Вибори у ФРН: відлік пішов

„Гірка поразка моєї партії на виборах у Північному Рейні-Вестфалії поставила питання про політичне підґрунтя для нашої подальшої роботи. Для продовження необхідних, з моєї точки зору, реформ, я вважаю абсолютно важливою чітку підтримку більшості німців.”

З цими словами Ґергард Шредер звернувся до німців 22 травня, коли його партія програла вибори у федеральній землі Північний Рейн Вестфалія. Поразка у регіоні, що вважався бастіоном соціал-демократів, стала останньою краплею. Вже кілька років поспіль правляча в коаліції з „зеленими” СДПН не може виграти жодних регіональних виборів. Німці часто голосують за опозицію, намагаючись помститися уряду в Берліні за болючі соціальні реформи. Отже, канцлер сказав, що йому потрібна ясність і він домагатиметься нових виборів до бундестагу восени.

1 липня Ґергард Шредер зробив перший крок до своєї мети. Як і сподівався канцлер, бундестаг не висловив йому довіри. З 595 депутатів, які зареєструвалися, 296 проголосували „проти”, 151 – „за” і 148 утрималися. Цього більше, ніж досить. Так звана „канцлерська більшість” становить 301 голос, урядова коаліція соціал-демократів і „зелених” має 304 мандати, тому було достатньо, щоб лише чотири депутати утрималися, проголосували проти, або просто не прийши на засідання.

Отже, перший крок зроблено, але шлях буде непростим. Згідно з Конституцією ФРН, бундестаг не може саморозпуститися. Канцлер теж не має повноважень, щоб призначити нові вибори. Вирішувати це питання в компетенції лише федерального президента, а підставою має стати вотум недовіри голові уряду, і не просто так, а виключно з поважних причин.

Це – ключовий момент, від якого залежатиме подальший розвиток подій і врешті-решт успіх або провал мети Шредера – дострокові вибори восени.

Виступаючи перед голосуванням у бундестазі, Шредер, як і очікувалося, пояснив своє рішення браком підтримки його політики реформ. Він сказав, що з огляду на погрози деяких членів правлячих партій, він не може на перспективу розраховувати на стабільну підтримку курсу уряду.

Мотиви канцлера в його прагненні нових виборів важливі з двох причин. По-перше, вони мають переконати федерального президента Горста Келера. По-друге, питання дострокових виборів майже гарантовано розглядатиме Конституційний суд. Туди вже пообіцяли звернутися кілька депутатів з лав коаліції, які вважають дії канцлера неконституційними. Їх непокоїть той факт, шо вотум недовіри Шредеру був фіктивним.

Тепер усі чекають, що буде далі. Наступним випробуванням стане рішення федерального президента, який має три тижні на роздуми. Потім очікується розгляду скарг у Конституційному суді. Там теж можливі варіанти, але оглядачі виходять з того, що позачергові вибори до бундестагу таки відбудуться 18 вересня, як того прагне канцлер. Тому що цього хочуть всі політичні партії: правлячі, й тим більше – опозиційні.

Тим часом німецький народ, від імені якого правлять парламент і уряд, для себе вже все вирішив. Як показує свіже соціологічне опитування, понад дві третини німців виступають за розпуск бундестагу на той випадок, якщо канцлер не отримає більшості. 68 відсотків опитаних вважають, що федеральний президент має це зробити, незважаючи на критичні зауваження тих, хто сумнівається в конституційності такого кроку.