КВУ: підкуп виборців прийшов на зміну адміністративному тиску | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.12.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

КВУ: підкуп виборців прийшов на зміну адміністративному тиску

Цього разу замість адміністративного тиску на електорат основні кандидати скоріше застосовують непрямий підкуп виборців, вважають незалежні спостерігачі за виборами, з якими поспілкувалась "Німецька хвиля".

default

Жодного сигналу з будь-якого регіону про прямий підкуп виборців до нас не надходило, заявив в інтерв’ю "Німецькій Хвилі" представник донецької організації Комітету виборців України Олександр Клюжев. Утім, за його словами, з’являється загальна тенденція до непрямого підкупу виборців.

Способи підкупу - різноманітні

На його переконання, до цього можна віднести, зокрема, роздачу урядом актів на землю або пільгового житла, що поєднується з політичною агітацією за лідера БЮТ. Інший приклад - опосередкований підкуп виборців опозицією, як, наприклад безоплатна роздача лідером Партії регіонів медичних препаратів під час епідемії грипу.

Найбільш поширеною також стає тенденція, каже експерт, коли керівники великих підприємств, дбаючи про своє майбутнє, стають посередником між кандидатом та виборцем. Домовляючись з кандидатом про підтримку, вони надають напередодні виборів співробітникам певні соціальні гарантії за певних умов. Тут справа не у прізвищах, а в тенденціях, каже Клюжев.

Підкуп не є системним явищем

Раніше на виборця намагалися тиснути адміністративним шляхом. Тепер, коли опоненти мають приблизно однаковій доступ до адмінресурсу, ця технологія вже не працює, каже аналітик. На його переконання, нові технології - це непрямий підкуп виборців, утім, це ще не є системне явище. Воно буде розвиватися, але реально на результати виборів впливають зовсім інші причини, запевняє експерт.

На думку Клюжева, проблему підкупу виборців неможливо реально регламентувати законодавством. Такої регламентації не вимагає й європейське законодавство, яке віддає це питання на визначення політичної культури. Насправді, каже аналітик, коли кандидати зрозуміють, що реального результату від цього немає, суспільство позбудеться таких явищ.

Автор: Карина Оганесян

Редактор: Захар Бутирський

DW.COM