Як Лукашенко намагається заспокоїти білорусів змінами до конституції | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.10.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Як Лукашенко намагається заспокоїти білорусів змінами до конституції

Білоруська влада розпочала активну роботу над поправками до конституції. Як це вплине на політичну ситуацію у країні? І чи не є це спробою Лукашенка зупинити протести?

У жовтні 2020 року питання про внесення поправок до конституції Білорусі стало одним із головних на офіційному порядку денному країни, де вже третій місяць не припиняються протести проти фальсифікації результатів президентських виборів. На думку спостерігачів, конституційною реформою Олександр Лукашенко намагається змістити фокус і змусити людей припинити акції протесту. Чи зможе нова конституція допомогти йому зберегти владу?

Обговорення по всій країні

Активний процес підготовки реформи конституції влада почала в жовтні, намагаючись усіма способами втягнути в нього громадян. Будь-який білорус міг до 25 жовтня направити свої пропозиції змін основного закону країни на адресу Палати представників або безпосередньо депутатові свого округу. Урни для збору ідей реформування конституції встановили навіть у деяких школах країни. 

Урна для збору пропозицій громадян щодо конституційної реформи в Білорусі

Урна для збору пропозицій громадян щодо конституційної реформи в Білорусі

Крім того, по всій Білорусі вже майже місяць працюють так звані "діалогові майданчики" з реформування конституції, створені місцевими органами влади. У їхній роботі беруть участь представники влади, експерти, громадськість і молодь. За задумом керівництва країни, обговорення конституції мають відбутися в усіх регіонах. Після цього пропозиції громадян сформують у загальне народне бачення основного закону, яке представлять на Всебілоруському народному зібранні. Очікується, що зібрання скличуть у грудні цього року.

Читайте також: Коментар: Премія Сахарова для опозиції - сигнал для білорусів

Опозиція проти поправок

Утім, білоруська опозиція конституційну реформу підтримувати відмовляється. Світлана Тихановська закликала білорусів голосувати проти поправок до конституції, ініційованих чинною владою. Голосування було запущене на платформі "Голос" - в ньому взяли участь 460 000 осіб, 99 відсотків із яких виступили проти поправок.

Світлана Тихановська

Світлана Тихановська

Член основного складу Координаційної ради опозиції Білорусі та політолог Андрій Єгоров вважає, що до виконання вимог протестувальників жодних дискусій про діалог і конституційну реформу бути не може: "Спочатку - звільнення політв'язнів, потім - переговори з Радою і Тихановською з одного боку та представниками влади з іншого, і тільки після цього можна переходити до питання призначення нових виборів і конституційної реформи".

Яка конституція чекає на білорусів?

Зміст майбутньої конституційної реформи поки що залишається туманним, але трохи світла на неї пролив політв'язень Юрій Воскресенський, учасник зустрічі з Олександром Лукашенком у СІЗО КДБ, який на прохання останнього працює над реформою. "У президента лише два терміни, посилена роль парламенту, незалежний суд, можливо, суд присяжних", - розповів він в інтерв'ю tut.by.

Олександр Лукашенко

Олександр Лукашенко

Юрист і політолог Юрій Чаусов в успіх реформи не вірить. Він звертає увагу на те, що конституція - це прояв політичної системи суспільства: "Спочатку встановлюється демократія або диктатура, а потім в конституції віддзеркалюється ця конституційна система. Яку б конституцію для сьогоднішньої Білорусі не ухвалювали, вона все одно залишиться диктатурою".

Експерт аналітичного центру пропрезидентського громадського об'єднання "Белая Русь" Петро Петровський на своїй сторінці у Facebook висловив думку, що реформа не повинна ламати чинну політичну модель. "Сьогодні потрібне вдосконалення конституції, а не ламання її через коліно або повернення до конституції 1994 року", - вважає Петровський. Крім того, експерт вважає важливим розвиток політичних партій і об'єднань.

Читайте також: Санкції щодо Лукашенка: чому Євросоюзу увірвався терпець?

У конституції можуть бути закріплені "небезпечні" норми

Розмірковуючи про можливі правки, директор розміщеного у Варшаві аналітичного центру EAST Андрій Єлісєєв називає три типи змін: "По-перше, формальні й незначні зміни на кшталт скасування сільрад, що ані на політичній системі, ані на житті громадян жодним чином не позначиться. По-друге, незначні, але формально демократичні правки зі збільшення компетенцій законодавчої гілки й місцевої влади, можливо, створення суду присяжних".

Крім того, ймовірним є надання Всебілоруському зібранню конституційного статусу з президією і навіть представництвами у регіонах, а також закріплення за ним певних повноважень на кшталт визначення головних напрямків внутрішньої і зовнішньої політики.

Саме останній пункт Єлісєєв вважає небезпечним з точки зору права й демократії, оскільки в такому випадку і за Лукашенком буде закріплений додатковий конституційний статус голови зібрання, а саме зібрання отримає право ухвалювати поправки до основного розділу конституції.

"Лукашенко також напевно розглядає варіант заміни прямих президентських виборів на обрання парламентом і запровадження змішаної виборчої системи на виборах до нижньої палати парламенту", - вважає Андрій Єлісєєв.

Серед небезпечних поправок Єлісєєв також називає згадку про Союзну державу й інші інтеграційні об'єднання, які просуваються Москвою, а також вилучення формулювання про прагнення до нейтрального статусу - те, що активно лобіюють проросійські сили.

Реформа конституції - не вихід із кризи?

Справді важливими змінами, яких потребує білоруська конституція, Єлісєєв називає внесення положень, які б нівелювали нинішню систему фальсифікацій виборів, переформатували компетенції трьох гілок влади й запровадили обов'язкову виборність місцевої влади, а також заборонили б монополію держави в аудіовізуальній сфері.

Також, на думку експерта, потрібно забезпечити максимальну незалежність судів і проголосити таким, що не підлягає змінам, розділ конституції про основи конституційного ладу. "Однак під час правління Лукашенка подібні зміни й реальна дискусія суспільства неможливі", - вважає Андрій Єлісєєв.

Крім того, експерти впевнені, що врегулювати політичну кризу в Білорусі конституційна реформа не зможе. "Розмови про конституцію - це зручний метод для того, щоб каналізувати громадські запити на зміни в тому напрямку, де політичних змін не відбудеться. У підсумку, не змінюючи нічого, Лукашенко створить видимість серйозних конституційних реформ", - вважає Юрій Чаусов.

На його думку, завдання цієї реформи - припинення протестів за допомогою створення ілюзій того, що відбувається якийсь політичний процес: "Єдина мета створення цих механізмів - заспокоїти народ, але врегулювати кризу такими методами неможливо".

Реклама