Полонені з ″Азовсталі″: у Росії їм загрожує страта? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.05.2022

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Полонені з "Азовсталі": у Росії їм загрожує страта?

У Держдумі РФ пропонують судити бійців українського добровольчого полку "Азов" без урахування мораторію на страту. Що думають у Німеччині про такий варіант суду та його можливі наслідки для РФ?

Бійці полку Азов на території заводу Азовсталь, 10 травня 2022 року

Бійці полку "Азов" на території заводу "Азовсталь", 10 травня 2022 року

Починаючи від 16 травня, 959 українських солдатів, які захищали завод "Азовсталь" у Маріуполі, здалися в російський полон, 694 з них - за останню добу, повідомляє міноборони РФ. Вказується, що серед полонених - 80 поранених, 51 з них було поміщено на лікування до лікарні Новоазовська у самопроголошеній "ДНР".

Коментуючи евакуацію українських військових з "Азовсталі", заступник міністра оборони України Ганна Маляр пообіцяла, що для їхнього "подальшого повернення додому буде здійснено процедуру обміну". Президент країни Володимир Зеленський також висловив надію, що життя солдатів вдасться зберегти: "Українські герої потрібні Україні живими".

Прагнення влаштувати показовий процес?

Тим часом, російська сторона починати переговори про умови обміну не поспішає. Навпаки. 17 травня спікер Держдуми РФ В'ячеслав Володін заявив про неприпустимість повернення полонених Україні, назвавши їх "нацистськими злочинцями". У свою чергу голова думського комітету з міжнародних справ та член російської делегації на переговорах з Києвом Леонід Слуцький запропонував скасувати заради суду над бійцями полку "Азов", які перебувають серед полонених, мораторій на смертну кару, який де-факто діє в Росії з 1996 року, щоб "показати всьому світу, що українські націоналісти гідні лише найвищої міри покарання".

У Німеччині слова російських парламентаріїв викликали неприховане здивування та тривогу. "Потрібно розраховувати, що може статися найгірше", - констатує кореспондент німецького телеканалу n-tv в Москві Райнер Мюнц (Rainer Münz). Не виключено, що уряд Путіна оголосить полк "Азов", який у світі сприймають із великим скепсисом, терористичною організацією та влаштує над ним "показовий процес як над нацистськими злочинцями", вважає журналіст.

Рішення про визнання "Азова" терористичною організацією та заборону його діяльності в Росії буде ухвалено Верховним судом РФ 26 травня. Відповідний позов, з яким до суду звернулася Генпрокуратура РФ, розглянуть у закритому режимі.

Читайте також: У Держдумі РФ запропонували заборонити обмін бійців "Азова"

Гарантії міжнародного права

За оцінкою військового експерта з Німеччини, колишнього генерала НАТО Егона Раммса (Egon Ramms), якщо українських полонених у Росії засудять до найвищої міри покарання, це стане явним порушенням міжнародного права. "Щодо солдатів, евакуйованих з Маріуполя, у тому числі поранених, то вони направляються у військовий полон. Цей процес регулюється Женевською конвенцією 1949 року, - зазначив Раммс в інтерв'ю громадсько-правовому телеканалу ZDF. - І коли я чую, що депутати Думи раптово кажуть, що їм (українським полоненим. - Ред.) загрожує смертна кара, я думаю, що російські представники, судячи з усього, учергове або неправильно інтерпретували правову ситуацію, або знову починають чинити воєнні злочини".

Дивитись відео 02:56

Як евакуюють поранених військових з "Азовсталі" (17.05.2022)

Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими було прийнято у серпні 1949 року. У статті 13-й цього документа йдеться: "З військовополоненими слід завжди поводитися гуманно. Будь-який незаконний акт або бездіяльність з боку держави, що утримує в полоні, призводять до смерті військовополоненого, який перебуває в її владі, або ставить здоров'я військовополоненого під серйозну загрозу, забороняються і будуть розглядатися як серйозні порушення цієї Конвенції".

Як пояснив DW Андреас фон Арно (Andreas von Arnauld) - професор юридичного факультету Університету імені Крістіана Альбрехта в Кілі, військовополонені можуть бути представлені суду лише за воєнні злочини, але не за участь у військовому конфлікті. При цьому вони мають право на незалежний та безпристрасний судовий процес.

Читайте також: "Азовсталь": як працює обмін полоненими в теорії і на практиці

Перспектива процесу проти РФ до ЄСПЛ

Інший експерт з міжнародного права та міжнародного захисту прав - професорка Крістіна Біндер (Christina Binder) з Університету Бундесверу в Мюнхені - у письмовому коментарі для DW звернула увагу на те, що Росія не ратифікувала 13-й додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини, де держави зобов'язуються повністю скасувати смертну кару (як у мирний, так і у воєнний час), проте запровадила відповідний мораторій у вигляді декрету.

"Загалом Європа (тобто 47 країн-членів Ради Європи, враховуючи РФ та виключаючи Білорусь) вважається зоною, вільною від смертної кари. Її скасування було критерієм для прийому до Ради Європи", - продовжує експертка.

Росія вийшла (або була виключена) із Ради Європи 16 березня 2022 року. Це передбачає і вихід із Європейської конвенції з прав людини, який, однак, набирає чинності лише через шість місяців після ухвалення рішення про анулювання членства держави в РЄ. "Таким чином, порушення прав людини, вчинені до середини вересня 2022 року стосовно осіб, які "під юрисдикцією Росії", ще можуть бути передані до Європейського суду з прав людини", - говорить професорка Біндер. За її словами, це стосуватиметься і можливих випадків тортур або навіть страти бійців полку "Азов", яка стала б порушенням їхнього права на життя.

Читайте також: Україна пропонує РФ обміняти поранених "азовців" на полонених росіян

Наслідки порушення Женевської конвенції щодо військовополонених

Тяжкі порушення Женевської конвенції описані у статті 130 цього документа, вказує експертка. До них відносяться, крім іншого, навмисне вбивство, катування або нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти, навмисне заподіяння сильних страждань або серйозне порушення фізичної цілісності чи здоров'я.

Наслідком таких порушень може бути притягнення Росії до відповідальності як держави та індивідуальна кримінальна відповідальність винних осіб, пояснює Крістіна Біндер. У разі страти без належної правової процедури Росія порушила міжнародне гуманітарне право. Однак у його царині не існує органу, який примушує до дотримання цього права ("поліції"), тому зрештою все зводиться до санкцій з боку інших держав, наприклад економічних, констатує вона.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Фізичні особи можуть бути притягнуті до індивідуальної відповідальності перед національними судами. Однак Володимир Путін у цьому випадку матиме імунітет як чинний глава держави, застерігає професорка. Ще одним варіантом може бути процес у Міжнародному кримінальному суді (МКС). "Ні Росія, ні Україна не є учасницями Римського статуту, проте Україна визнала юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів, скоєних на її території після 2014 року. У разі такого процесу чинний глава держави імунітету не має", - нагадує експертка.

Читайте також: Пекло "Азовсталі": очевидиця розповіла про пережите

Що говорять у Бундестазі про полонених з "Азовсталі"

Депутати Бундестагу також закликають Москву до гуманного поводження з українськими полоненими. "Вони потребують цього, і я сподіваюся, що це зрозуміло і агресору Росії, - заявила глава фракції Зелених Брітта Гассельман (Britta Haßelmann). - Росія повинна дотримуватися Женевської конвенції про захист військовополонених". З нею солідарний голова фракції Лівих у Бундестазі Дітмар Барч (Dietmar Bartsch). Він задоволений, що за допомогою дипломатії вдалося добитися евакуації військових із "Азовсталі", проте нагадує, що "Росія взяла на себе зобов'язання добре поводитися з полоненими солдатами".

Українські правозахисники тривожно стежать за долею співвітчизників. Керівниця Центру громадянських свобод в Україні, юристка Олександра Матвійчук в інтерв'ю британському онлайн-виданню inews закликала ООН забезпечити додаткові гарантії того, що Москва дотримуватиметься положень міжнародного права та гідно поводитиметься з українськими військовополоненими. На її думку, історія захисників "Азовсталі" "заслуговує на те, щоб у майбутньому про неї написали книги і зняли фільми", і у цієї історії "має бути щасливий кінець".

Дивитись відео 02:53

Дружини бійців "Азова" розповіли, чи вірять у визволення своїх чоловіків (18.05.2022)