1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Логотип російського телеканалу "Дождь"
Логотип російського телеканалу "Дождь"Фото: picture-alliance/D. Golubovich
ПолітикаЛатвія

Що кажуть у ФРН про позбавлення "Дождя" ліцензії у Латвії

Олександра Іванова
7 грудня 2022 р.

Рішення Латвії позбавити російський телеканал "Дождь" ліцензії на мовлення у країні спричинило резонанс і у Німеччині. Як оцінюють експерти у ФРН причини і наслідки цього кроку - у DW.

https://p.dw.com/p/4Kaiu

Ситуація навколо телеканалу "Дождь", який влада Латвії 6 грудня після низки претензій до висвітлення ним війни Росії проти України позбавила ліцензії на мовлення "через загрозу безпеці та громадському порядку", спричинила неабиякий резонанс не тільки у РФ, а й у Німеччині.

Так, глава німецького відділення міжнародної організації "Репортери без кордонів" (RSF) Крістіан Мір (Christian Mihr) назвав рішення Національної ради з електронних ЗМІ (NEPLP) Латвії "важким ударом для російських ЗМІ, що перебувають у вигнанні", і наголосив, що глибоко шкодує щодо цього. Напередодні ввечері "Репортери без кордонів" зверталися з листом особисто до глави NEPLP Івара Аболіньша, закликаючи його не анулювати ліцензію "Дождя".

Читайте також: Дослідження: у яких країнах ЄС (не) підтримують Україну

Наскільки обґрунтовані претензії латвійської влади до російських журналістів і чому робота російськомовних ЗМІ в країнах Балтії є такою чутливою темою? Ці та інші запитання DW поставила представнику "Репортерів без кордонів" Бірґеру Шютцу (Birger Schütz), який спеціалізується на Росії та пострадянських країнах, а також експерту з висвітлення у ЗМІ війн і кризових ситуацій Томасу Ганіцшу (Thomas Hanitzsch), професору Інституту дослідження комунікацій і ЗМІ Університету імені Людвіґа Максиміліана в Мюнхені.

Російські журналісти в Латвії

Телеканал "Дождь" був заблокований у Росії через кілька днів після початку війни в Україні і, як і багато інших незалежних російських ЗМІ, був змушений припинити роботу. У червні стало відомо, що "Дождь" отримав ліцензію на мовлення в Латвії, куди перебралися журналісти низки незалежних російських видань. У липні телеканал оголосив, що відновлює мовлення.

Бірґер Шютц
Бірґер ШютцФото: Privat

"Після запровадження в березні жорсткої військової цензури в Росії уряд Латвії подав чіткий сигнал на користь свободи преси та прийняв багатьох російських журналістів із ліберальних та опозиційних ЗМІ", - нагадує Бірґер Шютц. За даними МЗС у Ризі, на які він посилається, від початку війни в Україні до серпня 2022 року до Латвії в'їхали 247 російських журналістів і 200 членів їхніх сімей.

Насторожене ставлення до росіян у деякої частини латвійського суспільства Шютц пояснює наявним у країн Балтії "досвідом радянської окупації". Свою роль, за його спостереженнями, зіграв і викликаний війною РФ проти України особливий емоційний стан латвійського суспільства, що став тлом скандалу навколо телеканалу "Дождь".

Читайте також: Російських пропагандистів спіймали на фейковому відео про українців на ЧС у Катарі

"Латвія чітко позиціонує себе як прихильниця України. По всій країні майорять українські прапори, всюди збирають пожертви для української армії, діти і жінки шиють для України камуфляжні сітки, люди здають бляшані банки, щоб зробити окопні свічки, - пояснює Шютц. - У такій напруженій атмосфері новина про те, що якийсь телеканал нібито збирає пожертви для російської армії, викликає вибух обурення".

Суворий підхід до російськомовних ЗМІ

За спостереженнями Шютца, до російських опозиційних ЗМІ в Латвії та інших пострадянських державах іноді ставляться більш критично, ніж у Німеччині та Західній Європі. "Російських опозиційних журналістів часом звинувачують в імперському і великоросійському мисленні. Нібито вони недостатньо виступали проти війни і тепер мають бути прихильні до української перемоги. Нейтральний новинний тон "Дождя" на цьому тлі здається певним проросійським", - вважає він. 

Своєю чергою, експерт у сфері військової журналістики Томас Ганіцш у коментарі про ставлення латвійської влади до російськомовних ЗМІ звертає увагу на складну геополітичну ситуацію.

"Латвія межує з Росією і Білоруссю; значна меншість населення - росіяни. Неодноразово з російського боку щодо Латвії лунали військові погрози, до яких треба ставитися серйозно. Після початку агресивної війни Росії проти України існують побоювання, що нинішня ламка політична ситуація буде дестабілізована російською пропагандою. Тож я можу зрозуміти, чому у Латвії контроль за російськомовними ЗМІ більш суворий".

Чи пов'язані російські журналісти зі спецслужбами?

2 грудня Служба державної безпеки (СДБ) Латвії повідомила про розслідування щодо телеканалу "Дождь" після того, як ведучий новинної програми "Здесь и сейчас" Олексій Коростельов, розповідаючи в прямому ефірі про порушення прав мобілізованих росіян, закликав глядачів писати до редакції про такі випадки і зазначив, що багатьом російським військовослужбовцям "ми змогли допомогти, наприклад, з оснащенням і з просто елементарними зручностями на фронті". 

У СДБ це викликало підозри у наданні телеканалом допомоги "російським окупаційним силам" і вона нагадала, що "неодноразово попереджала установи та посадових осіб, що перенесення діяльності так званих незалежних російських ЗМІ до Латвії пов'язано з різними ризиками". Спецслужба наголосила у своєму пресрелізі: "Оскільки ці медіакомпанії та журналісти уже давно працюють у країні-агресорі, не можна відкидати, що деякі ЗМІ, які розпочали свою діяльність у Латвії, або їхні представники мають зв'язки з російськими спецслужбами. Також можливий підвищений інтерес російських спецслужб до діяльності емігрантських ЗМІ в Латвії".

Читайте також: "Чий Херсон?": у Німеччини спростували чутки про висилку росіянки Прохорової

Раніше "Дождь" уже отримав два попередження від латвійської влади у зв'язку з висвітленням ним війни в Україні. Зокрема, 2 грудня канал був оштрафований на 10 тисяч євро за зображення Криму у складі Росії та іменування російських військ "нашою армією". Третє попередження означало втрату ліцензії. 

Томас Ганіцш не береться судити, наскільки виправдані побоювання, що й журналісти, відомі своєю критичною щодо Кремля позицією, можуть виявитися пов'язаними з російськими спецслужбами. За його словами, "в окремо взятих випадках, ймовірно, це може бути так". "Однак загальна підозра (щодо російських журналістів, які опинилися у вимушеній еміграції. - Ред.) здається мені нерозумною", - зазначає він.

При цьому відкликання ліцензії на мовлення у телеканалу "Дождь" у Латвії професор мюнхенського університету вважає "надмірною реакцією". "Відповідальні особи вибачилися, а ведучого (новинної програми "Здесь и сейчас" Олексія Коростельова. - Ред.) звільнили. Можливо, було б розумніше дочекатися результатів державного розслідування, щоб відкликання ліцензії можна було обґрунтувати з позицій правової держави", - вважає він.

Зі свого боку, Бірґер Шютц наголошує, що у "Репортерів без кордонів" немає інформації про можливі зв'язки між критично налаштованими журналістами і російськими спецслужбами. "Однак такі зв'язки видаються відносно малоймовірними", - підсумовує він і нагадує, що більша частина журналістів, які емігрували, пішли на такий крок саме через неприйняття війни, а також через загрозу опинитися в Росії у в'язниці за те, як вони висвітлюють події в Україні. 

Зразки російської пропаганди з деокупованого Херсона

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Меморіал пам'яті жертв Голодомору в Києві

Болгарія визнала Голодомор в Україні геноцидом

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку