Transparency: Негативні тенденції у боротьбі з корупцією в Україні відобразяться вже в наступному рейтингу | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Transparency: Негативні тенденції у боротьбі з корупцією в Україні відобразяться вже в наступному рейтингу

Україна за 2020 рік покращила показники в "Індексі сприйняття корупції", але в ньому не були враховані резонансні рішення КСУ. DW поговорила з виконавчим директором "Transparency International Україна" Андрієм Боровиком.

Протестувальник із плакатом, на якому написано Fuck corruption, під час акції біля будівлі Конституційного суду України в Києві, фото 30 жовтня 2020 року

Акція протесту біля будівлі Конституційного суду України в Києві після скандального рішення щодо антикорупційних законів, 30 жовтня 2020 року

DW: В "Індексі сприйняття корупції-2020" Україна дещо покращила свої позиції. У звіті Transparency International вказується, що це пов'язано передусім з подіями до весни 2020 року. Про які саме події йдеться?

Андрій Боровик: Що найбільше вплинуло на індекс України в цьому році, так це запуск Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з відповідною підсудністю. Восени 2019-го тут було чимало питань, але новий парламент їх доволі оперативно вирішив. Плюс перезапуск Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) - не просто законодавчий, а було проведено конкурс і обрано нового керівника. Та й загалом той "турборежим", у якому працювала влада наприкінці 2019 - початку 2020 року, вони мали позитивний ефект на зростання рейтингу України минулого року.

Водночас у звіті вказується, що нинішні показники України не враховують "резонансні події останніх місяців". Які саме події маються на увазі?

Загалом до зміни уряду на початку року були більш оптимістичні прогнози щодо того, що в країні відбувається. Після зміни уряду та з початком пандемії COVID-19 додалося якоїсь непевності, а від кінця третього кварталу і фактично весь четвертий квартал відбувалися найбільш негативні речі, які відобразяться вже в наступному рейтингу. Серед них передусім рішення Конституційного суду про неконституційність певних положень закону про НАБУ, а потім і криза конституційного правосуддя після рішення щодо закону про запобігання корупції та повноваження НАЗК. Але не варто забувати і інші речі. Після зміни керівництва генеральної прокуратури ми неодноразово бачили, як генеральна прокурорка втручається в справи, якими керує Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Після минулого року є виклики в кожному органі антикорупційної інфраструктури.

Читайте також: Зеленський проти голови КСУ: конституційна криза в Україні поглиблюється

Виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик

Виконавчий директор "Transparency International Україна" Андрій Боровик

І це пов'язано зі зміною керівництва генпрокуратури, а також із резонансними рішеннями КСУ?

Так. Плюс, якщо говорити про рішення КСУ щодо повноваження президента під час призначення голови НАБУ, а також ще декількох інших положень, яке було у вересні, то суд дав три місяці парламенту на вирішення цих питань. Але за цей час парламент не спромігся внести зміни до відповідних законів, і зараз це питання залишається дещо підвішеним. За минулий рік, незважаючи на зобов'язання України перед міжнародними партнерами, не було розпочато реформу судової влади. Я маю на увазі перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП), а також Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). До того ж, САП залишається без керівника, і доволі скандально обиралися члени конкурсної комісії від парламенту, за яких проголосували лише з третього разу. При цьому все одно немає свідчень, що всі вони відповідають наявним законодавчим вимогам. А один із членів, з того, що ми бачимо, є працівником поліції, що прямо заборонено законом.

Transparency International торік радив українській владі позбавити Службу безпеки України (СБУ) повноважень у сфері протидії економічним корупційним злочинам. Хоча цього не сталося, такої рекомендації серед нинішніх порад більше нема. Чому?

Ми завжди даємо рекомендації, які вважаємо першочерговими. Питання з СБУ не вирішене, хоча зараз є заяви від більшості про готовність голосувати за новий закон про СБУ, тобто реформа розпочнеться.

Читайте також: Як 2020 рік минув для боротьби з корупцією в Україні

Велику увагу в звіті приділено пандемії COVID-19. Зокрема вона називається "корупційною катастрофою", а кількість повідомлень про вчинення корупції по світу за рік, мовляв, збільшилася. Наскільки коронавірус вплинув на ситуацію із корупцією в Україні?

Коли постають виклики на кшталт пандемії, державам доводиться швидко на них реагувати. Ця швидка реакція вимагає певних законодавчих змін. В Україні був створений певний перелік товарів та послуг, які можуть закуповуватися не на відкритому тендері, а напряму в постачальника, аби заощадити час. Аналітики, які складали цей індекс, бачать, що ті країни, в яких корупції менше, вони легше справляються із викликами пандемії. Тобто рішення приймаються оперативніше і прозоріше. А в тих країнах, в яких індекс корупції є нижчим, є постійно якась пробуксовка, якісь проблеми, якісь питання.

Що стосується України, то за рік після початку пандемії сказати, що у нас немає питань до того, як і на що витрачаються бюджетні кошти, не можна. Згадаймо лише фонд для боротьби з COVID-19, з якого багато грошей йшло на будівництво доріг. Досі трапляються випадки доволі високих переплат, а товари, на які вже давно немає дефіциту, приміром, медичні маски, досі залишаються в списку товарів, які можна закуповувати без тендеру. Думаю, ми дізнаємося трохи більше навесні, адже Україна має зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо аудиту ковідного фонду.

Дивитись відео 14:05

"КСУ вчинив конституційний переворот" - голова НАЗК Новіков

Реклама