1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У НАТО немає консенсусу щодо прийняття України - генсек

Анастасія Шепелева
15 листопада 2021 р.

В інтерв'ю програмі "Axios on HBO" Єнс Столтенберг заявив, що в альянсі немає згоди всіх держав-членів на вступ України до НАТО.

https://p.dw.com/p/42zhT
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг Фото: Francisco Seco/Pool/AP/picture alliance

В Організації Північноатлантичного договору (НАТО) відсутній консенсус щодо запрошення України стати повноправним членом альянсу, заявив генеральний секретар Єнс Столтенберг в інтерв'ю програмі "Axios on HBO", оприлюдненому в понеділок, 15 листопада.

"Щоби бути членом НАТО, необхідно відповідати стандартам НАТО. Ми допомагаємо їм з модернізацією, боротьбою з корупцією, але всі 30 членів альянсу мають погодитися, а в нас немає консенсусу зараз щодо запрошення України до повноцінного членства", - пояснив Столтенберг.

Водночас генсек визнав, що Україна розчарована тим, що обіцянка про приєднання країни до НАТО досі не виконана. Втім, на його думку, говорити, що з 2008 року, коли вона була зафіксована в рішенні Бухарестського саміту, нічого не зроблено - неправильно. "Україна не є членом НАТО, але передусім ми зміцнили наше партнерство і ми працюємо з ними набагато тісніше", - зазначив Столтенберг.

Він додав, що оскільки Україна не є частиною НАТО, то не підпадає під дію 5-ї статті Північноатлантичного договору - положення про колективну оборону. На запитання журналіста, що робитиме альянс, якщо "Росія вторгнеться до України знову", Столтенберг відповів, що зустрічався з президентом Володимиром Зеленським та "ще раз висловив підтримку з боку НАТО територіальної цілісності й суверенітету України".

За словами Столтенберга, НАТО уважно стежить за "незвичайними" переміщеннями російських військ поблизу кордону України й готові реагувати на зміну ситуації. Раніше повідомлялось, що, за даними американських ЗМІ, Росія концентрує війська біля кордонів з Україною . У міністерстві оборони тоді заявили, що на кордоні з Україною, а також на непідконтрольних Києву територіях зосереджено російські військові угруповання загальною чисельністю близько 90 тисяч з метою "підтримання напруги в регіоні". У Росії всі звинувачення у стягуванні військ спростовують.

Читайте також: Війна нервів: аналітики про стягування військ РФ на кордон з Україною

Нагадаємо, що у 2008 році на саміті в Бухаресті країни НАТО зафіксували перспективу членства України та Грузії в організації. Наступним кроком на шляху до нього мав стати план дій щодо членства (ПДЧ), як ідеться в підсумковій декларації за результатами саміту. Втім, досі Україні не надали ПДЧ. 

Наразі Україна має особливий статус співпраці з НАТО - партнер із розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner - EOP). Мета цієї програми - посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО. Вона передбачає регулярні політичні консультації з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тісніша співпраця у часи криз. Статус EOP, окрім України, мають п'ять країн: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія та Йорданія.

На початку квітня цього року під час розмови зі Столтенбергом Зеленський назвав ПДЧ "найбільш актуальним питанням" для Києва і потенційним "справжнім сигналом для РФ".

Читайте також: Що дасть Україні план дій щодо членства в НАТО

Коли Україна вступить в НАТО - заступник генсека НАТО в ексклюзиві DW (25.08.2021)