Матч ″Шахтаря″ й ″Шерифа″ у Лізі чемпіонів: двобій клубів з конфліктних територій | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.09.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Матч "Шахтаря" й "Шерифа" у Лізі чемпіонів: двобій клубів з конфліктних територій

Матч між українським ФК "Шахтар" і молдовським "Шерифом" у Лізі чемпіонів стане унікальним. Обидва клуби мають спільну рису - походять з конфліктних територій.

ФК Шериф став першим клубом Молдови, що потрапив до Ліги чемпіонів

Гравці ФК "Шериф" перед матчем відбіркового етапу до Ліги чемпіонів проти "Динамо" Загреб, 17 серпня 2021 року

У першому матчі групи D Ліги чемпіонів футбольний клуб з України вперше в історії турніру зустрінеться з командою із сусідньої Молдови. Але коли ввечері середи, 15 вересня, перед матчем тираспольського "Шерифа" з донецьким "Шахтарем" залунає гімн Ліги чемпіонів, він одночасно заглушатиме два конфлікти - один заморожений, а другий активний, - про які в Європі часто забувають.

Щодо "Шахтаря", то його ситуація більш-менш добре відома європейським шанувальникам футболу: клуб - чемпіон України, грав у екзилі на стадіонах у Львові, Харкові, а тепер і в столиці Києві відтоді, як у 2014 році східноукраїнське місто-мільйонник Донецьк опинилося на підконтрольній проросійським сепаратистам території Донбасу.

Значно менш відомі дебютанти - тираспольський ФК "Шериф", що став першим в історії представником Республіки Молдова в Лізі чемпіонів. Але хоч УЄФА, власне, як і вся міжнародна спільнота, офіційно вважають місто Тирасполь частиною Молдови, його жителі наполягають на тому, що їхнє місто - столиця Придністров'я.

Величезне досягнення

Придністров'я - це вузенька смужка території завдовжки 400 кілометрів, що простяглася з півночі на південь між річкою Дністер і східним кордоном Молдови з Україною. Це - самопроголошене та невизнане на міжнародному рівні державне утворення з населенням у 450 тисяч осіб.

Читайте також: Санду: Війська РФ мають бути виведені з Придністров'я

З моменту проголошення незалежності від Молдови в 1990 році, а потім короткої, але кровопролитної війни в 1992 році, триває перемир'я. Відтоді Придністров'я живе ізольовано з власним урядом, прапором, армією, валютою і поштовою службою.

А тепер, після того, як тираспольський "Шериф" на відбірковому етапі обіграв белградський футбольний клуб "Црвена звезда" (2:1 за підсумком двох матчів) і "Динамо" Загреб (3:0), у Придністров'я з'явилася ще й своя футбольна команда в Лізі чемпіонів.

"Я ніколи не вірив, що молдовський футбол коли-небудь матиме команду у груповому етапі Ліги чемпіонів", - говорить Гавріл Балінт, володар Кубка європейських чемпіонів у складі бухарестського "Стяуа" в 1986 році, який тренував тираспольський "Шериф" протягом одного сезону в 2002-03 роках. "Але вони довели свою спроможність (грати в Лізі чемпіонів. - Ред.) у чотирьох дуже важких (відбіркових. - Ред.) матчах. Це величезне досягнення", - додає Балінт.

Імперія ТОВ "Шериф"

Це - досягнення не тільки для нинішнього тренера Юрія Вернидуба, який сам родом із сусідньої України, та гравців клубу, але, як і все решта, що відбувається в Придністров'ї, це досягнення для ТОВ "Шериф" - тіньової корпорації, що домінує майже над усіма сферами життя в цій квазідержаві.

Точну інформацію про "Шериф" отримати складно. Заснована колишніми агентами радянських спецслужб - за даними німецької газети Die Zeit - Віктором Гушаном і Іллею Казмали в червні 1993 року, компанія володіє мережею супермаркетів, автозаправними станціями, будівельними компаніями, готелями, мережею мобільного зв'язку, пекарнями, лікеро-горілчаним заводом, теле- і радіоканалами в регіоні, а також підтримує тісні зв'язки з керівною політичною партією "Оновлення", що має більшість у парламенті з 2005 року.

"Шериф - це центральний інститут в країні", - пояснює Сабіна фон Левіс (Dr. Sabine von Löwis) з Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) у Берліні, яка проводила власне дослідження в Придністров'ї. "Вони не просто фінансують футбольний клуб, вони фактично контролюють країну економічно і політично", - додає вона.

А з 1997 року - і в спорті. ФК "Шериф", спочатку був заснований як ФК "Тирас Тирасполь", а потім перейменований і ребрендований. Відтоді він 19 разів ставав переможцем Чемпіонату Молдови й виборов десять кубків країни. Крім того, придністровський клуб чотири рази брав участь у Лізі Європи, а нині є першим "молдовським" клубом, що вийшов в груповий етап Ліги чемпіонів.

Тираспольський Шериф під час матчу з ФК Тоттенхем Хотспур в Лізі Європи

Тираспольський "Шериф" під час матчу з ФК "Тоттенхем Хотспур" в Лізі Європи, 2013 рік

Стадіон "Шериф", відкритий у 2002 році, у Тирасполі, є найсучаснішим стадіоном не тільки в Придністров'ї, а й у всій Молдові. Дійшло до того, що на цьому полі регулярно проводить свої домашні матчі національна збірна Молдови, тобто в регіоні, що фактично відокремився від країни й не контролюється урядом у Кишиневі.

"Усе ще відчувалися комуністичні флюїди"

Гавріл Балінт приїхав у Тирасполь саме тоді, коли почали функціонувати стадіон і прилеглий до нього комплекс, тож у нього залишилися приємні спогади про рік перебування в Тирасполі - принаймні, у футбольному плані.

Читайте також: Придністров'я: права людини під гнітом сепаратистів

"Мій досвід перебування в ФК "Шериф" був позитивним. Тренувальна база була украй доброю, умови дуже хороші - шість тренувальних полів і три стадіони", - розповідає він DW. "Я мав великий офіс з усім обладнанням, необхідним для аналізу ігор та підготовки команди. Ми створили сильну команду завдяки поєднанню вдалих трансферів і залученню деяких талантів з молодіжної команди", - пояснив тренер.

Його попередник, румун Міхай Стойчіта, був менше вражений і, за чутками, звільнився через те, що засновник і власник "Шерифа" Гушан звільнив двох гравців без згоди тренера.

Балінт, однак, добре відгукується про Гушана, запевняючи: "Він дуже розумна людина. Я зустрічався з ним щотижня після матчів, щоб проаналізувати ігри та обговорити будь-які проблеми. Він запрошував мене на обід, і у нас були чудові стосунки. Він любив, щоб люди говорили з ним безпосередньо, розповідали йому все, що у них на думці".

"Інші люди навколо нього в клубі не були такими балакучими, у них все ще відчувалися комуністичні флюїди. Вони були дуже скромними людьми й не говорили погано про своїх начальників".

Назад у СРСР

У Придністров'ї вкрай поволі поривають з минулим. За часів Радянського Союзу регіон мав велике промислове значення для Москви, оскільки він має вигідне розташування - всього за 100 кілометрів від чорноморського порту Одеса і лежить на річці Дністер, тож тут російська мова стала панівною.

Читайте також: Як Придністров'я виживає без російських грошей

Радянська спадщина зберігається і відчувається навіть у 2021 році. Адже близько 60 відсотків економіки регіону контролюється компанією "Шериф" - тобто державою - і близько 1,5 тисячі російських військовослужбовців розміщені в регіоні як гарант режиму припинення вогню, що триває з 1992 року.

"Безсумнівно, є тісні політичні зв'язки з Росією, як у сфері освіти, так і багатьох галузях економіки", - визнає експертка фон Левіс. "Але багато молодих людей також орієнтовані на Європу, тож буде цікаво подивитися, як це буде розвиватися в майбутньому і який політичний ефект це може мати", - резюмує вона.

Читайте також: Санду: Війська РФ мають бути виведені з Придністров'я

Дивитись відео 09:08

Президентка Молдови Майя Санду про Зеленського, Придністров'я і російський газ (04.01.2021)

DW.COM