1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Мирний план" Китаю. Що про нього кажуть на Заході

25 лютого 2023 р.

У Німеччині та на Заході загалом стримано відгукнулися про пропозиції Китаю щодо припинення війни Росії проти України. Дехто не вірить у щирість намірів Пекіна.

https://p.dw.com/p/4NyEf
Українські танки під Бахмутом, січень 2023 року
Українські танки під Бахмутом, січень 2023 рокуФото: Alex Babenko/REUTERS

Після багатомісячної перерви у світі знову обговорюють конкретні пропозиції щодо припинення війни Росії проти України. У першу річницю російського вторгнення у п'ятницю, 24 лютого, міністерство закордонних справ КНР опублікувало заяву з 12 пунктів. Серед них - "повага суверенітету всіх країн", "відмова від менталітету холодної війни", "припинення бойових дій", "відновлення прямого діалогу" Москви і Києва, а також - "припинення односторонніх санкцій". План опублікували через кілька днів після візиту до Москви члена політичного бюро центрального комітету Комуністичної партії Китаю, колишнього міністра закордонних справ країни Вана Ї. До цього на полях Мюнхенської конференції з безпеки він зустрічався окремо з держсекретарем США Ентоні Блінкеном і главою МЗС України Дмитром Кулебою.

Скепсис у НАТО та ЄС

У Києві поки що стримано відреагували на пропозиції Пекіна. Президент Володимир Зеленський привітав сам факт пропозицій, але не прокоментував їхньої суті. Це зробив радник його офісу Михайло Подоляк у Twitter. Він написав, що план, у якому є тільки припинення вогню і немає пункту про виведення російських військ із території України, - "це не про мир, а про заморожування війни". Радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван у п'ятницю запропонував зупинитися на першому пункті - повазі до суверенітету. У Росії голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький написав у своєму Telegram-каналі, що пропозиції Китаю - "план закінчення гегемонії колективного Заходу".

Читайте також: Байден: "Мирний план" Китаю вигідний лише Росії

У НАТО і Євросоюзі скептично відреагували на пропозиції Китаю. Генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав у Талліні, що пропозиції не викликають довіри, оскільки "вони навіть були не в змозі засудити нелегальне вторгнення в Україну". Він також вказав на те, що напередодні вторгнення, у лютому 2022 року, Росія і Китай підписали документ про "безмежне партнерство". У цьому ж дусі висловилася і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), яка разом зі Столтенбергом прибула до столиці Естонії для участі у святкуванні 105-ї річниці незалежності країни.

У Німеччині закликали КНР провести консультації з Києвом

У Німеччині представник уряду привітав той факт, що Китай як постійний член Ради Безпеки ООН виступив із власними ідеями, і що в документі чітко відкидається використання ядерної зброї. "Водночас, на нашу думку, відсутні важливі елементи, насамперед виведення російських військ з України", - зазначив представник Берліна.

Федеральний президент і колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) сказав, що будь-яку пропозицію, "яка наблизить нас до справедливого миру", вітають. Але якщо Пекін дійсно хоче працювати конструктивно, то йому "слід говорити не тільки з Москвою, а й із Києвом", вважає політик.

Читайте також: Війна РФ проти України: коли чекати на мир?

Голова комітету у справах ЄС у Бундестазі, член партії "Зелених" Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) в інтерв'ю виданню Die Welt також назвав позитивним сам факт ініціативи Пекіна, але зазначив: "У мене є великі сумніви, що Китай виступає як чесний посередник". Під час голосування щодо війни в Україні в Генасамблеї ООН Китай утримався. У німецькій пресі з'явилися повідомлення про те, що Пекін може поставити Росії безпілотники. "Це вказує не на нейтралітет, а на подвійну гру за рахунок українських жертв війни", - сказав Гофрайтер.

Експерт: Пропозиції КНР "беззмістовні" 

Експерт з безпеки Йоахім Краузе (Joachim Krause) назвав запропонований КНР документ "беззмістовним". "Це не мирний план, а перерахування загальних принципів міжнародного права і дипломатії, яких сам Китай не дотримується, і порушення яких з боку Росії, очевидно, не є проблемою для Китаю", - заявив експерт Кільського університету в інтерв'ю порталу t-online. Він вважає, що "в оцінках причин війни" Китай часто ставав на бік Росії.

Серед тих, хто в Німеччині найпозитивніше відгукнувся про пропозиції Китаю - уповноважений з питань миру Ради Євангелічної лютеранської церкви Фрідріх Крамер (Friedrich Kramer). Він назвав їх "важливою основою для можливих переговорів". "Федеральному уряду слід серйозно розглянути цю ініціативу і підтримати її дипломатично, якщо з'являться шанси на припинення вогню, і, можливо, переговори замість жорстокого весняного наступу", - заявив священик у п'ятницю в Бонні. Багато представників протестантської церкви в Німеччині виступають за мирні переговори і скептично налаштовані в питанні поставок все нових видів зброї Україні.

Рік війни в Україні: західні експерти про втрати і здобутки