″Північний потік-2″: користь чи шкода для клімату? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

"Північний потік-2": користь чи шкода для клімату?

Коронавірус допоміг Німеччині в 2020 році досягти її природоохоронних цілей. На роль природного газу під час переходу на "зелену енергетику" в уряді ФРН і наукових колах дивляться по-різному.

Мета німецького уряду була амбітною: у 2020 році сумарна емісія СО2 мала би бути в Німеччині на 40 відсотків меншою, ніж у 1990-му. Мети досягнуто, але, як визнала 16 березня на пресконференції в Берліні міністерка охорони довкілля та ядерної безпеки ФРН Свенія Шульце (Svenja Schulze), тільки завдяки економічному спаду, викликаному пандемією коронавірусу.

Проте у майбутнє вона дивиться з оптимізмом і вважає, що до 2030 року викидів парникових газів у країні буде на 55 відсотків менше, ніж у рік возз'єднання Німеччини, а до 2050-го економіка стане повністю СО2-нейтральною. Додатковим обсягам російського газу, які, як очікується, почнуть надходити в Німеччину після введення в експлуатацію трубопроводу "Північний потік-2", Шульце відводить  роль перехідного енергоносія.

Найбільше скорочення емісії СО2 з 1990 року

У листопаді 2016 року уряд Німеччини ухвалив стратегічний план "Захист клімату 2050", який передбачає цілу низку законодавчих і ринкових заходів, що заохочують перехід на природоохоронні технології.

Свенія Шульце

Свенія Шульце на пресконференції

В результаті, зазначила Шульце, скорочення емісії парникових газів прискорилося: в 2018 році - на 31 відсоток у порівнянні з 1990-им, в 2019 - на 35 відсотків, в 2020 - на 40,8 відсотка або на 70 мільйонів тонн. "Це найбільше скорочення викидів СО2 з  часу возз'єднання Німеччини, котре означає, що ми таки досягнули кліматичних цілей, поставлених на 2020 рік, - заявила міністерка. - При цьому, зрозуміло, пандемія коронавірусу зіграла свою роль, вона посилила скорочення викидів СО2".

Читайте також: Плавучі сонячні електростанції: новий бізнес у затоплених кар'єрах

Тихіше їдеш - чистіше повітря

При цьому найбільший - позитивний з точки зору захисту клімату - ефект пандемія мала у німецькій автотранспортній сфері. Легковий транспорт знизив в 2020 році емісію СО2 на 11 відсотків - за рахунок різкого зменшення через локдаун поїздок на довгі дистанції, вантажний - на 10 відсотків, що зумовилось спадом виробництва і, відповідно, попиту на вантажоперевезення.

Через локдаун німці стали набагато менше їздити на далекі відстані

Через локдаун німці стали набагато менше їздити на далекі відстані

На 54 відсотки в 2020 році скоротилися в Німеччині витрати авіаційного гасу, а кількість авіаперевезень зменшилася на 60 відсотків, що також сприяло скороченню викидів СО2.

Ці цифри навів на пресконференції в Берліні голова Федерального відомства з охорони довкілля (UBA) Дірк Месснер (Dirk Messner). За його оцінкою, в цілому емісія СО2 в транспортній сфері виявилася в 2020 році на 19 мільйонів тонн або на 11,4 відсотка меншою, ніж в 2019-му. "Без коронавірусу ми, найвірогідніше, не досягли б поставлених на 2020 рік кліматичних цілей", - визнав і він слідом за міністеркою.

Внесок енергетичної сфери у захист клімату

Однак найвагоміший внесок у захист клімату зробив торік все-таки не коронавірус, а німецька енергетика, яка, за даними Месснера, зменшила емісію СО2 в 2020 році на 38 мільйонів тонн або на 14,5 відсотка в порівнянні з попереднім роком. Директор UBA пояснює це, зокрема, помітним подорожчанням у 2020 році емісійних сертифікатів до 40 з гаком євро за тонну, що спонукає власників енергетичних концернів переходити з вугілля на газ.

Вугільна електростанція в Морбурзі

Вугільна електростанція в Морбурзі під Гамбургом була однією з найсучасніших. Більше вона не димить

А в майбутньому, наголосила Свенія Шульце, ще більш помітний ефект дасть ухвалене торік у Німеччині рішення про поступову відмову від вугільної енергетики та поетапне закриття електростанцій, що працюють як на бурому, так і на кам'яному вугіллі.

"Перші вугільні станції були відключені наприкінці 2020 року, у тому числі 11, які працювали на кам'яному вугіллі, серед них Морбург - одна з найсучасніших, - розповіла міністерка. - У 2019 ці станції виробили загалом понад 10 мільйонів тонн СО2, тож їхня зупинка призведе до помітного скорочення загальних викидів СО2 в 2021 році".

Чи потрібен російський газ на перехідний період?

Відповідаючи на запитання кореспондента DW про роль "Північного потоку-2" і газу взагалі у німецькій стратегії захисту клімату, Свенія Шульце заявила, що газ Німеччині потрібен на перехідний період і навела у приклад сталеливарну промисловість. "Зробити її СО2-нейтральною не так вже й просто. Для цього нам буде потрібно дуже багато водню, якого у нас поки немає у достатній кількості. Але важливо вже зараз починати цей процес. І газ - це та сировина, яка нам допоможе на перехідному етапі, - заявила міністерка. - Але ми станемо свідками і відмови від газу".

Деякі німецькі експерти таку точку зору не поділяють. Щоб досягти кліматичних цілей, вказують, наприклад, автори дослідження Інституту німецької економіки (DIW), необхідно до 2030 року зменшити частку газу в енергетичному балансі вдвічі, а до 2040-го геть від нього відмовитися. Для такої радикальної перебудови в енергетичній сфері ЄС знадобиться, щоправда, близько трьох трильйонів євро, але два з них, підрахували в DIW, можна знайти за рахунок скорочення імпорту нафти й газу.

Сталеливарна промисловість

Сталеливарна промисловість є украй енергоємною

Група вчених зі створеного в 2019 році в Німеччині, Австрії та Швейцарії руху Scientists for Future також не вважає газ оптимальним енергоносієм на той час, поки відновлювані джерела не зможуть покривати всі потреби. "Природний газ не може бути технологією переходу в безвуглеводневе майбутнє", - йдеться в публікації на сайті руху.

Якщо враховувати витоки метану при видобутку і транспортуванні, вказують автори, то "за певних умов природний газ може мати настільки ж негативний кліматичний баланс, як і вугілля".

Читайте також: Водневий поїзд Siemens і Deutsche Bahn: ставка на електроліз і зелений H2

Нові газогони Німеччині не потрібні

Що ж стосується конкретно "Північного потоку-2", то навіть деякі прихильники газу у ролі перехідної технології не бачать необхідності в новому трубопроводі. Європейський Союз і Німеччина здатні будь-якої миті задовольнити свої потреби в природному газі, додаткових трубопроводів для цього не потрібно, вказують експертки з питань енергетики з DIW Франциска Гольц (Franziska Holz) і Клаудія Кемферт (Claudia Kemfert). Вони посилаються на наявні джерела поставок газу - з Нідерландів, Великобританії, Норвегії, Північної Африки, три газопроводи з Росії плюс майбутні поставки ЗПГ зі США.

З такою оцінкою згоден і Тіло Шефер (Thilo Schaefer) з Інституту німецької економіки в Кельні (IW). "Для забезпечення надійного постачання (газом. - Ред.) "Північний потік-2" не потрібен", - констатує він.

Читайте також: "Академік Черський" і завіса секретності через страх "Газпрому" перед санкціями