Що дасть Україні план дій щодо членства в НАТО | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.04.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Що дасть Україні план дій щодо членства в НАТО

Зростання загрози ескалації конфлікту на Донбасі спонукає Київ активніше шукати військової підтримки НАТО. Наступним кроком у взаєминах України та Альянсу міг би стати план дій щодо членства. Що він дає?

Прапори України та НАТО

Співпраця України із НАТО триває з 1994 року

На тлі підвищеної небезпеки ескалації конфлікту на Донбасі українська влада не лише всіляко намагається продемонструвати готовність дати відсіч проросійським сепаратистам та Росії, але й заручитися підтримкою західних партнерів. Під час розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом минулого тижня президент України Володимир Зеленський назвав план дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі "найбільш актуальним питанням" для Києва і потенційним "справжнім сигналом для РФ". "НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі", - заявив Зеленський.

Україна прагне ПДЧ в НАТО 2021 року

Пізніше міністр оборони України Андрій Таран конкретизував мету Києва. Отримати ПДЧ, за його словами, країна хоче вже цьогоріч. При цьому він послався на саміт НАТО в Бухаресті 2008 року - мовляв, надавши Україні ПДЧ, Альянс прискорить виконання свого ж рішення 13-річної давнини. Тоді країни НАТО надали Україні разом із Грузією перспективу членства в організації, на шляху до якого ПДЧ повинен був стати "наступним кроком", як ідеться в підсумковій декларації за результатами саміту.

Президент України Володимир Зеленський на тлі герба України та логотипа НАТО

Президент України Володимир Зеленський прагне ПДЧ в НАТО (фото з архіву)

За 13 років ані Україна, ані Грузія ПДЧ не отримали. Натомість зараз Україна, не будучи членом, вже має особливий статус співпраці з НАТО - партнер із розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner - EOP). Мета цієї програми - посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО. Чим вища ця сумісність, тим ефективнішою та простішою є участь партнерів у місіях і операціях Північноатлантичного альянсу. До конкретних переваг належать регулярні політичні консультації з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тісніша співпраця у часи криз. Статус EOP, окрім України, мають лише п'ять країн: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія та Йорданія.

Тісна співпраця з НАТО і без ПДЧ

"Технічно і по суті" план дій щодо членства мало що змінить у кооперації між НАТО та Україною, пояснює експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши, який раніше працював у структурах Північноатлантичного альянсу. Він звертає увагу на те, що НАТО вже зараз має надзвичайно тісну співпрацю з Україною, аналогів якій у світі фактично немає. "В Україні вже є комісія Україна - НАТО. У НАТО є представництво в Києві. Крім того, НАТО імплементувало дуже багато елементів ПДЧ у спільну річну програму з Україною. Сюди належать воєнна доктрина, військові навчання, устаткування, наукова співпраця тощо", - каже Ши у розмові з DW. За його словами, де-факто НАТО вже зараз виконує ПДЧ щодо України, "не називаючи його цим словом".

Україна регулярно проводить спільні навчання з військовими країн НАТО

Україна регулярно проводить спільні навчання з військовими країн НАТО

На переконання Ши, для України значення ПДЧ є радше символічним. "Через слово "членство" в ньому, аби показати українській громадськості та Росії, що Україна на шляху до НАТО і активно рухається цим шляхом. Адже інші країни, які за останні роки приєдналися до НАТО, так само мали такий ПДЧ - Чорногорія, Північна Македонія, країни Балтії", - каже експерт.

ПДЧ у НАТО - символічний крок вперед

Та навіть символічний крок може мати реальну користь, переконаний брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете. "Країна з ним отримує такі ж самі стандарти й процедури, як НАТО. Це відрізняє країни з ПДЧ від партнерів, адже партнерство саме по собі ні до чого не зобов'язує, - каже він. - Фінальним результатом ПДЧ може бути лише членство, жодного іншого варіанту не передбачено".

Читайте також: Коментар: Путін хоче змусити Україну капітулювати

Утім, до суттєвих змін у взаєминах України і НАТО у порівнянні з тими, які сторони мають сьогодні, може призвести лише членство. "Коли країна стає членом НАТО, до неї застосовується стаття 5 статуту НАТО, яка каже: щойно одну країну-члена атакують, Альянс захищатиме цю країну. З огляду на конфлікт із Росією, для України це дуже приваблива модель", - каже Бруно Лете.

Від ПДЧ до членства в НАТО можуть минути роки

Та навіть якщо уявити, що Україна отримає план дій щодо членства в НАТО вже цьогоріч, жодних термінів фактичного набуття членства для неї передбачено не буде. Досвід інших країн демонструє, що проміжок між набуттям ПДЧ та членством може тривати роками - жодних стандартів тут не існує. Приміром, у випадку з Хорватією це було шість років, а у випадку з Північною Македонією - 12 років, тобто вдвічі більше.

"Членство базується на трьох критеріях. Перший: чи готова країна? У випадку з Україною - ще ні. Чи готові країни-члени? З огляду на складні дискусії у Франції, Німеччині, Нідерландах - ні, ще не готові. Чи готова до цього політична ситуація в Європі? Чи можна дозволити собі розширення НАТО, не ризикуючи дестабілізацією в Європі? НАТО намагатиметься знайти відповідь на це питання найближчим часом", - каже Джеймі Ши.

Натомість Бруно Лете вважає, що цілком може собі уявити, що Україна отримає ПДЧ вже на найближчому саміті НАТО в червні в Брюсселі. "Навіть якщо Україна не стане членом завтра і це триватиме роками, це дуже важливо з політичної точки зору - як символ. НАТО у такий спосіб може продемонструвати Україні, що прикриває її спину", - каже експерт.