Реформа ОПК України: що постане на ″руїнах″ ″Укроборонпрому″? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Реформа ОПК України: що постане на "руїнах" "Укроборонпрому"?

Зі складу "Укроборонпрому" виведуть 17 підприємств, всі крім одного будуть передані до Фонду держмайна з метою подальшої приватизації. Як оглядачі оцінюють ці плани і корупційні ризики - у матеріалі DW.

Державний концерн Укроборонпром

Державний концерн "Укроборонпром" недовзі має бути лікдвідовано

Державний концерн "Укроборонпром" "доживає" свої останні місяці. Ця громіздка структура, створена за часів президентства Віктора Януковича наприкінці 2010 року, є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Нині концерн об'єднує понад 100 державних підприємств та заводів у основних стратегічних галузях оборонної промисловості. До його складу входять підприємства з авіабудування та авіаремонту, двигуно- та турбінобудування, артилерійських та радіолокаційних систем, суднобудування; ракетобудування; виготовлення боєприпасів та бронетехніки. Крім цього, ще 10 конструкторських бюро з розробки, проектування та дослідження, а також 6 компаній-спецекспортерів.

Вже невдовзі галузь очікують радикальні зміни: на початку грудня було оголошено про призначення нового гендиректора Юрія Гусєва замість Айвараса Абромавичуса, невдовзі ж стало відомо і плани ліквідації цієї структури і продаж перших 18 підприємств державного монополіста. В офісі президента України головною новиною вважають "реальний початок реформи цієї галузі після величезних зволікань впродовж 29 років". Військові оглядачі в Україні схвалюють цю стратегію, але застерігають від корупційних ризиків під час реформи.

Що підлягає трансформації?

Як повідомив на пресконференції у Києві в понеділок, 14 грудня, віцепрем'єр України і міністр зі стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, реформою держмонополіста передбачається передача до Фонду держмайна на приватизацію підприємств, що не мають відношення до оборонної промисловості, не мають замовлень і активів. Перші 18 таких держкомпаній 9 грудня уряд вже передав в управління Фонду держмайна для подальшої приватизації. Ще однією групою підприємств, що також втратили зв'язок з оборонною промисловістю, не мають замовлень, але мають суттєві активи, уряд має намір "грамотно розпорядитися з тим, щоб вони пішли на користь розвитку ОПК". І лише третя група з понад 60 підприємств мають скласти основу державного сектору ОПК і корпоратизовані зі збереженням 100 відсотків у державній власності, сказав Уруський.

Юрій Гусєв

Новий керівник "Укроборонпрому" Юрій Гусєв

В результаті реформи, за словами віце-прем'єра, вони складуть 6 холдингових компаній під егідою керуючої компанії "Оборонні системи України" під умовними назвами "Радарні системи України", "Високоточне озброєння", "Морські системи", "Авіаремонт", "Спецхімія і боєприпаси" і "Бронетехніка". Ще одну групу підприємств уряд планує об'єднати в держкомпанію з умовною назвою "Аерокосмічні системи України". Це підприємства авіаційної галузі у складі "Укроборонпрому" і Державного космічного агентства України. Зокрема, провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки "Південний машинобудівний завод", а також всесвітньо відомий літакобудівний завод "Антонов".

Читайте також:

Корпоратизація "Укроборонпрому" в умовах війни - плюси й мінуси

Темпи і цілі оборонної реформи

Найближчим часом реформа ОПК має бути затверджена на засіданні Раднацбезу і набрати чинності указом президента. До кінця цього року очікується завершення аудиту "Укроборонпрому". У січні, за словами голови парламентського комітету з нацбезпеки Олександра Завітневича, очікується внесення на розгляд депутатів доопрацьованого проєкту закону з регулювання особливостей корпоратизації підприємств ОПК. Але призначений 3 грудня на посаду очільника "Укроборонпрому" Юрій Гусєв заявив, що має намір розпочати корпоратизацію ще до ухвалення нового закону. Своєю чергою, віце-прем'єр Уруський сподівається завершити корпоратизацію ОПК впродовж 6-7 місяців.

Опитані DW військові оглядачі пов'язують плани масштабних реформ у галузі із реальними викликами, перед якими постав обороно-промисловий комплекс України із початком бойових дій на Донбасі. Українське військо потребує сучасних систем озброєнь та техніку. Саме ця гостра потреба, на їхню думку, прискорила реформу "Укроборонпрому". Заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь в інтерв'ю DW нагадав, що за часів президентства Януковича, "Укроборонпром" слугував "надбудовою" над підприємствами ОПК з контролю за експортними потоками, які щорічно давали мільярдні прибутки. "Це було ідеально для реалізації будь-яких корупційних схем оскільки концерн не входив до органів виконавчої влади. Після втечі Януковича "Укроборонпром" слід було ліквідувати вже наступного дня", - оцінює київський експерт.

Своєю чергою, член правління Українського інституту безпекових досліджень Валентин Бадрак впевнений, що перетворення підприємств державного концерну на акціонерні товариства дозволить їм працювати за високими міжнародними стандартами і залучати біржовий капітал. За приклад він навів перший такий холдинг "Радарні системи", до якого увійшло 10 галузевих підприємств з виробництва радарів і спецтехніки. "Такі галузеві холдинги матимуть свої власні торговельні дома і права спецекспортерів. Це дуже важливо, тому що після реформи вони мають стати акціонерними товариствами, корпоратизовані і готові приймати до свого складу приватні, а може й навіть іноземні підприємства", - заначив Бадрак.

Очільник Агенції з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA, адмірал Ігор Кабаненко в інтерв'ю DW назвав проголошений Гусєвим стратегічний підхід до реформи "Укроборонпрому" адекватним, але порадив "подивитися на тактичну проробку та імплементаційні кроки".

Читайте також: Перспективи України як топ-експортера зброї: убивча конкуренція і сумнівна користь для економіки

Кадри змінюються, схеми залишаються?

Згідно з оприлюдненим 9 грудня програмою Transparency International "Оборона та безпека" Індексом доброчесності в оборонному врядуванні (GDI) для 15 держав Східної та Центральної Європи, за 2020 рік Україна отримала 41 бал зі 100. "Це означає наявність високих корупційних ризиків у секторі оборони", - йдеться у документі.

Останніми роками тема причетності до корупції в ОПК і, зокрема, "Укроборонпромі", найвищих посадовців була однією з провідних в українській пресі - варто згадати хоча б скандал довкола "справи Свинарчуків" - за даними журналістського розслідування, військові запчастини у російських контрабандистів скуповували та за завищеною в рази ціною продавали на заводи "Укроборонпрому". Нинішня реформа, за словами гендиректора "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, має продемонструвати високий ступінь прозорості і мінімізації корупційних ризиків.

Військові експерти радять пильно відстежувати не лише сам процес трансформації, але й усі рішення нового керівництва "Укробронпрому". Адже й прізвище нового керівника Юрія Гусєва, після звільнення за власним бажанням з високої посади в міністерстві оборони України, уже спливало у справах про завищення ціни під час закупівлі палива для армії, а також будівництва квартир для військовослужбовців.