1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зима без газу з РФ: у ФРН готуються до російських інформатак

Янош Делькер
15 вересня 2022 р.

Москва може використати енергетичну кризу та стурбованість жителів ФРН зростанням цін для розпалювання соціальних заворушень, попереджає депутат Бундестагу. З ним погоджуються й незалежні експерти.

https://p.dw.com/p/4GvzY
Цифри 0 та 1 на тлі кольорів російського прапору (символічне фото)
Фото: Jakub Porzycki/NurPhoto/imago images

У Німеччині дедалі гостріше відчуваються наслідки стрімкого зростання цін на енергоносії після того, як Москва спочатку знизила, а потім і повністю припинила постачання газу газогоном "Північний потік". На цьому тлі Росія може спробувати нагнітати соціальну напруженість у німецькому суспільстві цієї зими за допомогою онлайн-кампаній з дезінформації, вважає голова контрольного комітету в німецькому Бундестазі Константін фон Ноц (Konstantin von Notz). "Ситуація доволі серйозна, - вважає член комітету від партії "Союз-90/Зелені" у розмові з DW. - Останні кілька тижнів ще раз показали, що Німеччина вразлива до російського впливу".

Масштабні санкції, ухвалені Євросоюзом щодо Росії після її військового вторгнення в Україну, поки що підтримує більшість жителів ФРН. Але місцеві спецслужби побоюються, що РФ спробує підігріти в німецькому суспільстві страхи з приводу нестачі майбутньою зимою газу або продовольства, щоб викликати опір санкційним заходам.

"Наші спецслужби давно помітили, що агенти російського впливу з Німеччини організовують кампанії в соцмережах, таких як Telegram, з метою отруїти громадський дискурс і розколоти наше суспільство, - говорить фон Ноц. - Ми живемо за часів, коли потрібно бути особливо пильними - історія з відеороликом виступу Бербок стала ще одним підтвердженням цьому”.

Константін фон Ноц
Депутат німецького Бундестагу Константін фон Ноц Фото: Thomas Trutschel/photothek/picture alliance

Інцидент із виступом Анналени Бербок

Випадок, який наводить у приклад німецький політик, дає уявлення про те, як дезінформація та фейкові новини можуть спровокувати занепокоєння в суспільстві. Наприкінці серпня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час дискусії у Празі заявила про підтримку України з огляду на загарбницьку війну "незалежно від того, що думають німецькі виборці". Ця фраза була частиною довгої відповіді, в ході якої Бербок також запевнила, що уряд допоможе жителям Німеччини впоратися зі зростанням витрат на життя.

Читайте також: Фактчек: фейкові новини під логотипами BBC, CNN, DW та інших

Однак буквально через декілька годин відео з вирваним із контексту зауваженням почали поширювати на проросійських акаунтах у Telegram - про це повідомили в незалежній аналітичній структурі "Ситуаційний центр з протистояння дезінформації", що об'єднує низку неурядових організацій. Нерідко відеозаписи супроводжувалися вирваними з контексту фрагментами виступу або доданими заголовками, які спотворювали реальне значення висловлювання Бербок.

Незабаром відео з'явилося і в інших соціальних мережах: Facebook, Twitter, Instagram та YouTube. Розповсюджували його в основному праві популісти з партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), прихильники Лівої партії, а також представники ультраправих сил. Відео стрімко стало вірусним - і вже через день після празького виступу Бербок у Twitter з'явився хештег німецькою мовою із закликом до її відставки.

Читайте також: Для Німеччини почалося життя після "Газпрому". Як це буде?

"Цей інцидент демонструє, наскільки важливу роль у ході поширення дезінформації відіграє співпраця російських прокремлівських сил з проросійськими агентами впливу всередині Німеччини", - каже Юлія Смірнова з аналітичного центру "Інститут стратегічного діалогу", однієї з організацій, які брали участь в аналізі інциденту з виступом німецької міністерки закордонних справ.

Головна тема фейкових новин з РФ - війна в Україні

Спроби Москви вплинути на громадську думку в Німеччині - явище не нове. З часів "холодної війни" ФРН вважалася одним із головних об'єктів радянських, а пізніше російських інформаційних операцій.

Основним майданчиком для цього упродовж останніх десяти років стали соціальні мережі. Тільки з 2015 по 2021 роки дослідники виявили понад 700 російських кампаній з дезінформації, метою яких було посилення наявних або створення нових розбіжностей у німецькому суспільстві.

Вони стосувалися десятків найрізноманітніших тем - від міграції до прав людини. Але після 24 лютого 2022 року - дня, коли російські танки перетнули кордон України, - ситуація змінилася, говорить Юлія Смірнова: тепер кампанії Москви з дезінформації обертаються виключно довкола війни в Україні.

Крім того, російські агенти впливу "вхопилися за тему нестачі енергоносіїв у Європі відразу після початку російської агресивної війни, представивши енергетичні проблеми як наслідок західних санкцій - і в цілому як результат солідарності Заходу з Україною", зазначає Смірнова. "Російська пропаганда поширює наратив про те, що німці мають замерзнути через підтримку України. І зараз, коли зима не за горами, цей наратив має найбільший потенціал, аби вплинути на людей, які мають законні страхи й побоювання", - додає вона.

Агенти російського впливу прагнуть радикалізації у ФРН

Дослідження інших організацій підтверджують цю оцінку. Піа Ламберті (Pia Lamberty) з берлінського дослідницького інституту CeMAS очікує подальшого збільшення кількості російських кампаній з дезінформації у зимовий період. "З досвіду минулих років ми бачимо, що Росія активізує свої операції впливу в періоди соціальної напруженості, щоб ще більше дестабілізувати демократії", - каже соціальна психологиня Ламберті. Щось подібне можна було спостерігати у 2015 році, коли сотні тисяч сирійців втікали від війни у ​​себе на батьківщині до Німеччини, додає вона.

Коли країни стикаються з такими серйозними соціальними проблемами, як енергетична криза, що насувається на Німеччину цієї зими, говорить Ламберті, "є ймовірність того, що люди виявлятимуть більше солідарності і стануть більш чуйними у ставленні одне до одного. Але нерідко відбувається протилежне: у суспільстві збільшуються прояви націоналізму та егоїзму. Зараз дезінформація дуже вміло працює із психікою людей, намагаючись посилити саме другу тенденцію".

Донині протести в Німеччині проти здорожчання вартості життя та особливо цін на енергоносії були відносно нечисленними. Але після початку опалювального сезону ситуація може змінитися. Партії, які знаходяться на краях політичного спектра, вже оголосили про те, що настане "гаряча осінь" з регулярними демонстраціями щопонеділка.

Депутат Бундестагу Константін фон Ноц побоюється, що проросійські сили можуть спробувати радикалізувати ці протести за допомогою цілеспрямованих кампаній з дезінформації. "Я хочу наголосити: кожен у нашій країні має право вийти на вулицю з протестом проти зростання цін. Але всі ми - політики, журналісти, громадяни - маємо бути обережними, щоб мимоволі не стати інструментом у руках тих, хто не бажає добра нашому суспільству" , - попереджає німецький політик.

Як розпізнати фейкові новини: три поради у фактчеку DW