Україна: боротьба за нафтопровід "Одеса-Броди" триває

Уже тривалий час продовжуються запеклі суперечки навколо варіантів використання нафтопроводу "Одеса-Броди". Коментар на цю тему пропонує німецький тижневик ШПІҐЕЛЬ:

Після довгорічної політичної метушні найдорожчу новобудову незалежної України - нафтопровід між чорноморським портом Одесою та галицьким містечком Броди довжиною в 674 кілометри - можна було б нарешті запустити в експлуатацію. Будівництво нафтопроводу, на яке Київ витратив майже 500 мільйонів доларів, завершили у 2001-му році. З того часу українська столиця шукає платоспроможних транзитних клієнтів. Спочатку передбачалося, що Іран і Туркменістан транспортуватимуть свою нафту з Каспійського моря через Одесу до Західної Європи. Однак на українців почали чинити тиск росіяни, перед якими Україна має великі енергетичні борги. Адже Москва також перебувала в пошуку нових шляхів для експорту російської нафти й наполягала на використанні нафтопроводу в зворотньому напрямку: з Одеси російська нафта мала транспортуватися танкерами через Босфор знову ж до Європи. Вимоги потужного сусіда викликали в Києві сповнену інтриг боротьбу між прихильниками російського курсу та орієнтованими на Захід українськими політиками. Останні отримали перемогу. На початку лютого український уряд скасував свою попередню обіцянку Москві врахувати її інтереси щодо транспортування нафти. Україна має наміри використовувати нафтопровід у західному напрямку,-

читаємо в журналі ШПІГЕЛЬ. Далі тижневик пише:

Так само завзято ведуться суперечки стосовно державної мережі газопроводу. У цьому випадку - за участю Німеччини. Україна є найважливішою транзитною країною для імпорту газу з Росії та Центральної Азії на Захід. Близько 11 тисяч кілометрів газопроводу, які проходять транзитом через територію України, є, безсумнівно, дуже рентабельними для Києва. Газ, який німецьке акціонерне товариство "Ruhrgas AG" імпортує з Росії, також проходить цей шлях. Однак, стан, у якому перебуває газопровід, є дуже поганим. Досить часто відбувається також несанкціонований відбір газу. Німецько-російсько-український консорціум 2002-го року мав на меті модернізувати газопровід. Та, всупереч усім домовленостям, Росія утримувала Німеччину на певній дистанції,- підсумовує ШПІҐЕЛЬ.

До іншої теми. Українські перемитники успішно переправляли тисячі нелегалів до Німеччини. Справою тепер займається прокуратура, перевіряючи відповідальність міністерств. З цього приводу тижневий журнал ШПІҐЕЛЬ, зокрема, пише:

Минулого тижня кельнським земельним судом до 5 років ув"язнення було засуджено 39-річного математика Анатолія Барга, який займався організованою контрабандою людьми. Взагалі, за такий злочин отримують від 8 до 9 років позбавлення волі. Суд у Кельні був змушений винести такий вирок через те, що Міністерство закордонних справ та Федеральне міністерство внутрішніх справ "хибним способом дій", так би мовити, сприяли скоєнню злочинів. Серйозний докір. Відкритий конфлікт між судовою та виконавчою владою торкається вразливої теми, а саме: політики ФРН щодо іноземців. Коли 4 роки тому міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер розпочав реформування візового процесу, він керувався бажанням зробити в"їзд до країни можливим для якомога більшої кількості іноземців. Подаючи запрошення до Німеччини, підписане громадянином ФРН або німецькою фірмою, людина могла бути впевнена, що отримає дозвіл на в"їзд до країни. Тисячі таких запрошень були фальшивими. Так, за словами кельнського вищого прокурора, ліберальність Фішера обернулася бумерангом. Незліченна кількість громадян колишніх радянських республік отримали можливість потрапити до Німеччини та інших європейських країн, які підписали Шенгенську угоду. Багато хто з них отримав візу в німецькому посольстві у Києві. Ви слухали огляд німецької тижневої преси. Його підготувала Людмила Гартунґ.