Слуги проти посіпак: як партія Зеленського хоче карати пособників Росії | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Слуги проти посіпак: як партія Зеленського хоче карати пособників Росії

У партії Володимира Зеленського "Слуга народу" прагнуть кримінального переслідування тих, хто співпрацює з Росією та проросійськими сепаратистами на Донбасі. Та експерти застерігають не рівняти всіх під одну мірку.

Кримські казаки у під час святкування річниці анексії Криму Росією у березні 2015 року

Кримські "казаки" у під час святкування річниці анексії Криму Росією у березні 2015 року

Ще будучи кандидатом у президенти України, в 2019 році Володимир Зеленський заявляв, що для досягнення миру на Донбасі необхідно "просто перестати стріляти". Та в лютому 2021 році, коли він уже майже два роки як очолює державу, депутати пропрезидентської фракції "Слуги народу" у Верховній Раді внесли одразу два законопроєкти, які вводять в українське законодавство поняття "колабораціонізму" з Росією як "державою-агресором" та запроваджують кримінальну відповідальність за нього.

У пояснювальній записці до одного із законопроєктів зазначено, що колабораційною діяльністю є  "співпраця з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах".

Читайте також: СБУ оголосила Анатолія Шарія в державний розшук

Можливість заборони політичних партій

Як пояснює DW колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а нині науковий радник адвокатського об'єднання Barristers Борис Бабін, обидва законопроєкти слуг народу фактично доповнюють одне одного.

Перший з них вводить у кримінальний кодекс нову статтю під назвою "Колабораційна діяльність". Засуджених за нею пропонується не лише карати ув'язненням строком до 15 років, але й обмежувати їм доступ до державних посад та участі у місцевому самоврядуванні.

Другий законопроєкт пропонує обмежити засудженим за співпрацю з Росією доступ до виборів, військової служби та державної таємниці. А в разі, якщо такі люди були уповноваженими особами політичних партій, громадських, благодійних, релігійних чи інших організацій, документ створює правові підстави для ліквідації таких об'єднань.

Зеленський взявся за питання, що "перезріло"

Опитані DW експерти загалом підтримали ініціативу "слуг народу" щодо запровадження покарання за пособництво Росії. При цьому, як зазначає колишній заступник міністра інформаційної політики України, а нині - викладач Києво-Могилянської школи урядування Дмитро Золотухін, питання покарання за співпрацю із агресором ставиться в країні вже давно, а дискусії щодо нього активно велися і у попередньому парламенті.

"Вони є небезпідстваними, оскільки багато людей, які мали відносини з окупаційними адміністраціями, спокійно обіймають державні посади на підконтрольній Києву території України. І це, звичайно, несправделиво і ганебно", - резюмує він.

Про те, що це питання давно "перезріло", каже і Бабін, у якого ідея і зміст обох законопроєктів загалом заперечень не викликають. За його словами, відсутність в Україні подібного законодавства з самого початку конфлікту Росією призводить до фактичної безкарності тих, хто допомагає зовнішній агресії проти України. "Цих людей формально можна намагатися засудити за державну зраду, посягання на конституційний лад країни чи міжнародні злочини, але ці злочини вкрай важко доводяться, а судові процеси тривають роками", - пояснює юрист.

Медичний працівник у лікарні українського Донецька, непідконтрольного уряду.

Медичний працівник у лікарні українського Донецька, непідконтрольного уряду. Наскільки доречно вважати його колаборантом?

Лікарі, пожежники і комунальники теж колаборанти?

Водночас Бабін звертає увагу, що пропоновані в законопроєктах покарання у деяких випадках варто пом'якшити. Приміром, вони передбачають кримінальне покарання за саме лише заперечення факту окупації української території. За словами Бабіна, тут можна було б обмежитися адміністративно-правовим покаранням, а "наступні обмеження прав порушника також прописати не в кримінальному законі, а в законодавстві про державну службу, таємницю тощо". Це, на думку юриста, краще відповідає українському законодавству та міжнародним зобов'язанням України.

Він також відзначає, що беззаперечна відповідальність за будь-яку роботу як "службової особи" у анексованому Росією Криму чи підконтрольних проросійським сепаратистам районах Донецької та Луганської областей також є проблемною. "Було б варто врахувати гуманітарні виклики та відповідні вимоги міжнародного права щодо лікарів, пожежників, комунальників, рятувальників, ветеринарів тощо", - пояснює Бабін.

Такої ж думки дотримується і голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Вона наголошує: у подібних законах не можна виписувати правові норми так, аби вони поширювався на невизначену кількість людей. За її словами, це може призвести до того, що більшість населення на непідконтрольних територіях будуть боятися повернення під українську юрисдикцію. "Не можна грати на таких чутливих темах, варто посилати людям на окупованих територіях правильний меседж", - пояснює правозахисниця.

Будуть правки - не буде проблем в ЄСПЛ

Матвійчук зазначає: "Якщо говорити про міжнародне право, то чітких стандартів у цьому питанні (покарання за співпрацю з окупаційною владою. - Ред.) не існує. Ми можемо спиратися на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо свободи вираження поглядів та вивчати практику інших країн".

Однак Бабін переконаний: якщо його зауваження врахують і пом'якшать передбачені законопроєктами покарання за співпрацю з Росією в окремих випадках, судові рішення, ухвалені на основі цих документів, пізніше не викликатимуть питань навіть у ЄСПЛ. "Для суду кримінальне покарання за тяжкі злочини проти державності є цілком прийнятною практикою", - каже Бабін.

Водночас Золотухін закликає не ставитися до законопроєктів як до чарівної палички, навіть якщо вони будуть ухвалені в найкращому з можливих варіантів. Адже питання покарання за співпрацю з Росією має узгоджуватися зі стратегією влади щодо повернення непідконтрольних територій до складу України і розробкою концепції перехідного правосуддя, що здійснюється в Офісі президента України та уряді. Експерт попереджає: якщо депутати подали законопроєкти без відповідних консультацій, це буде лише заважати досягненню поставлених цілей.

"Ми можемо працювати, щоб повернути території і людей, ми можемо бути правими і карати, ми можемо будувати країну без окупованих територій. Але з цього можна отримати щось одне. Усе разом отримати не можна. Тож спочатку треба визначитися, що саме є метою", - резюмує Золотухін.

Дивитись відео 19:32

Леонід Кравчук про Зеленського, мир на Донбасі, санкції проти Медведчука та роль США (25.02.2021)

Реклама