Азербайджан та Вірменія звинуватили одне одного у порушенні нового режиму припинення вогню невдовзі після набуття ним чинності вранці у понеділок, 26 жовтня.
Читайте також: Конфлікт у Нагірному Карабаху: вірменська сторона визнала територіальні втрати
Міністерство оборони Азербайджану першим звинуватило Вірменію в обстрілах своїх позицій. "Попри оголошення з 26 жовтня з 08:00 (за місцевим часом - Ред.) нового режиму гуманітарного припинення вогню, збройні сили Вірменії знову грубо порушили досягнуту домовленість", - йдеться у повідомленні міністерства, цитує інформагентство "Інтерфакс-Азербайджан".
Утім, влада невизнаної "Нагірно-Карабаської республіки" відкинула звинувачення у порушенні режиму припинення вогню. А міністерство оборони Вірменії звинуватило Баку в цілеспрямованій "дезінформації" і заявило про обстріли з боку Азербайджану. За словами речниці міноборони Вірменії, азербайджанські збройні сили відновили артилерійські обстріли Нагірного Карабаху за 45 хвилин після того, як режим припинення вогню набув чинності.
Утім, згодом прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запенив, що вірменська сторона готова дотримуватися режиму припинення вогню в Нагірному Карабаху. "Попри локальні провокації, режим припинення вогню в цілому дотримується", - написав Пашинян у соцмережі Facebook.
Напередодні Державний департамент США повідомив, що глави МЗС Вірменії та Азербайджану погодилися на нове гуманітарне перемир'я з 26 жовтня. Нагадаємо, наприкінці минулого тижня окремі зустрічі з главами МЗС Азербайджану та Вірменії провів у Вашингтоні держсекретар США Майк Помпео. Однак прориву у врегулюванні конфлікту досягти не вдалося. США, Росія та Франція є співголовами Мінської групи з врегулювання конфлікту.
Як повідомлялося, наприкінці вересня в Баку заявили про початок військової операції на всій лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. В міноборони Азербайджану наголосили, що проводять "контрнаступальну операцію" у відповідь на провокації з вірменського боку. Вірменія натомість заявила про напад на невизнану Нагірно-Карабахську республіку з боку Азербайджану. У Вірменії і "НКР", а також в низці регіонів Азербайджану запроваджено воєний стан. З того часу сторони кілька разів домовлялися про припинення вогню, однак невдовзі звинувачували одна одну в порушенні умов перемир'я.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
-
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.
Автор: Наталія Позднякова