Сьомий рік антикорупціної реформи, або Як в Україні у 2021 році недобороли корупцію | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Сьомий рік антикорупціної реформи, або Як в Україні у 2021 році недобороли корупцію

Хоча в 2021 році антикорупційний суд і виніс кілька десятків вироків у справах про топкорупцію, цей рік позначився і провалами антикорупційної реформи, яка триває в Україні уже сім років.

В Україні добігає кінця сьомий рік антикорупційної реформи, в який мали б бути вирішені кілька важливих завдань, пов'язаних з її реалізацією. Однак й у 2021-му країні так і не вдалось похвалитися ухваленням Антикорупційної стратегії, а також призначенням нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

САП без керівника - Україна без гарантій безпеки

Обезголовлена САП, а точніше - відсутність прогресу в процедурі призначення керівника цього антикорупційного органу - найгостріша невирішена проблема боротьби з корупцією 2021 року. На цьому 9 грудня у Києві на конференції “Сім років антикорупції в Україні” наголошували і представники громадського сектора, і керівники антикорупційних структур держави, і дипломати.

Адже саме САП здійснює нагляд за законністю оперативно-розшукової діяльності та розслідувань Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і підтримує у суді державне обвинувачення у провадженнях щодо високопосадовців, обвинувачених у корупції. "Немає глави процесуального напрямку - не буде результатів роботи НАБУ", - зауважив на антикорупційній конференції Марк Савчук, голова ради громадського контролю НАБУ.

Процес обрання і призначення нового керівника САП триває вже 15 місяців- після того, як у відставку "за власним бажанням" подав перший очільник антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Тут варто зауважити, що призначення керівника САП - одне із зобов'язань України, прописане у меморандумі з Міжнародним валютним фондом, задля отримання Києвом нових кредитних траншів. Крім того, незалежний відбір на посаду керівника САП професіонала, на якого б не здійснювався політичний вплив, - одна з ключових вимог Європейського Союзу під час підписання угоди про безвізовий режим з Україною. Також швидке і прозоре обрання глави САП - одна із публічних обіцянок української влади, зафіксована у спільній заяві щодо стратегічного партнерства України та США і проголошена президентом Володимиром Зеленським у Вашингтоні три місяці тому.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін

"Ідеться вже не стільки про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, скільки про безпеку України. Недотримання цього слова означатиме, що з цим президентом не можна ні про що серйозно говорити", - пояснив Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Україна вже кілька місяців звітує, що САП ось-ось отримає керівника, адже ще з жовтня цього року двоє зі 111 кандидатів на посаду після кількох етапів тестування, перевірки на поліграфі, співбесіди на доброчесність і виконання практичного завдання чекають на співбесіду щодо оцінки їхньої професійної компетентності. Її має провести конкурсна комісія, до складу якої входять міжнародні експерти за квотою Ради прокурорів та представники від Верховної Ради України. Однак, комісія ніяк не може зібрати кворум - засідання вже кілька разів переносили. Наступне призначено на 21 грудня, але чи зберуться члени комісії і цього разу, невідомо.

"Непризначення антикорупційного прокурора до кінця року фактично означатиме перемогу корупції в Україні", - підсумував Олександр Новіков, голова НАЗК.

Законопроєкт, який ніяк не ухвалюють

Ще одне завдання, з яким не впоралася Україна цього року, - це ухвалення Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки. Народні депутати й у 2021 році так і не ухвалили документ, що дозволить запобігати і протидіяти корупції в країні на основі злагодженого плану антикорупційних заходів в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування.

Дивитись відео 05:48

Українським антикорупційним органам немає аналогів? Фактчек DW (26.08.2021)

Проєкт стратегії був внесений до парламенту ще у вересні минулого року, але досі не дійшов до фінального голосування. У травні 2021 року Верховна Рада ухвалила його у першому читанні. Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики опрацював правки і направив документ на повторне голосування. Однак відтоді його так і не винесли на голосування у другому читанні.

"Чому народні депутати ігнорують цю стратегію? Треба розуміти, що Антикорупційна стратегія містить норми, які невигідні для голосування і самим депутатами. Адже вона передбачає розширення відповідальності за хабарництво або, наприклад, проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, щоби унеможливити призначення президентами своїх людей і кумів", - пояснила на підсумковій конференції "Сім років антикорупції в Україні" голова громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції Катерина Бутко.

У разі ухвалення відповідальність за впровадження Антикорупційної стратегії буде покладена саме на НАЗК, однак на запитання DW, як покращиться робота цього відомства після ухвалення стратегії, глава НАЗК Олександр Новіков зауважив: "Ідеться не про НАЗК, а про те, щоби викорінити корупцію на всіх рівнях (...) Неприйняття стратегії означає, що уряд і суспільство так і не зрозуміють, куди далі рухається держава у боротьбі з корупцією".

Конституційна криза як маркер корупції

Тривожною для антикорупційних активістів є досі невирішена в країні конституційна криза. Вона, як відомо, була спричинена винесеними у жовтні 2020 року Конституційним судом України (КСУ) рішеннями, які фактично знівелювали ключові досягнення антикорупційної реформи: був закритий публічний реєстр декларацій, скасована кримінальна відповідальність за неправдиві дані у деклараціях, а також унеможливлене притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за корупційні діяння. 

Рішення КСУ, які блокували розпочату антикорупційну реформу в Україні, викликали хвилю вуличних протестів і розпочали конституційну кризу

Рішення КСУ, які блокували розпочату антикорупційну реформу в Україні, викликали хвилю вуличних протестів і розпочали конституційну кризу

На хвилі вуличних протестів і політичного скандалу, які після цього виникли, президент Зеленський відсторонив суддів КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касмініна і створив комісію для обрання кандидатур нових суддів КСУ. Утім, двоє конституційних суддів, призначених за квотою президента, так і не склали присяги, бо КСУ відклав її, посилаючись на "відсутність вакантних посад". Тож Конституційний суд досі має той самий склад, в якому виносив рішення, що заблокували антикорупційну реформу у 2020-му.

І хоча робота антикорупційних органів була наново запущена парламентом, експерти побоюються, що нереформований КСУ може заблокувати й інші українські реформи, конституційні подання щодо яких зараз перебувають на розгляді КСУ. "Будь-яка реформа, якщо вона ефективна, точно опиняється в Конституційному суді", - зазначив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков і додав, що КСУ в змозі будь-яку реформу і "прибити".

Так, Конституційний суд зараз перевіряє конституційність ринку землі та окремих положень започаткованої в 2017 році медичної реформи. Також у КСУ перебуває справа щодо конституційності закону "Про систему гарантування вкладів", який є основою стабільності українських банків.

Тож цьому складу КСУ громадські активісти не довіряють у принципі. "Люди, які рік тому в Конституційному суді скасували електронні декларації, можуть в будь-який момент знову поставити хрест на частині виконаної роботи антикорупційного агентства", - зауважила Бутко. Вона нагадала, що нині КСУ розглядає подання 49 депутатів фракції опозиційної проросійської партії "ОПЗЖ" про конституційність створеного два роки тому Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

ВАКС - перші посадки і погрози суддям

Тож існування Вищого антикорупційного суду стало ще одне із проблемних антикорупційних питань 2021 року. ВАКС - саме той орган, який розглядає справи і виносить вироки у справах про топкорупцію, які розслідувало НАБУ. З часу створення у вересні 2019 року ВАКС виніс 56 вироків, приблизно 30 з них - у 2021 році. У дев'яти справах з загальної кількості вироки були виправдувальні. А до реальної міри покарання у виді позбавлення волі ВАКС засудив 33 особи.

Голова ВАКС Олена Танасевич

Голова ВАКС Олена Танасевич

Голова суду Олена Танасевич на конференції у Києві наголосила, що під час здійснення правосуддя судді ВАКС неодноразово отримували погрози щодо своєї роботи. "Йдеться про вибух гранати на території суду, про втручання у здійснення правосуддя з боку народного обранця, а також про погрози фізичної розправи, які отримав один із слідчих суддів Вищого антикорупційного суду", - нагадала Танасевич.

На ще одну проблему, з якою стикається ВАКС, вказав і виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик: "Адвокати і обвинувачені можуть систематично не з'являтися до суду, а ВАКС поки що немає засобів впливу на них". На сьогодні єдине, що може робити ВАКС для протидії затягуванням судових процесів через неявку адвокатів, - це скаржитися в дисциплінарні органи адвокатури. Так, за два роки ВАКС поскаржився на сорок адвокатів - натомість лише троє з них понесли відповідальність.

Лист to do на 2022 рік

Якщо питання нового керівника САП і ухвалення Антикорупційної стратегії не вирішаться до кінця 2021 року, то разом з ними до порядку денного року наступного додасться ще й новий конкурс на посаду керівника НАБУ. Адже у 2022 році звершується семирічна каденція нинішнього керівника антикорупційного бюро.

Народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна в розмові з DW в кулуарах конференції запевнила, що у цьому контексті належні висновки уже зроблені з проблемного добору в САП. "У законі про НАБУ ми передбачили всі можливі запобіжники, щоби ситуація з затягуванням чи якимось зовнішнім впливом на вибір не повторилася", - пояснила народна депутатка.

Закон, який 8 листопада 2021 року підписав президент, передбачає, що до комісії, яка обиратиме нового директора НАБУ, входитимуть троє осіб, який визначатиме уряд, і троє, які визначатимуться за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій.

Однак активісти застерігають, що навіть у цьому разі проблем під час відбору не уникнути. "Цей конкурс теж буде доволі болючим, тому що мало кому потрібні незалежні антикорупційні органи", - попередив Андрій Боровик з Transparency International Ukraine.

 

 

DW.COM

Аудіо й відео до теми