Коронавірус посилює цензуру й розвиток технологій у КНР
Вперше в новітній історії Китаю високі технології відіграють важливу роль у боротьбі з вірусом. По-перше, вони забезпечують безперебійність комунікацій та доставки продуктів харчування й інших товарів під час карантину. По-друге, у галузі штучного інтелекту (ШІ) було розроблено спеціальне програмне забезпечення, спрямоване на якнайшвидше фіксування спалаху та прогнозування подальшого поширення коронавірусу.
Робототехніка, своєю чергою, надає можливість здоровим людям допомагати хворим, самим не наражаючись на небезпеку. Так, приміром, компанія Guoxing Smartech з Яньтаю розробила робота-прибиральника, який автономно розпилює дезінфікуючі засоби у зоні карантину. Компанія MicroMultiCopter із Шеньчженю, що спеціалізується на виробництві дронів, застосовує безпілотники для доставки ліків на уражені території. Однак все це пристрої, які застосовують тоді, коли вже пізно.
Раннє виявлення зон ризику за допомогою штучного інтелекту
Те, що саме штучний інтелект може стати в пригоді задля раннього виявлення зон ризику в ситуації, що склалася, визнає і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Основним завданням ШІ є виявлення скупчень потенційно хворих людей за допомогою створених на основі хронології руху індивідуальних профілів.
Звісно, для того, щоб виявити осіб, які перебувають у групі ризику, потрібно мати доступ до таких даних, як знімки камер в аеропортах, списки учасників масових заходів чи медичних баз даних. Тож вживання подібних заходів можливе лише в таких країнах як Китай, адже високий рівень захисту даних у Німеччині навряд чи дозволить втілити щось подібне. Як наслідок, технологічні можливості Китаю у даному питанні стають дедалі ширшими у порівнянні з європейськими країнами.
Читайте також: Коронавірус спричинив рекордний обвал економіки Китаю
Впродовж останніх тижнів багато китайських технологічних компаній сфокусували свою увагу на боротьбі з вірусом. Так, технологічний гігант Baidu використовує ШІ та датчики інфрачервоного випромінювання для вимірювання температури тіла перехожих, як стверджують у компанії, з точністю до 0,05 градуса за Цельсієм. Інші компанії, як-от Alibaba, стверджують, що за допомогою ШІ вони оптимізували процес діагностування нових випадків коронавірусу. За їхніми словами, новий алгоритм компанії Alibaba може набагато ефективніше та швидше оцінювати знімки легень, зроблених за допомогою комп'ютерної томографії.
Якщо середньостатистичному лікарю потрібно в середньому 15 хвилин, щоб відрізнити звичайне запалення легень від ураження коронавірусом, то системі діагностування - лише 20 секунд. І це з точністю в 96 відсотків. Така система вже застосовується у 26 лікарнях Китаю, а в наступні тижні кількість таких лікарень має зрости до 100, повідомляють у компанії. Якщо ця система доведе свою ефективність, то це значно полегшить роботу медперсоналу, особливо в епіцентрі спалаху - Ухані, а ймовірність поширення вірусу на початковій стадії значно зменшиться.
Дослідження у цьому напрямку ведуться не лише в Китаї. Ще за декілька тижнів до офіційних заяв канадському стартапу BueDot вдалося визначити, що спалах вірусу припада саме на Ухань. Засновником фірми є Камран Хан, канадський професор індійського походження, що навчався у Корнелльському, Колумбійському та Гарвардському університетах. Заснувати стартап його спонукали жахливі наслідки епідемії атипової пневмонії та викликаного нею тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС). В Торонто тоді від ТГРС померли 44 людини, серез яких і колеги Камрана. "Це відкрило нам очі та дало мотивацію робити те, що ми зараз робимо", - визнав він.
У його команді, крім американців, є також азіати та європейці, серед яких і відомий німецький електроінжернер Франк Зайферт (Frank Seiferth). Ще 31 грудня BlueDot були готові попередити з Торонто про спалах вірусу в Ухані. Практично в той самий час лікар з Уханю Лі Веньлян (Li Wenliang) попередив деяких колег про вірус у месенджері Wechat та закликав їх носити захисний одяг. Однак владні структури змусили його замовчати, а згодом він і сам помер внаслідок зараження коронавірусом. Це вже другий успіх компанії BlueDot. У 2016 році науковці передбачили поширення вірусу Зіка з Бразилії до Флориди.
Охорона здоров'я з системою розпізнавання облич та геотрекінгом
Китай застосовує такі методи, використання яких на Заході навряд чи були можливі: зараз системи розпізнавання облич в Китаї запрограмовані таким чином, що вони взмозі безпомилково ідентифікувати особу людини, навіть якщо у неї на обличчі захисна маска. "Система розпізнавання облич допомагає нам ідентифікувати тих, хто потенційно може бути інфікований", - зазначив Зенг Ісін (Zeng Yixin), заступник директора Національної комісії з питань охорони здоров'я Китаю. "Такого рівня розвитку високих технологій під час спалаху ТГРС у 2003 році у нас ще не було", - додав він. А ще, тоді не було від 200 до 400 мільйонів камер спостереження, що стежать за кожним кроком громадян Китаю.
Читайте також: Епідемія коронавірусу: школа на карантині - що робити батькам?
Критики побоюються, що Пекін використовує надзвичайну ситуацію, викликану спалахом вірусу, для посилення і без того тотального цифрового стеження за своїми громадянами. Багато нових програм з охорони здоров'я використовують персональні дані та геодані, за допомогою яких можна визначити, де перебуває або ж перебував громадянин з точністю аж до місця у потязі. З одного боку, люди мають змогу побачити на карті місцевості, де є випадки інфікування поблизу. Але з другого боку, за допомогою даних, що збираються цим додатком, і самих людей теж легко ідентифікувати та знайти. Це означає, що держава має доступ до інформації дедалі приватнішого характеру і може використовувати її не тільки для того, щоб допомагати своїм громадянам, а й для зміцнення своєї влади.
Тим часом додаток, що був затверджений урядом та розроблений у співпраці з фірмою Ant Financial, дочірньою компанією концерну Alibaba, видає індивідуальні QR-коди рівня здоров'я в трьох кольорах: зеленому, жовтому та червоному. QR-код зеленого кольору означає, що громадянин повністю "безпечний" для інших, жовтого кольору може онзачати до семи днів домашнього арешту. Той, кого тест відніс до червоної групи, мусить залишатися на карантині впродовж двох тижнів.
Однак додаток, який доступний натепер у 200 містах у провінціях Чжецзян, Сичуань та Хайнань, базується поки на даних, введених користувачами особисто. Це робиться, за офіційними даними, для посилення почуття безпеки громадян. Алгоритм перевіряє, чи перебувала особа в контакті з інфікованими людьми, чи відвідувала місця з великою кількістю випадків інфікування, а також враховує наявність симптомів у користувача. Ще до кінця не зрозуміло, які ще дані використовує додаток та за якими критеріями виставляється остаточна оцінка.
Так, деякі користувачі вже нарікали на те, що їх з незрозумілих причин віднесли до червоної категорії. Як виявилося, людей, котрі народилися в Ухані, очевидно, автоматично відносять до жовтої категорії, навіть якщо вони роками не були в місті. Стигматизація за місцем народження, так би мовити. Лякає ще й той факт, що, згідно з повідомленням видання The New York Times, дані з додатку передаються безпосередньо в поліцію.
Ще жорсткіші системи контролю
Зрозуміло, що такі заходи дають владі Китаю можливість швидше та якісніше надавати допомогу хворим, але водночас можуть бути використані для посилення системи контролю та закриття всіх лазівок, що залишилися. Відділити одне від іншого майже неможливо. Це ж стосується і суворіших правил користування інтернетом, які набули чинності 1 березня. "Поширення чуток", "порушення економічного та соціального порядку", а також контент, що сприяє "руйнуванню національної згуртованості", видаляються ще старанніше, ніж раніше, а покарання за них стають ще суворішими. Що руйнує національну згуртованість, а що ні, вирішує, певна річ, уряд.
Заходи щодо створення "позитивної екосистеми в інтернеті" могли стати реакцією на масове обурення після смерті Лі Веньляна (Li Wenliang), тобто лікаря, що попереджав про поширення нового вірусу ще до спалаху в Ухані. Тоді інтернет-користувачі декілька днів відкрито вимагали більшої свободи преси та висловлювання. Однак влада швидко звела всі намагання користувачів нанівець. Китайський закон про захист персональних даних допускає таке посилення контролю, оскільки, на відміну від європейського закону, багато положень прописані нечітко.
Держава залишає за собою право, на власний розсуд трактувати поняття "безпека" та "суспільний інтерес". Те, що після завершення епідемії громадянам Китаю доведеться звикати до нового рівня контролю з боку держави, видається цілком імовірним. Однак в Китаї люди більш схильні думати в короткостроковій перспективі. Для них головним приорітетом є боротьба проти коронавірусу, адже він завдає їм багато незручностей у повсякденному житті.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.