Миротворчі сили для України: якими вони могли б бути

Одне з найскладніших питань у й без того складних переговорах про можливий мир в Україні: як гарантувати країні, яка зазнала нападу з боку Росії і вже майже чотири роки протидіє її агресії, що вона знову не буде атакована в осяжному майбутньому? Як і які самегарантії безпекитреба надати Києву, щоб ціна нового нападу стала для Росії занадто високою?

У старому світовому порядку за такі місії майже завжди відповідали США. Однак зараз ситуація змінилася - президент США Дональд Трамп кілька разів заявляв, що, на його думку, саме європейські країни зобов'язані взяти на себе відповідальність за безпеку України. Зі свого боку він лише запропонував, щоб США надали для цього зброю та обладнання - але оплачувати їх мають інші партнери.

Мерц: "Це дуже близько до сил НАТО"

15 грудня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) прийняв у Берліні президента України Володимира Зеленського. За день до цього український лідер обговорив американський план припинення вогню та встановлення миру з переговірниками зі США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером - переговори відбулися теж у німецькій столиці. Потім же до зустрічі Мерца і Зеленського долучилися глави держав та урядів багатьох країн ЄС.

Вони виступили зі спільною заявою, в якій, зокрема, наголосили на необхідності створення європейських багатонаціональних сил в Україні, що формуватимуться за принципом добровільності в рамках "коаліції охочих" та підтримуватимуться США. Пізніше Мерц додав, що це було б дуже близько до розміщення сил НАТО. Завданням цих сил, до яких, крім країн ЄС, могли б увійти також представники Канади та Австралії, була б підтримка українських збройних сил. Також, як ідеться у заяві, має бути гарантована безпека повітряного простору і мореплавства.

Франція і Великобританія - за, Німеччина - вичікує

Схожим чином оцінив ці наміри й президент України. "Ми зараз почули від американської сторони, що США готові надати гарантії безпеки, які відповідають п'ятій статті договору НАТО", - заявив Зеленський у Берліні. У цій статті зазначається, що у разі нападу на одну з держав НАТО усі держави-члени блоку розглядатимуть його як напад на себе. Тобто Україна, не будучи членом НАТО, згідно із запропонованим підходом, може отримати гарантії безпеки, аналогічні тим, які мають країни блоку.

Франція та Великобританія вже неодноразово заявляли про свою готовність до участі у розміщенні військового контингенту в Україні. У Німеччині однак досі дотримуються обережної лінії - навіть попри останню дипломатичну ініціативу канцлера з проведенням саміту у Берліні. В урядових колах останніми днями неодноразово заявляли, що Берлінська декларація залишає відкритим питання про те, хто з партнерів і що саме мав би робити у цій коаліції.

Військові НАТО в Україні - Росія категорично проти

Серед країн, які підписали цю заяву, - Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Італія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія та Швеція. У ФРН рішення про направлення німецьких військових в Україну обов'язково має схвалити Бундестаг. Можна припустити, що опозиційна партія "Союз 90/Зелені", яка рішуче підтримує Україну у боротьбі проти агресії РФ, підтримала б таку пропозицію.

Тож залишається багато запитань без відповідей. І також залишається абсолютно незрозумілим, як можна змусити Росію погодитися на такі гарантії безпеки. Президент Росії Володимир Путін неодноразово давав зрозуміти, що військові з країн НАТО будуть абсолютно неприйнятними на територіях, на які зазіхає Москва, після укладення мирної угоди. У цьому відношенні нічого не змінилося, й це усвідомлює також Мерц.

"Путін колись має сказати "так" 

"Ви бачили це в реакції Росії. Це не означатиме закінчення цієї війни. Ми повинні продовжувати разом", - сказав канцлер інтерв'ю ZDF. Однак додав: "Путін каже "ні" у відповідь на багато речей, однак колись він має сказати і "так".  

У цій заплутаній загальній ситуації, здається, вже зрозуміло: спочатку має бути перемир'я, а потім домовленість щодо гарантій безпеки. На даний час виглядає так, що США готові погодитися на план, згідно з яким війська для міжнародної місії будуть надані насамперед Європою, а американці їх підтримуватимуть.

А про подальші ідеї, включно з планом створення демілітаризованої зони в Україні, здається, ще занадто рано говорити. Тож залишається ще багато  дилем, навіть якщо здається, що є зрушення й зближення в позиціях, які довгий час були жорсткими, принаймні в Європі та США. Однак припинення вогню перед Різдвом, на яке дехто сподівався останніми тижнями, з кожним днем здається дедалі менш реалістичним.

Читайте також: У Берліні сталося те, чого в Москві боялися найбільше