Яке щастя - президентські адміністрації у Берліні та Києві все ж таки знайшли шлях з цієї непотрібної дипломатичної трагедійної вистави: після того, як три тижні тому українська сторона відмовила у візиті німецькому федеральному президенту Франку-Вальтеру Штайнмаєру (Frank-Walter Steinmeier), який недарма є непопулярним в Україні, насамперед друзі Штайнмаєра по Соціал-демократичній партії Німеччини влаштували недостойні цій ситуації оргії ображених.
У Європі точиться війна. Щодня вбивають невинних українців та українок. Солдати Путіна катують, ґвалтують та викрадають людей. Вони скоюють ці злочини так, ніби наш континент і весь світ після обох катастроф 20-го століття ніколи не домовлявся про загальноприйнятий набір правил для захисту людської гідності. Ніби Європа після бійні на Балканах між 1991 та 1995 роками, після Сребрениці та облоги Сараєва не присягнулася, що цього "ніколи більше" не станеться.
"Ми маємо право бути емоційними"
Українська віцепрем'єрка Ірина Верещук після евакуації понад 100 осіб з заводу "Азовсталь" у Маріуполі цілком правомірно сказала перед телекамерою німецького приватного телеканалу Welt: "Ми маємо право бути емоційними. Ми маємо право вимагати більше - більше зброї, більше санкцій (…) Ви втрачаєте гроші, у той час, як ми втрачаємо життя!".
Рішення про те, що Україна отримуватиме важке озброєння також і від Німеччини, четвертого за розміром виробника зброї у світі, німецький Бундестаг ухвалив великою більшість голосів минулого тижня. Зокрема, за це проголосували й депутати найбільшої опозиційної партії, представниця якої ще нещодавно очолювала федеральний уряд (йдеться про блок консервативних партій ХДС/ХСС і ексканцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel). - Ред.). Це рішення, ухвалене з такою широкою підтримкою, є демократичною відповіддю Німеччини на розв'язану Путіним війну. І цієї позиції на даний момент мають дотримуватися всі державницькі партії в цій країні. Тут немає місця для непотрібного марнославства.
Читайте також: Посол Мельник, канцлер Шольц і "ображена ковбаса"
Це також означає, що німецький канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) зараз має надіслати політичний сигнал і відзначити День Європи 9 травня разом з французьким президентом Еммануелем Макроном у Києві. На тому Майдані, де українці і українки взимку 2013-14 року вже билися за свій шлях у Європу.
"Йдіть додому"
Це була б гарна можливість продемонструвати світу, як Європа має намір впоратися з цим російським афронтом також і у довгостроковій перспективі: коли хранитель печатки прав людини, президент Великої Нації (мається на увазі Франція, де в Парижі у 1948 році було ухвалено Загальну декларацію прав людини, а термін "Велика Нація" у німецькомовних країнах часто використовується як синонім до Франції. - Ред.) та федеральний канцлер якоря стабільності у Європі (Німеччини. - Ред.) чітко дадуть зрозуміти, чого вимагає серце Європи. Німецький канцлер при цьому несе дуже особливу відповідальність: зрештою саме німецькі солдати під час Другої світової війни зробили бійню з України. Білий слон у кімнаті ставатиме все більшим, якщо демократична Німеччина знову не постане перед цією частиною своєї історії та не витягне з неї правильних висновків.
Читайте також: Війна в Україні - ганьба для німецької зовнішньої політики
Міністр економіки Німеччини Роберт Габек (Robert Habeck) сформулював цю відповідь правильно і дуже коротко, відповідаючи на журналістський запит щодо того, яким було би його посланням Росії: "Припиніть війну і йдіть додому". Німеччина повинна зробити усе, що в її силах, щоб це відбулося якомога швидше.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.