1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Німецька установка Gepard (фото з архіву)
Німецька установка Gepard (фото з архіву)Фото: Thomas Imo/photothek/picture alliance
КонфліктиУкраїна

Чи загрожує Україні нестача зброї

8 листопада 2022 р.

Відмова Швейцарії дозволити постачання Україні боєприпасів до німецьких установок Gepard знову продемонструвала труднощі переходу з радянського на західне озброєння. Київ покриває частину дефіциту за рахунок трофеїв.

https://p.dw.com/p/4JAdD

Швейцарія знову сказала "ні". Днями уряд у Берні відповів відмовою на прохання Берліна дозволити реекспорт вироблених у Швейцарії 35-міліметрових боєприпасів для німецьких зенітних комплексів Gepard, що їх було надано Україні. Раніше така відмова лунала в червні. Обґрунтування: нейтральний статус Швейцарії. Як написала німецька преса на початку листопада, цього разу Німеччина просила дозволу на постачання 12400 зарядів. Станом на вересень Берлін надав Києву 30 знятих з озброєння Бундесверу установок, котрі Київ використовує в тому числі для боротьби з безпілотниками. Про нестачу боєприпасів для Gepard було відомо ще до того, як їх передали Україні.

Це повідомлення в черговий раз продемонструвало, як непросто українській армії перейти з радянського озброєння на зразки країн НАТО. Київ почав отримувати їх за кілька років до відкритого російського вторгнення в лютому, напередодні вторгнення темпи зросли, але про масштабне переозброєння заговорили після нього. "Ми перейшли в принципово нову фазу, про яку навіть ніхто не мріяв - переведення Збройних сил України на натовську зброю, на натовський стандарт. І це вже відбувається", - повідомив у квітні глава МЗС України Дмитро Кулеба. 

Читайте також: Затримки з постачанням снарядів Україні: в Бундестазі ініціювали перевірку

Західної зброї дедалі більше, слабке місце - логістика

На якій стадії Київ на дев'ятому місяці війні - питання відкрите. В порівнянні з початком року Україна отримує від Заходу дедалі більше озброєнь, в тому числі - важких, але загалом постачання обмежене. Так, кількість сучасних зразків високоточної важкої техніки обчислюється одиницями (німецький комплекс ППО IRIS-T), у кращому випадку - десятками (гаубиці кількох країн НАТО, американські ракетні системи HIMARS), більш старі зразки (БТРМ 113 виробництва США) - сотнями.

"Критичним моментом західного озброєння є система обслуговування, ремонту та забезпечення, - говорить український військовий експерт Сергій Грабський. - Вона є значно більшою, ніж саме використання цього озброєння". Це - одна з причин, котра гальмує перехід на західні зразки. Для обслуговування важкої техніки потрібні бази, і Захід вирішив створити їх за межами України, в сусідніх країнах НАТО. 

Американська система ППО NASAMS (фото з архіву)
Американська система ППО NASAMS (фото з архіву)Фото: Toms Kalnins/EPA-EFE

Крім того, "є проблема із західними зразками, пов'язана з тим, що вони різних типів - американські, британські, французькі, німецькі, шведські", говорить Грабський. І хоча вони мають однакові стандарти, є "специфіка техобслуговування". Це підтверджує полковник служби австрійського Генштабу Маркус Райснер (Markus Reisner). "Українці продемонстрували, що можуть дуже розумно використовувати надані їм системи. Складність - у логістиці та в тому, що Україна має цілу колекцію різних систем озброєння, для яких потрібно постачати боєприпаси, а Україна - велика країна", - говорить експерт.

Усі західні постачання мають загальну рису - це переважно зброя малої дальності. Її зона враження - кілька десятків кілометрів. Київ хоче отримати далекосяжні ракетні комплекси, західні літаки й танки. Поки що країни НАТО утримуються від надання Україні саме такої зброї.

Читайте також: Україна сподівається на прямі поставки танків Leopard 2 з ФРН

Радянські танки з Польщі й Чехії

На цьому тлі левова частка зброї ЗСУ, як і раніше, складається з радянських зразків з країн Центральної та Східної Європи, зауважуються експерти в розмовах з DW. В авіації Україна повністю покладається на радянські зразки, в артилерії склалась комбінація радянських та західних систем, - говорить український військовий аналітик Сергій Грабський. Подібна ситуація і з бронетанковою технікою: є винятки, але більшість - "фактично радянські зразки".

Танк Т-72 ЗСУ на сході України, квітень 2022 року
Танк Т-72 ЗСУ на сході України, квітень 2022 рокуФото: Yashuyoshi Chiba/AFP/Getty Images

Свіжий приклад - на початку листопада США заявили, що передадуть Україні разом з Нідерландами 90 модернізованих у Чехії танків Т-72. Раніше Україна вже отримала сотні таких танків, БТР та БМП від інших країн НАТО, особливо багато - з Польщі. Крім техніки країни Альянсу постачають в Україну боєприпаси до неї. Оскільки точиться інтенсивна війна, витрачається багато техніки й боєприпасів, про що свідчать повідомлення з фронту. "Техніки мало, а снарядів радянських калібрів майже не залишилось, - писав на початку серпня у Facebook український режисер та військовослужбовець ЗСУ Олег Сенцов, який тоді воював під Бахмутом у Донецькій області. - Натовські системи кращі, але їх також ще не достатньо".

Читайте також: Яку зброю Німеччина вже надає Україні, а яку - ще ні

Перші сучасні системи ППО з країн НАТО

Чи може настати критичний для України момент, коли запаси радянських озброєнь вичерпаються, а західні постачання не встигнуть їх замінити в потрібному обсязі? А якщо такий момент настане, то коли? Ці питання час від часу обговорюються в соцмережах, офіційних даних нема зі зрозумілих причин - інформація не підлягає розголосу. "Нестача є за деякими видами озброєнь, наприклад, це можна було чітко спостерігати щодо важких систем ППО Бук М-1 та С-300", - зауважив Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel), військовий експерт аналітичного центру Європейська рада з міжнародних справ (ECFR). За його словами, ще нещодавно Україна могла збити лише дві-три з 8-10 російських крилатих ракет. Але тепер, коли ЗСУ отримали німецький комплекс ППО IRIS-T й американські системи NASAMS, то можуть збивати значно більше. Серед нещодавніх рішень країн НАТО - постачання в Україну й старих систем ППО Hawk, що їх розробили в США в 1950-ті роки.    

Український комплекс ППО
Український комплекс ППО "Стріла-10" (фото з архіву)Фото: Ukrainian Ground Forces Command/REUTERS

Ще одне чутливе питання - чи вистачить Україні боєприпасів для радянських систем, котрі вона використовує? Її особисті запаси скоротилися ще до війни внаслідок серії вибухів на складах, котрі були кваліфіковані як диверсія. В країнах Східної Європи запаси радянських озброєнь "певною мірою вичерпані", вважає Ґрессель. За його словами, на збройних заводах у цих країнах можуть вироблятися снаряди, але, наприклад, самі гармати - ні. Для радянських зенітно-ракетних комплексів "Стріла" та "Оса", які Київ також отримував від країн Східної Європи, дедалі менше снарядів, каже Ґрессель.

Читайте також: Американські "вампіри": диво-зброя проти іранських "мопедів"?

Сотні трофейних танків та бронетехніки

Бажання Києва повністю перейти на західне озброєння експерт називає "правильним і справедливим". Він вважає, що цей процес міг би відбуватися швидше, якби деякі країни, серед котрих він згадує Німеччину, швидше ухвалювали політичні рішення про постачання.

Сергій Грабський не вважає критичним те, що Україна може постати перед проблемою з поповненням запасів радянських зразків озброєння. "Хто є найбільшим постачальником зброї для України? Росія", - наголошує експерт, маючи на увазі воєнні трофеї. За даними українського видання Forbes, кількість відвойованого у Росії озброєння випереджає провідні західні країни. Станом на кінець вересня Україна отримала у вигляді трофеїв близько 400 російських танків й близько 700 зразків бронетехніки. Щоправда, зауважує видання, більшість з них - старі зразки.

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Жертв землетрусу в Туреччині й Сирії побільшало

Землетрус у Туреччині й Сирії: вже близько 4,5 тисячі жертв

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку