Коронавірус - останній цвях у труну хутряних ферм? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.11.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Коронавірус - останній цвях у труну хутряних ферм?

На норкових фермах у Данії виявили мутацію коронавірусу, тому у країні знищать мільйони норок. Таким чином пандемія прискорює тенденцію відмови від виробництва одягу з хутра. Щоправда, далеко не всюди.

Забиті норки на фермі в Данії, фото 6 листопада 2020 року

Забиті норки на фермі в Данії

Це число викликає подив й обурення - 17 мільйонів. Саме стільки норок тримають на хутряних фермах у Данії, населення якої складає близько 5,8 мільйона осіб. Упродовж наступних днів та тижнів усі ці норки будуть забиті. Причина: у цих тварин виявили коронавірусом, що мутував. З червня ним у Данії заразилися вже щонайменше 214 осіб.

Випадок Данії не поодинокий. У Нідерландах та Іспанії влітку також мали місце спалахи коронавірусу на більше 40 хутряних фермах. Усіх тварин на цих фермах довелося знищити. Фото забитих, складених штабелями тварин викликали обурення в соціальних мережах. Один із користувачів Twitter запитує: "Невже сьогодні хтось узагалі ще купує хутро?"

Читайте також: Мутований коронавірус у норок: уряд Данії запроваджує локдаун в Північній Ютландії

Європа - найбільший експортер хутра

За даними австрійської зоозахисної організації Vier Pfoten ("Чотири лапи"), загалом на планеті на фермах тримають понад 95 мільйонів норок, лисиць, єнотів, кроликів та інших хутряних тварин з метою забити їх і виготовити з їхнього хутра куртки, шуби, коміри або оздобити хутром каптур. Річний оборот хутряного господарства, за оцінками Міжнародна федерація хутра (IFF), 2012 року становив понад 15 мільярдів доларів США, 4,5 мільярда з цієї суми припадають на країни ЄС. 

Європа й надалі залишається найбільшим експортером хутра. Попри те, що імпорт і торгівля хутром тюленів, собак і котів заборонені, загальної заборони на діяльність хутряних ферм досі нема. Проти такої заборони виступають передусім скандинавські країни - особливо Фінляндія та Данія. Там хутряне господарство досі залишається важливою складовою економіки.

На хутряних фермах норок часто тримають у клітках, не більших за коробку для взуття

На хутряних фермах норок часто тримають у клітках, не більших за коробку для взуття

"З огляду вже хоча б на захист тварин слід давно покласти край діяльності хутряних ферм у Європі та й узагалі у світі", - вимагає Генрієтте Макенсен (Henriette Mackensen), представниця Німецького союзу із захисту тварин. Вона вказує на жахливі умови тримання тварин на цих фермах: тісні клітки не дозволяють звірям вільно рухатись, у тварин розвиваються розлади поведінки, вони самі себе калічать або вдаються до канібалізму.

Кількість хутряних ферм у Європі зменшується

Дедалі більше європейських урядів запроваджують жорсткіші правила для хутряної промисловості. В Австрії, Великобританії, Хорватії, Словенії, Боснії і Герцоговині, Сербії, Північній Македонії діяльність хутряних ферм уже заборонена. Незабаром таку заборону збирається оголосити й Франція. Інші країни, наприклад, Німеччина та Швейцарії, запровадили настільки жорсткі правила для хутряних ферм, що це зробило їхню діяльність нерентабельною. Остання норкова ферма в Німеччині закрилась 2019 року.

Після спалаху коронавірусної хвороби про дострокове закриття хутряних ферм замислились і в Нідерландах. Уже до 1 березня 2021 року всі норкові ферми в цій країні мають закритися. У багатьох інших країнах питання заборони таких ферм обговорюється на політичному рівні.

Шуба - одяг із хутра забитої тварини

Шуба - одяг із хутра забитої тварини

У жовтні цього року зоозахисники із Vier Pfoten дослідили ставлення населення Німеччини до хутряної моди. Результати опитування однозначні: 84 відсотки німців критично ставляться до тримання та вбивання тварин заради хутра для модної індустрії. 76 відсотків вважають, що вироби з натурального хутра не відповідають духу часу.

Колись - символ статусу, нині - аксесуар

У країнах Центральної Європи шуба вже давно не вважається символом статусу. Не в останню чергу це є результатом діяльності захисників тварин, які з 1980-х років регулярно привертають увагу до жахливих умов, у яких тримають тварин на хутряних фермах.

І все ж таки хутро й надалі прикрашає вітрини крамниць - передусім узимку. Проблема в тому, що споживачі часто навіть не замислюються над тим, що, придбавши хутряну шубу чи куртку, оздоблену хутром, вони носять на собі забиту тварину. Через низькі ціни споживачі виходять з того, що йдеться про штучне хутро. І це не дивно, адже, наприклад, хутро єнота пропонується на ринку за дуже низькими цінами.

Світовим лідером з розведення єнотів є Китай. Щоправда, умови на китайських хутряних фермах жахливі. У цій азійській країні нема ані закону, який би захищав тварин, ані нормативів стосовно умов їх розведення. На відміну від Європи, попит на хутро в Китаї зростає. Він також знову зростає в Україні, Південній Кореї та країнах Південної Америки, повідомляє Міжнародна федерація хутра.

Захисники тварин протестують у Барселоні проти міжнародної торгівлі хутром, грудень 2019 року

Захисники тварин протестують у Барселоні проти міжнародної торгівлі хутром

Головний аргумент хутряної промисловості: хутро є екологічним продуктом. "За своєю природою хутро є довговічним і підлягає біодеградації - на відміну від більшості синтетичних матеріалів", - говорить Юозас Олекас, європейський політик і голова Форуму сталої хутряної моди (Sustainable Fur Forums, SFF).

Хутро: біоматеріал чи вбивця довкілля?

Однак зоозахисні організації вказують на те, що довговічність хутра досягається за допомогою хімічної обробки. Крім того, спостерігається така тенденція: у той час, як шуби втрачають свою популярність, натуральне хутро дедалі частіше використовується для хутряних комірів, помпонів та інших аксесуарів, які практично не мають впливу на міцність та швидкість зношуваності одягу.

Окрім того, захисники тварин вказують на негативний вплив хутрової промисловості на довкілля. "Розведення тварин є одним з найбільших убивць клімату нашого часу, починаючи від виробництва корму й закінчуючи багатими на нітрати екскрементами тварин на хутряних фермах", - зазначають у зоозахисній організації Peta.