Коментар: Продовження локдауну в Німеччині. Протриматися до літа? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Продовження локдауну в Німеччині. Протриматися до літа?

У Німеччині подовжили обмеження, пов'язані з пандемією, трохи їх посиливши. Більше віддаленої роботи, суворіші правила носіння масок, тривале закриття шкіл. Чи спрацює цей план? Не так швидко, вважає Сабіне Кінкарц.

Змінюється тільки колір її піджака, а слова залишаються тими ж: після відеоконференції з прем'єр-міністрами 16-и федеральних земель канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) із серйозним виразом обличчя повідомляє, що Німеччина залишається в локдауні. Боротьба з коронавірусом утретє за три місяці оголошується подовженою. А що буде далі? Подивимось. Усе залежить від епідеміологічної ситуації.

Невже хтось вважає, що після 14 лютого ситуація покращиться настільки, що знову можуть бути відкриті дитячі садки, школи, крамниці та ресторани? Певно, ні. У березні? Сумнівно. На Великдень? Можливо. Але з застереженнями. На початку квітня ще не настільки тепло, щоб перенести життя повністю на вулицю, як-от влітку. Та й вакцинованими від коронавірусу на той час будуть ще далеко не всі.

Сабіне Кінкарц, оглядачка DW

Оглядачка DW Сабіне Кінкарц

Чи можна зупинити поширення британської мутації вірусу?

Насправді, як відомо, побороти вірус можна тільки завдяки імунізації населення. Однак коли і чи взагалі ми її матимемо, залежить також і від властивості коронавірусу швидко та суттєво мутувати. Наскільки тривалою є дія вакцини проти нових варіантів коронавірусу? Європа закупила недостатньо доз вакцини, щоб швидко прищепити мільйони людей. Фатальна помилка у перегонах із часом.

Читайте також: Мутації коронавірусу: чи можуть знову заразитися вакциновані та ті, хто вже одужав?

Особливо у ситуації, коли мутований коронавірус із Великобританії, який уже потрапив на континент, є більш заразним, ніж відомий досі. Вірусологи, які консультують німецьку владу, прогнозували можливе повторення британської критичної ситуації у Німеччині в березні й наполягли на повному локдауні. Його ж у пресі уже встигли назвати "мегалокдауном".

Дилема політиків

Утім, політики вирішили інакше. Вони зробили ставку на посилення обов'язків носити захисні маски, тримати соціальну дистанцію та працювати з дому. Тобто посилили те, що уже було запроваджено. Чи вистачить цього? Статистика заражень та летальних випадків свідчить про зменшення їх числа, однак вона ще далека від того, щоб вважатись прийнятною.

І політики опинились перед дилемою. З одного боку, зважаючи на новий варіант коронавірусу, небезпека ще не просто висока, а більша, ніж була досі. Але для того, аби у вільній, ліберальній демократії запроваджувати жорсткі обмеження та покладатись на розуміння громадян, необхідним є прийняття - а воно руйнується на очах.

Друга хвиля пандемії багато в чому інша

На початку 2021 року Німеччина уже не є тією країною, якою вона була на початку пандемії. Перша хвиля була шоком, а тому мотивувала до дій. Тоді всі зусилля докладалися разом, мав місце спільний знаменник. Страх перед вірусом зачиняв удома тих, хто міг залишатись вдома. Економіка загальмувала. Вулиці міст спорожніли, на дорогах було так мало автомобілів, що по деяких смугах руху дозволили їздити велосипедистам, а на автобанах зникли затори.

Під час другої хвилі вулиці заповнені. Бізнес більшою мірою працює - і це підтримується політикою. Навіть Німеччина не може собі дозволити ще раз надати підтримку економіці через шкоду, яка буде їй нанесена повним локдауном.

Читайте також: Друга хвиля коронавірусу: як не захворіти і зберігати спокій

За майже рік пандемії багато речей стали звичними, а люди навчились постійно перебувати у надзвичайному стані. Відчуття небезпеки послабилося, а від пандемії вони стомились і стали пригніченими. Люди більше не мають ні сили, ні бажання далі докладати до чогось зусиль. Особливо до протидії самотності або ж хаосу в родині, коли садки і школи зачинені.

Спротив зростає

У політиці та у політичній комунікації було допущено багатьох помилок. Дедалі більше людей звертають увагу на суперечливі й часом зовсім незрозумілі заходи. Чому зачинені перукарні, але на касах у супермаркетах постійно черги? Чому не можна піти в ресторан, але можна сидіти в заповнених людьми автобусах і електричках? Чому людям із груп ризику - літнім і хворим - не надається більший захист? 

Невдоволення збільшується також і в економічній сфері. Секторам, які повністю опинились в локдауні, фінансово уже немає куди відступати, і вони фактично повинні оголошувати себе банкрутами. Мистецькі й культурні проєкти, сфера розваг практично більше не існують. Заклики про допомогу згасають, і поширюється гірке усвідомлення того, що гастрономія і культура не мають для системи значення. І коли авіакомпанія Lufthansa швидко отримала на свої рахунки мільярди від держави, ресторатори подекуди й досі чекають на допомогу, обіцяну ще в листопаді.

Найважчі місяці

Та й там, де економіка все ще працює, рейтинги політиків уже не зростають. Заклики до послаблень обмежень стають дедалі гучнішими. Більше віддаленої роботи для співробітників? Та не дуже це і добре, тим більше, що це може перетворитися на звичку, як пандемія закінчиться. Навіть якщо зараз і зобов'яжуть роботодавців, зважаючи на епідеміологічну ситуацію, пропонувати співробітникам працювати з дому, деякі таки шукатимуть способи уникнути цього. Або пояснюватимуть, що виробничі процеси не дозволяють працювати з дому.

Наступні місяці будуть найскладнішими за час цієї пандемії. Про це казали ще у грудні. Однак що це означає насправді, стане зрозуміло тільки зараз. Людям потрібні цілі. Позитивні цілі. Речі, яким вони можуть тішитись. На вулиці холодно і сіро, дощить. Не проблема, коли в хаті радісно й душевно, коли можна планувати наступні канікули чи відпустку. Утім, цих перспектив зараз немає. Навпаки - немає навіть сил. Бо і справжніх успіхів немає. Політика робить ставку на сподівання на краще та на те, що всі витримають. Якось витримають.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

DW.COM

Реклама