неправильною. І вже тому церемонія пам'яті не повинна була проходити там", - впевнена Адлер.

Читайте також: Президент Німеччини: У тіні Другої світової перебуваємо донині

"Той, хто дорікає Україні, не зрозумів не тільки історію, але й сучасність"

На її думку, не врятувало ситуацію і те, що Штайнмаєр у своїй промові, поряд з російськими, неодноразово згадував жертв з України, Білорусі та балтійських країн, - тому що "пам'ять у кожного своя". Обурення України закономірне на тлі сучасної ситуації, вважає журналістка, особливо - з урахуванням "значних змін в роки правління Путіна".

Франк-Вальтер Штайнмаєр

Президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр покладає вінок до меморіалу радянським воїнам в берлінському окрузі Панков

"Справді, з 1941-го по 1945-й російські та українські солдати билися пліч-о-пліч. Але сьогодні вони воюють один проти одного. На Сході України все ще тліє війна, яка вже забрала життя понад 14 тисяч осіб. Ті, хто повинні сьогодні разом вшановувати пам'ять жертв Другої світової, більше не соратники, а противники. Через національні інтереси, тому що ще молода Україна не хоче, як в радянські часи, розчинитися у великій Росії. І той, хто зараз дорікає цим Україні, не зрозумів не тільки історію, але і сучасність".

Читайте також: Мельник: У пам'яті Німеччини є біла пляма щодо злочинів нацистів в Україні

"Один з найяскравіших виступів Штайнмаєра"

Зовсім по-іншому оцінив промову німецького президента Йоахім Кеппнер (Joachim Käppner) зі Süddeutsche Zeitung. Штайнмаєр заповнив велику прогалину в культурі пам'яті про жертви нацистської Німеччини, вважає коментатор. "Пам'ять про це пекло, абсолютну ворожнечу і дегуманізацію людей залишається боргом для нас, німців, і попередженням для всього світу", - цитує автор Штайнмаєра. Це визнання, ймовірно, залишиться одним з найяскравіших моментів роботи Штайнмаєра в президентському палаці Бельвю", - пише журналіст.

"Досить чітким для манери Штайнмаєра" назвав виступ федерального президента Бертольд Колер (Berthold Kohler) у своєму коментарі для Frankfurter Allgemeine Zeitung: "Ще більш розгорнуто, ніж зазвичай, президент ФРН нагадав про невимірні страждання, які війна Гітлера на сході принесла народам Радянського Союзу". При цьому, вказує Колер, Штайнмаєра турбує, що сьогодні "пам'яттю про минуле зловживають, щоб посіяти нову ворожнечу".

Читайте також: "Згадати про кожного": у Берліні з'явиться новий меморіальний комплекс усіх жертв нацизму

"Німецькі політики, спираючись на історію, вважають за краще не робити нічого"

Називати "столиці на сході", що використовують зараз історію в політичних цілях, під час церемонії в Карлсгорсті було б недоречно, до того ж такі прямі висловлювання не в дусі Штайнмаєра, пояснює колумніст. Однак, за його оцінкою, натяк президента був цілком зрозумілий.

Те ж стосується і його заяви про борг Німеччини "зробити все" для захисту міжнародного права та територіальної цілісності на європейському континенті. Тут президент вже прямо вказав на країни колишнього СРСР, зауважує журналіст.

"В Україні, посол якої, як і шестеро його колег з інших колишніх "братніх республік", відмовився від участі в заході, обіцянки "зробити все" почують з радістю, - вважає Колер. - Але навряд чи цим заявам повністю повірять - тому що німецькі політики, спираючись на історію, вважають за краще не робити нічого або робити дуже мало. Особливо відносно Росії - перш за все через розв'язану Гітлером війну, безмежну жорстокість якої і описав Штайнмаєр".

Читайте також: У президента ФРН відкинули критику з боку посла України

Дивитись відео 02:56

80-річчя нападу Гітлера на СРСР: президент ФРН виголосив промову, посол України не прийшов (18.06.2021)