Чому у німців практично немає кондиціонерів

У таких країнах, як США, Австралія та Японія, спекотні, задушливі й вологі літні місяці вдається більш-менш нормально пережити насамперед завдяки потоку охолодженого повітря, що подається повсюдними гудючими кондиціонерами.

Натомість у більшості регіонів Європи, і йдеться не лише про північні частини континенту, протидіяти нестерпній спеці доводиться й надалі "дідівським способом" - зачиняти штори, вмикати вентилятори, дудлити багато крижаної води й регулярно ставати під холодний душ.

За даними міністерства енергетики Сполучених Штатів, близько 90 відсотків людей, що мешкають у США, мають кондиціонери вдома. У Європі, де клімат загалом подібний до більшої частини території США, цей показник становить лише близько 20 відсотків, хоча тут усе сильно залежить від того, про які саме частини континенту йдеться.

Приміром, у щедро залитих сонцем південних країнах Європи, як-от Іспанія, близько половини домогосподарств мають центральні системи охолодження, тоді як у Німеччині цей показник становить лише близько шести відсотків.

На це є вагома причина, адже донедавна у багатьох європейських країнах, особливо північних, кондиціонери не вважали конче необхідним у літню пору приладом.

Літо завжди було спекотним - що ж тоді змінилося?

Власне, спекотна погода завжди була невіддільною частиною літа в Європі. Однак зараз європейцям дошкуляє не просто кількаденна спека, а тривалі періоди екстремально високих температур повітря, коли "найпрохолоднішим" часом доби вважається пізня ніч з температурою трохи нижчою за 30 градусів за Цельсієм. А такі тривалі періоди високих температур становлять загрозу для інфраструктури, екосистем та здоров'я людей і їхніх домашніх улюбленців. Утім, якщо раніше щось подібне було рідкістю, то тепер - це майже щорічна літня "норма".

Нещодавно міжурядова група експертів з питань зміни клімату ООН навела докази того, що екстремальні спекотні явища поширюються швидше, ніж передбачали оприлюднені раніше кліматичні моделі, особливо у Західній Європі.

Так само нещодавно проведений аналіз показав, що температури в червні 2026 року були приблизно на 2-4 градуси Цельсія вищими, ніж вони були б за аналогічних умов наприкінці ХХ століття. Опублікувала цей аналіз ClimaMeter - європейська дослідницька спільнота, що аналізує екстремальні погодні явища. Ця ситуація "спричиняє різке зростання попиту на електроенергію для охолодження", зазначив італійський дослідник Томмазо Альберті, який співпрацює з ClimaMeter.

Це підтверджує й доступна для всіх статистика, приміром, у Німеччині з 2019 по 2024 рік попит на кондиціонери та охолоджувальні пристрої зріс на 75 відсотків. Що й не дивує, адже саме цей період кліматологи й дослідники вважають найспекотніший рік за всю історію спостережень. Про "стабільні" темпи зростання попиту на такі прилади каже й Eurovent - галузева асоціація з питань опалення, вентиляції, охолодження та холодильної техніки.

Та попри такі тенденції, в Європі зберігається вкорінене у свідомості суспільства неприйняття кондиціонування, зазначив Стійн Реннебог, заступник генерального секретаря Eurovent. "У порадах щодо того, як зберегти прохолоду в приміщенні, що поширюються в соціальних мережах, я досі бачу рекомендації уникати використання кондиціонерів", - визнав він у коментарі  DW.

"Охолодження досі занадто часто вважають розкішшю", - сказав він, застерігши водночас, що тривала нестерпна спека становить серйозну загрозу для здоров'я населення. "Щороку в Європі фіксуються десятки тисяч смертей, пов'язаних зі спекою", - додав він на підтвердження своїх слів.

Житло в Європі не пристосоване ні до спеки, ні до кондиціонування

Тож і не дивує, що нині, коли стовпчики термометрів можуть тижнями показувати вдень 40-44 градуси, більшість європейців справедливо вважають, що їхні оселі не дають їм рятівної прохолоди влітку. Виявилося, що багато осель і квартир у Німеччині та інших країнах Північної Європи були спроєктовані так, щоб утримувати тепло в холодні місяці, а ось для максимального охолодження, коли стає нестерпно спекотно, вони просто непристосовані.

Одне з нещодавніх досліджень показало, що майже половина респондентів у всій ЄС вдалася до покращення затінення та ізоляції, щоб захиститися від спеки. Але багато хто зараз став розглядати можливість встановлення кондиціонерів.

"Часи низького рівня поширення кондиціонерів у Європі добігають кінця", - зазначив у галузевому аналізі, опублікованому ще в вересні 2025 рокузаступник директора компанії Boston Consulting Group Гельге Брінкманн. Ця фірма спеціалізується на зеленій енергетиці та охороні довкілля.

Виявилося, що встановлення кондиціонерів у старих європейських будинках може стати складним завданням. "Хоча технології охолодження легко інтегруються в нові житлові та комерційні об'єкти, модернізація наявної інфраструктури є складнішою справою", - йдеться в аналізі. Капітальний ремонт може уможливити встановлення нових систем, але в історичних містах Європи часто доводиться долати "додаткові регуляторні та естетичні перешкоди".

Крім того, багато орендарів не можуть встановити системи охолодження у своїх орендованих помешканнях через прописані в договорах оренди обмеження. Іншою перешкодою може бути просте небажання робити значні інвестиції в покращення чужої нерухомості. Це змушує мешканців країн, де близько половини населення живе в орендованому житлі - як-от Німеччина, Данія та Австрія - задовольнятися менш ефективними варіантами охолодження.

Охолодження - "серйозна соціальна проблема та проблема громадського здоров'я"

Вартість електроенергії є ще одним фактором, що стримує багатьох європейців від встановлення кондиціонерів. Зокрема зростання цін на енергоносії робить боротьбу зі спекою дорогим задоволенням, а 38 відсотків респондентів у загальноєвропейському опитуванні заявили, що взагалі просто не можуть собі дозволити охолоджувати свої оселі.

У дослідженні 2020 року, проведеному італійськими вченими, які вивчали, як глобальне потепління сприяє зростанню популярності кондиціонерів у країнах з помірним кліматом, як-от Франція, Іспанія, Швеція та Нідерланди, вказувалося, що групи населення з нижчим рівнем доходів постраждають від спеки непропорційно більше, оскільки охолодження стає дедалі необхіднішим.

Так само експерт Реннебог зазначив, що, хоча опалення взимку вважається базовою потребою, з охолодженням ситуація інша. "Можливо, було б доречно визнати, що неможливість безпечно охолоджувати будівлі влітку також стає серйозною соціальною проблемою та проблемою громадського здоров'я", - сказав він.

Кондиціонери можуть посилити глобальне потепління

Екологічні проблеми також уповільнили поширення кондиціонерів у Європі. Упродовж останнього десятиліття, а особливо з 2020 року, спостерігалося постійне зростання загального обсягу споживання електроенергії, необхідної для охолодження будинків та інших приміщень у ЄС. Останні дані Європейського статистичного відомства Eurostat свідчать, що, хоча у 2024 році споживання електроенергії на опалення будівель дещо зменшилося, на охолодження було витрачено на 15,3 відсотка більше енергії порівняно з попереднім роком.

У глобальному масштабі на охолодження припадає близько 10 відсотків річного попиту на електроенергію. Однак, оскільки значна частина цієї енергії досі виробляється за допомогою спалення викопних видів палива, які забруднюють довкілля та сприяють глобальному потеплінню, це лише поглиблює проблему. Крім того, різні дослідження показали, що використання кондиціонерів може підвищити зовнішню температуру поблизу будівлі на кілька градусів, створюючи своєрідне замкнене коло.

Реннебог зазначив, що перехід Європи на чистіші джерела енергії допомагає стримати проблему викидів, і додав, що динаміка попиту на енергію змінюється.

"У Європі спостерігається сезонна зміна: кількість градусо-днів охолодження зростає, тоді як кількість градусо-днів опалення скорочується. Іншими словами, так, ми витрачатимемо більше енергії на охолодження, але, ймовірно, менше - на опалення", - виснував він.

Чи існують альтернативи кондиціонерам?

Екологічніші альтернативи стандартним кондиціонерам справді існують. "Нові будівлі можна проєктувати так, щоб обмежити їхні потреби в охолодженні, а також віддавати перевагу альтернативам системам кондиціонування", - зазначив Жан-Себастьян Брок з Інституту європейської енергетичної та кліматичної політики під час липневої спеки 2025 року.

До таких альтернатив належать архітектурні рішення, що забезпечують вільну циркуляцію повітря в приміщеннях, а також використання матеріалів, які мінімізують накопичення тепла. Крім того, вони передбачають покращені засоби захисту від сонця, як-от жалюзі, маркізи та виступи даху. Теплосмоки, хоча й загалом дорожчі, є способом як опалення, так і охолодження житла та можуть допомогти знизити загальні викиди вуглецю домогосподарства.

Зелені насадження та водні об'єкти також допомагають охолоджувати міста та зменшувати ефект міського теплового острова, і багато міст зосередилися на спільних рішеннях, як-от системи розпилення води та громадські центри охолодження. У таких містах, як Париж, Стокгольм та Копенгаген, система централізованого охолодження забезпечує кондиціонування повітря за допомогою охолодженої води та підземних труб, охолоджуючи не одну, а кілька будівель.

А так звані "розумні" технології, куди входять датчики та залучення штучного інтелекту (ШІ), можуть навіть підвищити ефективність нових кондиціонерів на 40 відсотків, знижуючи температуру - і викиди.

Читайте також: У Німеччині Зелені вимагають встановлення кондиціонерів для боротьби зі спекою