1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Хвороба Альцгеймера: уже незабаром з’являться ліки від забуття?
Фото: picture-alliance/dpa
Здоров'яЄвропа

Хвороба Альцгеймера: уже незабаром з’являться ліки?

4 червня 2021 р.

Медикамент адуканумаб може бути зареєстрований у США і ЄС ще цього року. Ці ліки націлені на боротьбу з білковими відкладеннями в головному мозку, які викликають хворобу Альцгеймера. Але чи зупинять вони втрату пам’яті?

https://www.dw.com/uk/khvoroba-altsheimera-uzhe-nezabarom-ziavliatsia-liky-vid-zabuttia/a-57728657

На медикамент адуканумаб (aducanumab) покладаються великі надії в пошуку дієвого препарату проти хвороби Альцгеймера. Очікується, що вже 7 червня ці ліки дозволять використовувати в США. Відповідний дозвіл на використання в Європейському Союзі має бути надано до кінця року.

Препарат продемонстрував свою ефективність у боротьбі зі шкідливими білковими відкладеннями у головному мозку. Але дискусія серед науковців не припиняється: чи достатньо цього для того, аби зупинити втрату пам’яті? Проблема полягає в тому, що пацієнти мусять починати приймати цей медикамент ще задовго до перших симптомів деменції.

Цей медичний препарат винайшли науковці з Університету Цюриха в Швейцарії. Роджер Ніч (Roger Nitsch) та Крістоф Гок (Christoph Hock), які у першу чергу, звернулись для цього не до пацієнтів з хворобою Альцгеймера, а до здорових людей уже в поважному віці. Вчені шукали імунні клітини, здатні виробляти антитіла проти бета-амілоїдного білка. І їхні зусилля не були марними.

Завдяки копіткій роботі їм справді вдалося розшифрувати антитіла та змоделювати їх у лабораторії. Врешті-решт у співпраці з американською фірмою Biogen було проведено клінічні дослідження препарату.

Читайте також: Вчені: Канабіс "омолодив" мозок мишей

Наче водоспад

Науковцям, які досліджують хворобу Альцгеймера, вдалося тим часом з'ясувати, що розвиток цієї недуги нагадує дуже довгий і тривалий каскад, коли одні процеси деградації клітин головного мозку змінюють інші. Центральним моментом у цьому ланцюгу є утворення відкладань бета-амілоїдного білка, так званих амілоїдних блях. Внаслідок цього активується система клітинного імунітету, згодом утворюються нейрофібрілярні клубки, що складаються з тау-білка. Ці нейрофібрілярні клубки виникають тоді, коли стабілізаційні тау-протеїни відриваються від цитоскелету нейронів і відкладаються між ними. Ймовірно, тоді вони й стають токсичними.

Комп’ютерні ігри проти хвороби Альцгеймера чи Паркінсона (06.03.2018)

У наявності такого каскаду науковці вбачають найбільшу проблему: існує думка, що втрату пам'яті можна зупинити тільки в тому разі, якщо вдасться вчасно перервати цей ланцюг. Крістіан Гааз, професор з Німецького центру нейродегенеративних захворювань у Мюнхені, у розмові з DW порівняв перебіг хвороби з водоспадом: "Якщо ми хочемо перекрити воду, то нам слід починати безпосередньо з бета-амілоїдного білка. Якщо почати діяти пізніше, то ця фаза мине й тау-протеїн може вже самостійно продовжувати живити водоспад".

Отже, успіх терапії залежить від того, на якій стадії медикам вдасться розпізнати хворобу і чи вдасться вчасно застосувати правильний медикамент. Проблема в тому, що хвороба Альцгеймера довгий час протікає непоміченою. Коли ж втрата пам'яті стає явною, то діяти вже запізно. З цією проблемою зіткнулися і під час клінічних досліджень препарату адуканумаб.

Читайте також: Деменція - прихована небезпека у професійному футболі?

Три клінічних дослідження як катання на американських гірках

Перед тим, як звернутись за дозволами на використання ліків до Європейського агентства лікарських засобів (EMA) та Управління продовольства й медикаментів США (FDA), компанія Biogen провела три клінічні дослідження - Prime, Emerge та Engange. Щоразу науковці змінювали свою думку щодо результатів дослідження. Це нагадувало справжнє катання на американських гірках.

Під час дослідження Prime, що проводилося в 2016 році, за допомогою адуканумаба вдалося успішно побороти амілоїдні бляхи у 166 пацієнтів. У дослідженнях Emerge та Engange взяли участь уже 3200 пацієнтів, але оцінка результатів була суперечливою. У березні 2019 року обидва клінічних дослідження довелося перервати, оскільки під час проміжних результатів не було помічено покращень когнітивного плану в піддослідних. "А це, зрештою, є найважливішим", - каже Крістіан Гааз.   

Але в жовтні 2019 року науковці змінили свою думку: стан пацієнтів, які взяли участь у дослідженні Emerge, все ж таки можна вважати таким, що покращився. Після цього фірма Biogen звернулась до американського агентства FDA за дозволом на використання ліків. Але вже невдовзі незалежна експертна комісія, яка діяла за дорученням FDA, дійшла висновку, що препарат має лише обмежену користь. Це суперечило першій оцінці FDA. Після цього процес допуску медикаменту в США було продовжено до червня 2021 року.

Велика доза допомагає - але також шкодить?

Різна оцінка дієвості препарату адуканумаб, очевидно, пов'язана також з його дозуванням. Під час різних досліджень пацієнтам давали цей препарат у різних дозах. Найкращі результати науковці помітили в тих пацієнтів, котрі отримували особливо великі дози медикаменту - виникло враження, що процес втрати когнітивних функцій мозку у них сповільнився.

Однак високе дозування має одну проблему: у людей з певною генетичною схильністю - йдеться про наявність варіанту e4 гену APOE - вживання адуканумаба може спричинити набряк мозку. Пацієнтам, у яких зафіксували такі зміни, відразу перестали давати препарат. За словами Гааза, після цього в цих людей набряк мозку минув. Отже, важливо вчасно розпізнати небезпечні зміни. Водночас саме на пацієнтів з APOE4 адуканумаба діяв найкраще. "Тут, очевидно, є певний зв'язок. Але ще не зрозуміло, який саме", - каже Гааз.

У будь-якому разі мюнхенський науковець не бачить причини відмовлятися від цього медикаменту. Як він наголошує, адуканумаб здатен практично повністю подолати головну патологію в мозку пацієнтів, що доведено на дослідах. Тепер, продовжив він, необхідно далі дослідити всі взаємозв'язки.

Чим раніше, тим краще

Коли йдеться про хворобу Альцгеймера, то важливо якомога раніше перервати нейродегенеративний каскад. "Під час усіх клінічних досліджень діяти починають запізно", - каже Гааз. Патологія, яка викликає хворобу Альцгеймера, виникає за десять - двадцять років до того моменту, коли медики взагалі щось помітять. "А після того, як з'явилися тау-протеїни, терапія, націлена на боротьбу з бета-амілоїдним білком, уже не спрацьовує", - зауважує Гааз.

Але, як наголошує далі науковець, навіть незначний поступ у ході лікування хвороби Альцгеймера можна вважати успіхом. "Було б прекрасно, якби ми могли стабілізувати ментальний статус пацієнтів на тому рівні, з яким вони потрапляють до нашої клініки", - каже Гааз. За його словами, на початку терапії пацієнти приходять ще самі, вони приїздять на власному авто або громадським транспортом і абсолютно в стані вести самостійне життя.

Отже, в майбутньому важливо починати лікарську терапію вже тоді, коли пам'ять у пацієнтів ще функціонує абсолютно нормально. Тому медики зараз ведуть інтенсивний пошук біомаркерів, за допомогою яких можна було б якомога раніше розпізнавати хворобу Альцгеймера.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 23 вересня

Війна в Україні коштуватиме економіці світу 2,8 трлн доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку