Світлана Тихановська - жінка, яка кинула виклик Олександру Лукашенку | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.08.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Світлана Тихановська - жінка, яка кинула виклик Олександру Лукашенку

Світлана Тихановська стала символічною фігурою опозиції, адже на президентських виборах в Білорусі вона змагатиметься проти Олександра Лукашенка. DW про непрості політичні перегони.

Світлана Тихоновська

37-річна домогосподарка Світлана Тихоновська наважилася кинути виклик Олександру Лукашенку й балотуватися в на пост президента

Вже давно передвиборна кампанія в Білорусі не мала такої інтриги, як цьогоріч. Донедавна все скидалося на те, що слід просто готуватися до чергової традиційної перемоги авторитарного чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх президентських виборах, призначених на 9 серпня.

65-річний Лукашенко, який до президентства був головою колгоспу, беззмінно керує країною з 1994 року. Через його авторитарний стиль керівництва західні ЗМІ охрестили білоруського президента "останнім диктатором Європи". Крім того, Лукашенко здобув собі репутацію політика, який міцно тримається за владу й контролює країну та народ.

Однак нинішні вибори змушують засумніватися в правдивості такого твердження. Адже нині Білорусь переживає драматичні часи. Упродовж тижнів десятки тисяч людей приєдналися до масових акцій, де лунали заклики покласти край правлінню Лукашенка.

У Білорусі з її 9,5-мільйонним населенням такі події - вкрай незвичне явище. Десятиліттями Білорусь вважалася стабільною пострадянською республікою, що мляво розвивається в тіні Росії. Домогтися зміни влади видавалося неможливим, адже опозиція не мала єдності, а населення країни не бажало змін на тлі відносного економічного добробуту.

Світлана Тихановся говорить про наболіле

Однак, здається, цьому настав край. Наприкінці липня під час мітингу в столиці країни Мінську 37-річна домогосподарка Світлана Тихановська заявила: "Мені набридло мовчати". Виступаючи зі сцени, Тихановська здавалася невпевненою, однак ті пропозиції, які вона зачитала з аркуша паперу, здавалося, зачепили за живе багатьох білорусів.

Відтоді Тихановська стала символічною фігурою опонентів Лукашенка. До президентських перегонів вона долучилася після того, як її чоловіку, популярному відеоблогеру Сергію Тихановському, влада не дозволила зареєструватися кандидатом у президенти. Власне, сама молода жінка взагалі не хоче ставати президенткою й вже оголосила, що в разі перемоги на виборах буде закликати до проведення нових демократичних виборів.

Водночас досить складно оцінити те, наскільки небезпечною супротивницею Тихановська може стати для Лукашенка. Незалежних опитувань виборців щодо популярності п'яти кандидатів у президенти, допущених до участі у виборах, немає. Тим часом державні ЗМІ стверджують, що Лукашенка підтримують близько 70 відсотків білорусів.

Читайте також: Тисячі людей прийшли на мітинг опозиціонерки Тихановської у білоруському Гродні

Натомість деякі опозиційні політики й ЗМІ стверджують, що справжній відсоток тих, хто підтримує президента, вимірюється незначним однозначним числом. Крім того, не буде й незалежних спостерігачів на виборах, оскільки цього разу Організація з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ) не отримала запрошення.

Зник добробут, побільшало протестів

Тривалий час населення Білорусі вважалося політично пасивним, на відміну від, приміром, сусідньої України. Почасти таку ситуацію зумовлювала успішна економічна політика Лукашенка, який намагався отримати зиск від тісних зв'язків з Росією, в тому числі від російських кредитів. Лукашенка в народі іронічно прозвали "бацька", а його патерналізм загалом добре сприймався населенням.

Однак протягом останніх років ця модель стала давати збій. Між Білоруссю та Росією неодноразово спалахували суперечки щодо постачання енергоносіїв. Знизився і рівень добробуту білорусів, а протестні настрої зросли. Швидше за все, на виборчій кампанії позначиться і ставлення білоруського президента до пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Спочатку Лукашенко кепкував зі страху перед цією хворобою й ігнорував загрози пандемії. Навіть навпаки, він рекомендував населенню вживати горілку та відвідувати сауну й не погоджувався на запровадження локдауну, аж поки наприкінці липня сам не захворів на коронавірус.

Те, що насуваються політичні зміни, стало очевидно в середині травня, коли двоє представників керівної еліти оголосили про висунення своїх кандидатур на президентських виборах. Один із них, Віктор Бабарико, тривалий час очолював "Белгазпромбанк" - дочірню компанію російського енергетичного гіганта "Газпром". Другий, Валерій Цепкало, - колишній дипломат і керівник ІТ-парку.

Ці два претенденти на президентський пост стали неабияким сюрпризом під час передвиборчої кампанії. Однак, попри свою популярність, їм не вдалося балотуватися. Чиновники не погодилися зареєструвати їхні кандидатури. Згодом Бабарика заарештували за обвинуваченням у скоєнні економічних злочинів, а Цепкало, як кажуть, покинув країну.

Конфлікт між Москвою і Мінськом

На попередніх президентських виборах у Білорусі традиційно існував геополітичний поділ ролей: Лукашенко виступав за інтеграцію з Росією, а опозиція - за зближення з Заходом. Однак тепер цього чіткого поділу більше не існує.

Відносини з Росією вважаються напруженими почасти й тому, що цього разу Лукашенко опирається ще тіснішій інтеграції з РФ. Крім того, президент звинувачує Москву в втручанні в білоруські вибори й підтримці опозиційних кандидатів.

Сенсаційним у цьому плані стало затримання 33 росіян напередодні виборів. У Білорусі їх вважають "найманцями", що працювали на приватну російську охоронну фірму ПВК "Вагнер". Білоруська влада звинувачує затриманих у підготовці масових заворушень. Натомість Москва це заперечує.

Програш Лукашенка на виборах досі вважається малоймовірним, однак вже не здається неможливим. Глава білоруської держави ніколи не вагався вдатися до сили, коли йшлося про те, щоб залишитися при владі. Протести після президентських виборів 2010 року були жорстоко придушені, а лідери опозиції заарештовані. Захід відреагував на це санкціями, які були скасовані лише кілька років тому. У діях Лукашенка деякі спостерігачі знову вбачають ознаки поліцейської держави.

Дивитись відео 01:58

Лукашенко закликав Росію припинити брехати про "вагнерівців" (04.08.2020)

Реклама